Лекція 17. Глава держави

Юридична форма глави держави

В юридичній літературі виділяють наступні форми інституту глави держави:

1. Монарх, влада якого успадковується.

2. Монарх, який обирається монархічною сім’єю (в Саудівській Аравії монарх обирається династією саудидів).

3. Монарх, який обирається внаслідок федеративно-територіального устрою держави (Малайзія, ОАЕ).

4. Президент, який обирається безпосередньо населенням або непрямим способом. –США, Франція, Італія.

5. Колегіальний глава держави. У Швейцарії Федеральні збори (парламент) обирають Федеральну раду, яка є урядом, зі складу якої в свою чергу обирається Президент терміном на 1 рік без права бути переобраним. Фактично функції глави держави здійснюються колегіально Федеральною радою. Посада Президента існує для «зручності», з метою виконання насамперед дипломатичних функцій. Так само інститут колегіального глави держави властивий для Куби і КНР. Наприклад в Китаї – Китайські збори народних представників обирають главу держави, однак функції глави держави здійснюються колегіально. В цьому ж контексті окремо слід виділити таке явище як двухглава президентура. Так в Ірані, поруч з обраним населенням Президентом, функції глави держави виконує також теократичний лідер, який обирається вищим духівництвом.

6. Генерал-губернатор в країнах Британської Співдружності (Канада, Нова Зеландія, Австралія). Генерал-губернатор призначається короною, однак таке призначення здійснюється за поданням прем’єр-міністра країни-домініона.

7. В окремих випадках функції глави держави може здійснювати глава уряду.

Заміщення посади глави держави та припинення його повноважень

При монархічній формі державного правління влада монарха здебільшого має спадковий характер, що обумовлює необхідність порядку престолонаслідування. Виділяють наступні системи престолонаслідування:

1. Салічна – право на престолонаслідування належить лише представникам чоловічої статі (Японія, Бельгія).

2. Кастильська система – Іспанія – право на престолонаслідування належить представникам як чоловічої, так і жіночої статі, однак перевага за умови однакового ступеня спорідненості надається чоловікам. Для позначення цієї системи використовується наступна формула: «молодший брат «усуває» старшу сестру».

3. Шведська система – однакове право на спадкування трону належить як представникам чоловічої, так і жіночої статі в монархічній сім’ї. – Швеція.

4. Австрійська – жінки мають право на спадкування титулу глави держави лише за умові відсутності чоловіків, які могли б успадкувати титул монарха.

Виборна монархія – ОАЕ, Малайзія.

Способи заміщення посади президента

В змішаних і президентських республіках глава держави в більшості випадків обирається населенням (виняток - США). При цьому традиційно для обрання президента у першому турі використовуються мажоритарна система абсолютної більшості. За умови коли жодна особа не набирає абсолютну більшість голосів, призначається 2й тур, де на посаду президента претендують 2 особи, які набрали найбільшу кількість голосів в першому турі, при чому в 2му турі використовується мажоритарна система відносної більшості.

Певною специфікою характеризується обрання президента в ряді країн Латинської Америки. В цих країнах в першому турі президент обирається на основі мажоритарної системи відносної більшості населенням, а в другому турі (за умови якщо жоден з кандидатів не набрав необхідну кількість голосів в першому) вибори президента здійснює парламент.

Окремо слід розглянути заміщення посади глави держави в країнах з парламентарною формою республіки. В них президент обирається парламентом, при чому в 1му турі для обрання на посаду президента в більшості випадків необхідно набрати кваліфіковану більшість голосів (як правило - 2/3), в наступному для обрання на посаду президента достатньо набрати абсолютну більшість голосів – Італія, Туреччина.

Ротація. Принцип ротації передбачає встановлення обмежень на кількість перебувань особи на посаді глави держави. Здебільшого в конституціях зарубіжних країн можливість перебування на посаді президента обмежується 2ма строками. При цьому використовується 2 види формулювань:

1. Особа не може бути обрана більше двох разів.

2. Особа не може бути обрана більше двох разів поспіль – Росія.

В окремих країнах на конституційному рівні принцип ротації не передбачено (Франція).

В окремих випадках на конституційному рівні забороняється перебувати на посаді глави держави більше одного разу (Мексика).

Обовязки президента у випадку дострокового припинення повноважень може виконувати:

1. Спікер

2. Віце-президент

3. Премєр-міністр.

В контексті дострокового припинення повноважень президента необхідно розглянути процедуру імпічменту. На сьогоднішній день виділяють наступні моделі інституту імпічменту:

1. Американська – суть цієї модель полягає в тому, що висунення звинувачення та остаточне прийняття рішення щодо зняття президента з посади приймається парламентом. Імпічмент в цій моделі розглядається як інститут конституційної відповідальності. Таким чином після зняття президента в порядку імпічменту, притягнення особи до інших видів відповідальності відбувається в загальному порядку судами загальної юрисдикції. Теоретично в цій моделі імпічмент не розглядається як інститут політичної відповідальності.

2. Французька – імпічмент ініціюється парламентом, однак остаточне рішення щодо притягнення особи до імпічменту приймається спеціально створеним судовим органом, який формується парламентом (У Франції – Високий суд правосуддя). Для цієї моделі характерне те, що притягнення до відповідальності має як конституційний, так і кримінальний характер. Т.ч. в межах цієї процедури одночасно з вирішенням питання про імпічмент розглядається питання притягнення особи до кримінальної відповідальності.

3. Німецька – питання притягнення до імпічменту ініціюється парламентом, але остаточне рішення приймає орган конституційної юстиції – Федеральний конституційний суд Німеччини. Після того, як президент усунений з поста в порядку імпічменту, притягнення до інших видів відповідальності здійснюється в загальному порядку (тобто Конституційний суд не вирішує питання про притягнення до інших видів відповідальності крім конституційної).

52