- •1.Загальна характеристика дієслова.
- •2. Дієслівна парадигма:5 типів форм.
- •3. Порівняльна характеристика фінітних та не фінітних форм.
- •4. Інфінітив – початкова форма дієслова.
- •5. Формотворчі основи дієслова.
- •6. Класи дієслів.
- •7.Категорія виду дієслова : загальна характеристика.
- •9.Значення дієслів доконаного і недоконаного виду.
- •10. Видова пара. Способи творення видової при,широке і вузьке розуміння видової пари.
- •14.Дієслова з постфіксом –ся.
- •15.Категорія перехідності – неперехідності – синтаксична категорія:прямо – перехідні,непрямо – перехідні та неперехідні дієслова.
- •16.Дискусійний характер категорії стану в українському мовознавстві.
- •17. Дієслова активного і пасивного стану.
- •18.3 Точки зору щодо категорії стану.
- •19.Дієслова з постфіксом –ся утворені від перехідних.
- •21.Категорія способу. Загальна характеристика : дискусійність статусу (Вихованець)
- •22.Дієслова дійсного способу.
- •23.Дієслова умовного способу: значення,творення.
- •24.Дієслова наказового способу:значення ,творення.
- •25.Спонукальний і бажальний спосіб як контамінація умови і наказу.
- •26.Загальна характеристика категорії часу.
- •27.Дієслова теперішнього часу:значення,творення.
- •28.Дієслова минулого часу:значення,творення.
- •29.Дієслова майбутнього часу:значення,творення.
- •30.Загальна характеристика категорії особи:головні значення,другорядні значення.
- •31.Безособові дієслова (парадигма,значення,3 групи).
- •32.Комплексний характер парадигми способу дієслова.
- •33.Дієвідмінювання – основна граматична риса дієслова .2 способи зміни за особами.
- •35.Дієприкметник.
- •36.Творення дієприкметникових форм.
- •37.Дієприслівник – особлива форма дієслова.Творення дієприслівникових форм.
- •38. Безособові форми на –но,-то.
- •39.Прислівник – самостійна частина мови:загальна характеристика.
- •40.Класифікація прислівника за синтаксичною функцією.
- •41.Семантична класифікація атрибутивних прислівників.
- •42.Ступені порівняння якісно – означальних прислівників.
- •43.Предикативні прислівники.Дискусія статусу станівника в українській граматиці (значення,3 класи слів).
- •44.Модальні прислівники.Дискусія статусу модальника в українській граматиці.
- •45.Клас службових слів.
- •46.Прийменник – службова частина мови: загальна характеристика.
- •47.Первинні прийменники.
- •48.Вторинні прийменники.
- •49.Загальна характеристика сполучника.
- •50.Сурядні сполучники.
- •51.Підрядні сполучники.
- •52.Частка – службова частина мови.
- •53.Фразові частки.
- •54.Словотворчі та формотворчі частки.
- •55.Особливий статус вигука в українській мові.
- •56.Класифікація вигука за походженням і будовою.
- •57.Класифікація вигука за значенням.
41.Семантична класифікація атрибутивних прислівників.
Атрибутивні прислівники поділяються на :
ОБСТАВИННІ прислівники
ОЗНАЧАЛЬНІ(виражають ознаку дії чи стану або ступінь чи міру вияву іншої ознаки.)
До обставинних належать:
- Прислівники місця ,які поділяються на дві підгрупи:
а) прислівники, які вказують на місце, де відбувається дія або процес, і відповідають на питання де?: літати вгорі, посадити кругом, зустрітися там;
б) прислівники, які вказують на напрямок руху або дії і відповідають на питання куди? звідки? в якому напрямку?: приїхати додому, підніматися вгору, звернути вліво, прибути здалеку.
- Прислівники часу означають час, протягом якого відбувається дія, і відповідають на питання коли? відколи? доки? з якого часу? по який час? Вони поділяються на такі підгрупи:
а) прислівники із значенням часу, в який відбувається дія або стан: тепер, тоді, вночі, влітку, вдень, восени;
б) прислівники із значенням періодичності дії або стану: щоденно, щороку, щохвилини, щосезону;
в) прислівники із значенням початкової часової межі дії або стану: здавна, змолоду, зранку, зроду, споконвіку, спочатку;
г) прислівники із значенням кінцевої часової межі дії або стану: доти, поки, досі, донині, довіку, назавжди, допізна.
- Прислівники причини означають причину дії і відповідають на питання чому? чого? через що? з якої причини?: згарячу, спересердя, спросоння, здуру, знічев’я, зопалу, ненароком, тому, зозла.
- Прислівники мети означають мету дії і відповідають на питання для чого? навіщо? з якою метою?: навмисно (навмисне), навіщо, напоказ, наперекір, всупереч
До означальних належать:
Прислівники способу дії (означають спосіб дії і відповідають на питання як? яким способом? яким чином?): похапцем, верхи, жартома, босоніж, наосліп, горілиць ,поволі, вголос, сам на сам, нехотя, по – новому. Поділяються на :
Якісно – означальні прислівники(із суфіксом -о-,-е- ) відповідають на питання як?: гарно, тепло, добре, чисто, схвильовано, вдало
Порівняльно – уподібнювальні прислівники(відповідають на питання як? подібно чому? або подібно кому?) соколом, ластівкою, стрілою, по-осінньому, по-новому. Це прислівники з префіксом по- (по-дитячому, по-козацьки) та без префікса, утворені від орудного відмінка іменників (стовпом, зозулею)
Прислівники із значенням міри вияву ознаки: дуже, ледве, надто, трохи, занадто
42.Ступені порівняння якісно – означальних прислівників.
Якісно-означальні прислівники формально і семантично співвідносні з якісними прикметниками, відповідають на питання як? і в своєму складі мають суфікси -о, -е: високо, весело, добре, рішуче. До цієї групи належить і первинний (займенниковий) прислівник так. Якісно-означальні прислівники на -о, -е подібно до якісних прикметників, від яких вони утворюються, мають ступені порівняння, форми безвідносної міри якості і форми суб’єктивної оцінки.
Форми ступенів порівняння прислівників творяться так само як і в прикметників.Розрізняють просту і складену форми вищого і найвищого ступенів порівняння прислівників.
Проста форма вищого ступеня порівняння утворюється :
а) за допомогою суфіксів –ш-, -іш-,що супроводжується фонетичною зміною о на е(тихо – тихше – тихіше; гучно – гучніше),суфікси –к-,-ок- при утворенні вищого ступеня випадають(широко – ширше,швидко – швидше)
б) суплетивно: погано – гірше, гарно – краще, мало – менше
При утворенні вищого ступеня порівняння за допомогою шкінцевий с кореня змінюється на щ:високо – вище;кінцеві г,ж,з кореня і суфікс ш ша жч:дорого – дорожче, дуже – дужче.
Складена за допомогою слів більш менш.
Проста форма найвищого ступеня порівняння утворюється від прислівників вищого ступеня порівняння за допомогою префікса най- : наймиліше,найшвидше.
Складена за допомогою слів найбільш ,найменш.Але складені форми порівняння в укр. мові вживаються дуже рідко.