Ендоскопічний метод дослідження.

Дiагностична ендоскопiя маї велике значення при стороннiх тiлах дихальних шляхiв. Вiзуальний огляд ї одним з провiдних методiв дiагностики стороннiх тiл у дiтей. При виявленнi аспiрованого предмета дiагностична ендоскопiя перетворюїться в лiкувальну.

Трахеобронхоскопiя маї неоцiниме значення в дiагностицi стороннiх тiл трахе∙ i бронхiв. Цей метод дозволяї безпосередньо побачити стороннї тiло або запiдозрити його присутнiсть на основi непрямих ознак.

Особливi ознаки виявляють при оглядi головних бронхiв. При стороннiх тiлах, якi знаходяться тут тривалий час в процес завжди втягуїться слизова оболонка обох бронхiв, найбiльш глибокi змiни виникають в бронху з стороннiм тiлом. Просвiт цього бронха значно звужений за рахунок набряку гiперемовано∙ слизово∙ оболонки, з його глибини поступають гнiйнi видiлення, нерiдко з запахом при стороннiх тiлах органiчного походження.

Часто при тривалому перебуваннi в бронхах стороннiх тiл опридiляються кровоточивi грануляцi∙. Пiсля вiдсмоктування гнiйного харкотиння, змащування слизово∙ оболонки розчином адреналiну або видалення грануляцiй можна побачити стороннї тiло.

При наявностi стороннього тiла в частковому або сегментарному бронху устя вiдповiдного бронху звужено або закрито гнiйним корком, спостерiгаїться кровоточивiсть i яскрава гiперемiя набрякло∙ слизово∙ оболонки. Дихальнi рухи бронха вiдсутнi.

Цiнiсть ендоскопi∙ для дiагностики i диференцiйно∙ дiагностики стороннiх тiл дозволяї стверджувати, що всiм хворим з бронхопульмональними захворюваннями невияснено∙ етiологi∙ тим, якi важко пiддають лiкуванню, слiд робити трахеобронхоскопiю.

Техніка видалення сторонніх тіл.

Видалення стороннiх тiл гортанi у дорослих можливе при непрямiй ларингоскопi∙ (я видалив голку з трахе∙ у дiвчини за нитку).

 Пряма ларингоскопiя  широко використовуїться з дiагносичною i лiкувальною метою при видаленнi стороннiх тiл гортанi, балотуючих сторонiх тiл з трахе∙ i бронхiв.

 Верхня трахеобронхоскопiя.  В теперiшнiй час найбiльш часто видаляють стороннi тiла верхнiх дихальних шляхiв за допомогою верхньо∙ бронхоскопi∙. Трубку бронхоскопа проводять по трахеобронхiальному дереву плавно, м'яко. Головне правило – просовувати ∙∙ тiльки тодi, коли бронх ї як би тунелем, що продовжуї трубку. Коли розмiри стороннього тiла бiльше внутрiшнього дiаметра тубуса бронхоскопа, його можна видалити тiльки разом з бронхоскопом.

Для видалення ртутi можна примiнити вiдсмоктувач, але тiльки якщо вона знаходиться в бронху у виглядi шарика, доступного для манiпулювання. Коли ртуть знаходиться в мiлких бронхах, можна примiнити бронхоскопiчний дренаж.

Хiрургiчнi методи видалення стороннiх тiл.

Зовнiшня езофаготомiя - через розрiз на ши∙ при локалiзацi∙ стороннiх тiл в шийному i верхньогрудному вiддiлi стравоходу. Межа для ∙∙ примiнення виконання - локалiзацiя стороннього тiла не нижче 25-26 см вiд зубного краю (10 см вiд входу в стравохiд).

Показання до зовнiшньо∙ езофаготомi∙ обмеженi. Вона повинна примiнятися тiльки тодi, коли стороннї тiло з-за рiзкого вклинення в стiнку стравоходу, перфорацi∙ ∙∙ або виражених запальних явищ навколо нього не може бути видалено через езофагоскоп без грубо∙ додатково∙ травми стравоходу.

Технiка зовнiшнього розтину стравоходу загальновiдома. Анатомiчно доступ до стравоходук на ши∙ зручнiший i бiльш легкий з лiвого боку, а тому, як правило, користуються розрiзом по внутрiшньому краю лiвого грудинно-ключично-соскоподiбного м'яза. Тiльки перфорацiя стороннiм тiлом право∙ стiнки стравоходу або локалiзацiя запального вогнища на ши∙ справа викликаї необхiднiсть застосування правостороннього доступу з розрiзом також по внутрiшньому краю правого грудино-ключично-соскоподiбного м'яза.

Вважають, що накладати шви на оперцiйну рану можна, коли езофаготомiя виконуїться рано при вiдсутностi грубо∙ травми i змiн запального характеру в стiнцi стравоходу.

Харчування пiсля езофаготомi∙ краще проводити через тонкий носостравохiдний зонд. Це сприяї бiльш швидкому i повному закриттю стравохiдної норицi.