58. Сутність організаційної та соціальної ефективності управління персоналом

Ефективність управління персоналом на підприємстві має три складових:

1.Економічну ефективність - характеризує досягнення цілей підприємства за рахунок кращого використання трудового потенціалу.

2.Організаційну ефективність - оцінює цілісність і організаційну сформованість підприємства.

3.Соціальну ефективність - виражає виконання очікувань і задоволення потреб та інтересів працівників підприємства.

Серед найважливіших показників організаційної ефективності управління персоналом варто виділити:

1. Плинність кадрів.

2. Співвідношення чисельності управлінського персоналу та інших категорій працівників.

3. Надійність роботи персоналу - визначається величиною можливих збоїв у роботі усіх підрозділів через різні причини.

4. Рівномірність завантаження персоналу.

5. Рівень трудової дисципліни.

6. Укомплектованість кадрового складу: кількісна і якісна.

7. Ефективність використання робочого часу.

8. Якість продукції та послуг.

2. Для оцінки соціальної ефективності управління персоналом використовують такі показники:

   1. Стан морально-психологічного клімату у трудовому колективі.

   2. Показники, що характеризують вплив соціальних програм на результативність діяльності працівників і підприємства в цілому.

   3. Ступінь задоволеності персоналу роботою.

   4. Середні витрати на кадрові заходи у розрахунку на одного працівника.

   5. Динаміка зростання реальної заробітної плати працівників.

   6. Гарантії зайнятості на тривалий період.

   7. Рівень соціального страхування.

   8. Стан умов праці, культурно-побутового обслуговування та розвитку працівників.

59. Поняття та основні групи витрат підприємства на персонал.

Під витратами на персонал слід розуміти сукупні витрати організації на виробничий фактор «праця». Для потреб оцінювання ефективності управління персоналом необхідно кожного разу знати точну суму сукупних або повних витрат на персонал роботодавцем та окремих складників цих витрат.

Згідно із наказом Мінстату України від 29 травня 1997 р. № 131, фактичні витрати роботодавців на персонал (вартість робочої сили) визначаються за такими групами:

1. Пряма оплата (заробітна плата, надбавки і доплати, винагороди за стаж і вислугу, премії за виробничі досягнення чи економію ресурсів, оплата підрядникам)

2. Оплата за невідпрацьований час (оплата відпусток, передбачених перерв у роботі, надбавки за особливий характер роботи оплата простоїв не з вини працівників ).

3. Премії та нерегулярні виплати (премії за спеціальними системами преміювання, за інновації і винахідництво, одноразові заохочення, матеріальні допомого і компенсація відпусток).

4. Заробітна плата в натуральній формі, пільги, послуги, допомоги в натуральній і грошовій формах (вартість безкоштовно наданих працівникам комунальних послуг, продуктів харчування, фірмовий одяг, пільгове харчування на виробництві, вартість подарунків до свят).

5. Витрати на оплату житла працівників (яке є власністю підприємства, які підприємство орендує, для погашення кредитів працівників для житла).

6. Витрати на соціальне забезпечення працівників (відрахування підприємств у фонди соціального страхування, пенсійний, зайнятості; вихідна допомога при звільненні, вартість путівок, оплата відпусток по догляду за дитиною, допомоги при виході на пенсію, щорічні допомоги на оздоровлення, виплати страхових внесків тощо).

7. Витрати на професійне навчання (підвищення кваліфікації, перепідготовка, оплата навчальних відпусток працівник,що навчаються без відриву від виробництва).

8. Витрати на утримання громадських служб (утримання профілакторії, медпунктів, будинків відпочинку, дитячих садочків, музеїв, організацію гуртків студій, ярмарків, екскурсій, на благоустрій, на культурно-масові заходи).

9: Витрати на робочу силу, які не віднесені до інших груп (оплата добових, вартість спецодягу та різних засобів , допомога при похованні).

10. Податки, що відносяться до витрат на робочу силу (суми, шо вносяться до бюджету у зв'язку з перевищенням фонду оплати праці).

Витрата, відображені у пунктах 1-4 за визначенням Міжнародної організації праці, є прямими витратами на персонал, тобто вони пов'язані із величиною трудозатрат, а витрати пунктів 5-10 належать до непрямих витрат.

Джерелами інформації для розрахунку витрат на персонал є первинна докумейтації з обліку особового складу працівників, використання робочого часу, обліку виробітку і заробітної плати, обліку касових операцій тощо. Заробітна плата на підприємствах розвинутих країн складає близько половини витрат на персонал в цілому. ІІри цьому додаткові і добровільні соціальні витрати підприємств на персонал з часом зростають швидше, ніж заробітна плата.