37.Підстави та порядок зміни прокурором обвинувачення в суді

Во время судебного разбирательства до окончания судебного следствия прокурор вправе изменить предъявленное лицу обвинение.

Изменение обвинения не допускается, если этим будет нарушено правило обязательности проведения досудебного следствия. В этом случае при наличии к тому оснований прокурор заявляет ходатайство о возвращении дела на дополнительное расследование.

Придя к убеждению, что предъявленное лицу обвинение необходимо изменить, прокурор выносит постановление, в котором формулирует новое обвинение и излагает мотивы принятого решения. Прокурор оглашает постановление и вручает его копии подсудимому, его защитнику и законному представителю, потерпевшему, истцу, ответчику и их представителям. Постановление приобщается к делу.

Если в постановлении прокурора ставится вопрос о применении уголовного закона, предусматривающего ответственность за менее тяжкое преступление, или об уменьшении объема обвинения, то суд разъясняет потерпевшему и его представителю их право поддерживать обвинение в ранее предъявленном объеме.

Если потерпевший и его представитель отказались поддерживать обвинение в ранее предъявленном объеме, а также во всех других случаях, суд разъясняет подсудимому, что тот будет защищаться в судебном заседании от нового обвинения, после чего откладывает рассмотрение дела не менее чем на трое суток для предоставления подсудимому, его защитнику и законному представителю возможности подготовиться к защите против нового обвинения. По ходатайству подсудимого этот срок может быть сокращен. По истечении этого срока рассмотрение дела продолжается.

40.Участь прокурора в апеляції

Участь прокурора в апеляційному провадженні викликається необхідністю повторного розгляду цивільних справ, вирішених судом першої інстанції, з метою перевірки законності і обгрунтованості постановлених по них рішень і ухвал, та захисту прав, свобод сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, та публічних інтересів.Прокурор, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, має право оскаржити в апеляційному порядку його рішення, ухвалу повністю або частково у встановлені відповідно місячний і п'ятнадцятиденний строки (ст. 290, 292 ЦПК).

Для цього прокурор подає до суду підписане ним апеляційне подання в письмовій формі за встановленим ст. 293 ЦПК змістом.

До апеляційного подання додаються його копії і копії доданих до нього письмових додаткових матеріалів у кількості примірників, відповідно до числа осіб, які брали участь у справі. Подання прокурора адресується до апеляційного суду, а подається разом з додатками через суд першої інстанції, який розглянув справу.Прокурор, що подав апеляційне подання, має право його доповнити, змінити, відмовити, відкликати (ст. 298 ЦПК). Доповнити, змінити апеляційне подання прокурора може також прокурор вищого рівня (ст. 40 Закону України «Про прокуратуру»). Доповнити чи змінити — протягом строку на апеляційне оскарження. Відмовитися повністю чи частково — протягом усього часу розгляду справи. Відкликати — до початку розгляду справи в апеляційному суді.У разі прийняття судом відмови від апеляційного подання і закриття з цих підстав апеляційного провадження, повторна подача апеляційного подання прокурором не допускається.

Прокурор має право на одержання від апеляційного суду повідомлення про час і місце судового засідання по розгляду його подання і брати в ньому участь. Він має право заявляти клопотання про виклик у судове засідання свідків; призначення експертизи, про залучення до участі в справі спеціалістів та про витребування інших доказів, подавати додатково докази, давати пояснення, висловлювати свої міркування з окремих питань та по суті справи, виступати у дебатах.

Справи в суді апеляційної інстанції розглядаються за правилами, встановленими для розгляду справ у суді першої інстанції за винятками, становленими в главі 40 ЦПК «Апеляційне провадження» (ч. 1 ст. 302 ЦПК). А так як відповідно до ч. 2 ст. 121 ЦПК прокурор може вступити у справу чи бути залучений судом для надання висновків, то така його участь не виключається і в апеляційному суді.

Прокурор користується іншими правами, визначеними статтями 18, 19, ЗО, 35, 98 та ін. ЦПК і зобов'язаний добросовісно ними користуватися.

Участь прокурора в провадженні справ у касаційній інстанції, в процесі перевірки законності судових рішень і ухвал апеляційної інстанції, що набрали законної сили, спрямована на захист прав громадян і державних інтересів, сприяє виконанню вимог закону про всебічний, повний і об'єктивний розгляд справ та постановлению судових рішень, що грунтуються на законі.

Згідно зі ст. 320 ЦПК прокурор, незалежно від того чи брав він участь у справі, має право вносити касаційні подання відповідно на рішення або ухвали суду першої та апеляційної інстанції з підстав їх незаконності. Але це право прокурора є і його обов'язком — Генеральний прокурор України зобов'язує не залишати без реагування необгрунтовані рішення чи ухвали суду по справах, розглянутих з участю прокурора; своєчасно вносити на них мотивовані касаційні подання, зазначаючи, який закон судом порушено і яка пропозиція щодо скасування або зміни рішення вноситься (п. 4 згаданого наказу № 8).

На порушення касаційного провадження вноситься касаційне подання у встановлені ст. 321 ЦПК строки. Підставою для внесення подання є незаконність рішення і ухвали суду. У зв'язку з цим прокуророві належить у діяльності по підготовці подання вивчити матеріали по справі, точно виявити, які порушення і неправильні застосування норм матеріального і процесуального права були допущені судом при розгляді і вирішенні справи, в чому полягає суть порушення та чи можуть вони викликати скасування, зміну чи постановлення нового рішення у відповідності з повноваженням касаційної інстанції (ст. 334 ЦПК).

41.Касаційне подання виконується в письмовій формі і має містити обов'язкові реквізити, передбачені ст. 322 ЦПК, бути підписаним із доданими копіями та доданими письмовими матеріалами до числа осіб, які брали участь у справі, поданим через суд першої інстанції, який розглянув справу.

Прокурор, який вніс касаційне подання, вправі відмовитися, доповнити або змінити подання (ст. 327 ЦПК). Доповнити, змінити касаційне подання має право також прокурор вищого рівня (ст. 40 Закону України «Про прокуратуру»). Доповнення чи зміна подання можлива протягом строку касаційного оскарження. Відкликання касаційного подання можливе до початку розгляду справи в касаційному суді. Відмовитися від касаційного подання прокурор має право протягом усього часу розгляду справи. Питання про прийняття відмови від касаційного подання вирішується касаційним судом в судовому засіданні. В разі прийняття відмови від касаційного подання і закриття з цих підстав касаційного провадження, повторна подача касаційного подання не допускається.Для підтримання подання прокурор обов'язково бере участь у судовому засіданні, про день і час якого має право бути повідомленим завчасно. Він може знайомитися з матеріалами справи, заявляти клопотання, подавати додаткові докази, робити відводи, висловлювати міркування з усіх питань, клопотань, заяв осіб, які беруть участь у справі, тощо в процесі розгляду справи в засіданні суду касаційної інстанції, а також давати пояснення та виступати в дебатах.Прокурор може порушити провадження у справі про перегляд рішень, ухвал і постанов суду в зв'язку з нововиявленими і винятковими обставинами. За наявності нововиявлених обставин, визначених ст. 347 ЦПК, рішення, ухвали суду, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за заявою прокурора, незалежно від того чи брав він участь у справі (ч. 1 ст. 3473 ЦПК). Заява подається у письмовій формі з дотриманням змісту, визначеного ст. 347 ЦПК, до суду, який постановив рішення, ухвалу, котрі переглядаються цим способом, а за винятковими обставинами — до Верховного Суду України (ст. 347 ЦПК). Правове становище прокурора визначається нормами ЦПК, якими встановлений порядок провадження в судах першої інстанції, апеляційної і касаційної інстанцій.

40.Участь прокурора в апеляції

Участь прокурора в апеляційному провадженні викликається необхідністю повторного розгляду цивільних справ, вирішених судом першої інстанції, з метою перевірки законності і обгрунтованості постановлених по них рішень і ухвал, та захисту прав, свобод сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, та публічних інтересів.Прокурор, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, має право оскаржити в апеляційному порядку його рішення, ухвалу повністю або частково у встановлені відповідно місячний і п'ятнадцятиденний строки (ст. 290, 292 ЦПК).

Для цього прокурор подає до суду підписане ним апеляційне подання в письмовій формі за встановленим ст. 293 ЦПК змістом.

До апеляційного подання додаються його копії і копії доданих до нього письмових додаткових матеріалів у кількості примірників, відповідно до числа осіб, які брали участь у справі. Подання прокурора адресується до апеляційного суду, а подається разом з додатками через суд першої інстанції, який розглянув справу.Прокурор, що подав апеляційне подання, має право його доповнити, змінити, відмовити, відкликати (ст. 298 ЦПК). Доповнити, змінити апеляційне подання прокурора може також прокурор вищого рівня (ст. 40 Закону України «Про прокуратуру»). Доповнити чи змінити — протягом строку на апеляційне оскарження. Відмовитися повністю чи частково — протягом усього часу розгляду справи. Відкликати — до початку розгляду справи в апеляційному суді.У разі прийняття судом відмови від апеляційного подання і закриття з цих підстав апеляційного провадження, повторна подача апеляційного подання прокурором не допускається.

Прокурор має право на одержання від апеляційного суду повідомлення про час і місце судового засідання по розгляду його подання і брати в ньому участь. Він має право заявляти клопотання про виклик у судове засідання свідків; призначення експертизи, про залучення до участі в справі спеціалістів та про витребування інших доказів, подавати додатково докази, давати пояснення, висловлювати свої міркування з окремих питань та по суті справи, виступати у дебатах.

Справи в суді апеляційної інстанції розглядаються за правилами, встановленими для розгляду справ у суді першої інстанції за винятками, становленими в главі 40 ЦПК «Апеляційне провадження» (ч. 1 ст. 302 ЦПК). А так як відповідно до ч. 2 ст. 121 ЦПК прокурор може вступити у справу чи бути залучений судом для надання висновків, то така його участь не виключається і в апеляційному суді.

Прокурор користується іншими правами, визначеними статтями 18, 19, ЗО, 35, 98 та ін. ЦПК і зобов'язаний добросовісно ними користуватися.

Участь прокурора в провадженні справ у касаційній інстанції, в процесі перевірки законності судових рішень і ухвал апеляційної інстанції, що набрали законної сили, спрямована на захист прав громадян і державних інтересів, сприяє виконанню вимог закону про всебічний, повний і об'єктивний розгляд справ та постановлению судових рішень, що грунтуються на законі.

Згідно зі ст. 320 ЦПК прокурор, незалежно від того чи брав він участь у справі, має право вносити касаційні подання відповідно на рішення або ухвали суду першої та апеляційної інстанції з підстав їх незаконності. Але це право прокурора є і його обов'язком — Генеральний прокурор України зобов'язує не залишати без реагування необгрунтовані рішення чи ухвали суду по справах, розглянутих з участю прокурора; своєчасно вносити на них мотивовані касаційні подання, зазначаючи, який закон судом порушено і яка пропозиція щодо скасування або зміни рішення вноситься (п. 4 згаданого наказу № 8).

На порушення касаційного провадження вноситься касаційне подання у встановлені ст. 321 ЦПК строки. Підставою для внесення подання є незаконність рішення і ухвали суду. У зв'язку з цим прокуророві належить у діяльності по підготовці подання вивчити матеріали по справі, точно виявити, які порушення і неправильні застосування норм матеріального і процесуального права були допущені судом при розгляді і вирішенні справи, в чому полягає суть порушення та чи можуть вони викликати скасування, зміну чи постановлення нового рішення у відповідності з повноваженням касаційної інстанції (ст. 334 ЦПК).

41.Касаційне подання виконується в письмовій формі і має містити обов'язкові реквізити, передбачені ст. 322 ЦПК, бути підписаним із доданими копіями та доданими письмовими матеріалами до числа осіб, які брали участь у справі, поданим через суд першої інстанції, який розглянув справу.

Прокурор, який вніс касаційне подання, вправі відмовитися, доповнити або змінити подання (ст. 327 ЦПК). Доповнити, змінити касаційне подання має право також прокурор вищого рівня (ст. 40 Закону України «Про прокуратуру»). Доповнення чи зміна подання можлива протягом строку касаційного оскарження. Відкликання касаційного подання можливе до початку розгляду справи в касаційному суді. Відмовитися від касаційного подання прокурор має право протягом усього часу розгляду справи. Питання про прийняття відмови від касаційного подання вирішується касаційним судом в судовому засіданні. В разі прийняття відмови від касаційного подання і закриття з цих підстав касаційного провадження, повторна подача касаційного подання не допускається.Для підтримання подання прокурор обов'язково бере участь у судовому засіданні, про день і час якого має право бути повідомленим завчасно. Він може знайомитися з матеріалами справи, заявляти клопотання, подавати додаткові докази, робити відводи, висловлювати міркування з усіх питань, клопотань, заяв осіб, які беруть участь у справі, тощо в процесі розгляду справи в засіданні суду касаційної інстанції, а також давати пояснення та виступати в дебатах.Прокурор може порушити провадження у справі про перегляд рішень, ухвал і постанов суду в зв'язку з нововиявленими і винятковими обставинами. За наявності нововиявлених обставин, визначених ст. 347 ЦПК, рішення, ухвали суду, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за заявою прокурора, незалежно від того чи брав він участь у справі (ч. 1 ст. 3473 ЦПК). Заява подається у письмовій формі з дотриманням змісту, визначеного ст. 347 ЦПК, до суду, який постановив рішення, ухвалу, котрі переглядаються цим способом, а за винятковими обставинами — до Верховного Суду України (ст. 347 ЦПК). Правове становище прокурора визначається нормами ЦПК, якими встановлений порядок провадження в судах першої інстанції, апеляційної і касаційної інстанцій.

43. Сутність і завдання представництва прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді

У Конституції України (ст. 121) передбачається функція представництва прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом. Названа функція є принципово новою в нашому законодавстві, оскільки раніше подібних обов'язків на прокуратуру не покладалося. Водночас слід відмітити, що прокурор і раніше виступав як представник держави, юридичних осіб і громадян, захищаючи їхні права й інтереси в суді. Однак його діяльність була складовою частиною наглядової функції.

Новизна представницької функції, яка знайшла закріплення також і в ч. 2 ст. 5 Закону "Про прокуратуру", полягає в тому, що правове становище прокурора, яким він наділений у цивільному та господарському судочинстві, визначається в його конституційному статусі як суб'єкта представництва інтересів громадянина або держави в суді. Держава, визнаючи велике значення прокуратури в реалізації положень Конституції про захист у судовому порядку прав громадян, порушених незаконними діями та бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування і їх посадових осіб, а також про відшкодування державі матеріальних збитків, закріпила в Конституції України за прокуратурою функцію представництва. Незважаючи на те, що ця функція не конкретизована, прокуратура активно її реалізує, виконуючи конституційну норму як норму прямої дії, а також дотримуючись норм Цивільно-процесуального (ЦПК) і Господарсько-процесуального кодексів (ГПК).

Закон України "Про прокуратуру" (ст. 36і) визначає, що "представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом". Формами представництва, а це означає і участь прокурора в цивільному та господарському процесах, є: 1) звернення до суду з заявами або позовами про захист інтересів громадянина, держави або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб; 2) участь прокурора в суді при розгляді цивільних і господарських справ про захист прав і законних інтересів окремих громадян або держави; 3) внесення апеляційного, касаційного подання або заяв про їх перегляд за нововиявленими та винятковими обставинами й участь у цих переглядах.

Представництво прокурором інтересів громадян або держави в суді - це одна з важливих Гарантій забезпечення захисту їх інтересів. Приводами для дій прокурора щодо здійснення представництва можуть бути:

1) звернення до прокуратури громадянина;

2) звернення до прокуратури державного органу;

3) повідомлення в засобах масової інформації;

4) безпосереднє виявлення прокурором порушеного права громадянина або держави.

Підставами представництва у суді інтересів громадянина, як визначає ст. 36 і Закону України "Про прокуратуру", є його неспроможність через фізичний або матеріальний стан або з інших поважних причин самостійно захистити свої порушені чи оспорюванні права або реалізувати процесуальні повноваження, а підставами представництва інтересів держави - наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Таким чином, прокурор звертається до суду або господарського суду за захистом прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб, коли цього вимагає охорона державних інтересів. Такі повноваження прокурора закріплено в ст.20 Закону України "Про прокуратуру", де передбачено, що в разі виявлення порушень закону він або його заступник у межах своєї компетенції мають право "звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб".

Здійснюючи захист прав і законних інтересів громадян і держави, прокурор представляє їх інтереси перед відповідними органами (органами державної влади, правоохоронними органами, підприємствами, установами, організаціями), які правоможні усунути порушення закону й поновити порушені права. Тобто представництво прокуратури - це правовідносини, у яких прокурор (представник) виступає в суді від імені дерясави або громадянина щодо захисту порушених прав, свобод і інтересів. Представництво - це ефективний інструмент реалізації правоохоронної місії прокуратури, який забезпечує законність у державі, захищає права та свободи громадян і державних інтересів.

Отже, представництво прокуратурою інтересів громадян і держави в суді слід розглядати як напрямок прокурорської діяльності, що одержала статус конституційної функції прокуратури. Характерно, що ця діяльність прокуратури, як уже було сказано, тісно пов'язана з наглядом за додержанням і застосуванням законів. Необхідно виділити ряд особливостей такого представництва: по-перше, представництво ґрунтується безпосередньо на нормі Конституції України, тимчасом як інші представництва здійснюються на підставі доручень, адміністративних або законодавчих актів; по-друге, особливістю прокурорського представництва є те, що його здійснює орган, який не має свого інтересу і завжди виступає на варті законності.