- •1. Цель изучения ооп
- •2. Гарантии реализации права граждан на труд
- •3. Колективний договір
- •6. Система управління охороною праці на підприємстві
- •7. Контроль за станом охорони праці на підприємстві
- •8. Служба охорони праці
- •9. Комісія з питань охорони праці підприємства
- •10. Навчання з питань охорони праці при прийнятті на роботу і в процесі роботи
- •2.1. Навчання і перевірка знань з питань охорони праці працівників
- •2.2. Навчання і перевірка знань з питань охорони праці посадових осіб і спеціалістів
- •11. Державне управління охороною праці. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці
- •12. Уповноважені трудових колективів з питань охорони праці, їх основні обов'язки і права
- •13. Повноваження і права профспілок у здійсненні контролю за додержанням законодавства про охорону праці
- •14. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
- •15. Розслідування та облік нещасних випадків на підприємстві
- •16. Розслідування та облік професійних захворювань
- •17. Розслідування та облік аварій на виробництві
- •18. Аналіз, прогнозування, профілактика травматизму та професійних захворювань на виробництві
- •19. Фінансування охорони праці
- •20. Законодавство в галузі гігієни праці
- •21. Гігієнічна класифікація праці
- •22. Класи умов праці за ступенем шкідливості та небезпечності
- •23. Класи умов праці за показниками важкості і напруженості трудового процесу
- •24. Вплив параметрів мікроклімату на самопочуття людини
- •25. Чинники, що впливають на тяжкість ураження електричним струмом
- •26. Загальні заходи та засоби нормалізації параметрів мікроклімату
- •27. Вплив шкідливих речовин (хімічних речовин на організм людини)
- •29. Методи контролю стану повітряного басейну
- •30. Призначення та різновиди вентиляційних систем
- •31.Види освітлення, норми освітлення виробничих приміщень
- •32. Характеристики шумового впливу.
- •33. Методи боротьби з шумом та вібраціями
- •34. Методи виміру та нормування шуму та вібрацій
- •35. Електромагнітні поля, дія на організм, нормування і методи захисту ищем сами!
- •36. Іонізуючі випромінювання, нормування і методи захисту
- •37. Вимоги до приміщень, призначених для роботи з джерелами випромінювання – ищем сами
- •38. Електротравматизм та дія електричного струму на організм людини
- •39. Види електричних травм та причини летальних наслідків від дії електричного струму
- •40. Фактори, що впливають на наслідки ураження електричним струмом
- •41. Характер та ступінь впливу електричного струму на організм людини
- •42. Причини електротравм
- •43. Значення захисного заземлення, занулення, захисного вимкнення, пристроїв захисного вимкнення.
- •44. Технічні засоби безпечної експлуатації електроустановок за нормами режимів роботи.
- •45. Класифікація приміщень за ступенем ураження електричним струмом
- •46. Система електрозахисних засобів
- •47. Класифікаційні групи працюючих з електрообладнанням
- •48. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом
- •49. Система попередження пожеж
- •50. Способи та засоби пожежогасіння
- •51. Основні причини пожеж
27. Вплив шкідливих речовин (хімічних речовин на організм людини)
Для створення нормальних умов виробничої ф необхідно забезпечити не лише комфортом метеорологічні умови, а й необхідну чистоту повітря. Внаслідок виробничої ф у повітряне середовище приміщень можуть надходити різноманітні шкідливі речовини, що використовують в технологічних процесах.
Основним шляхом надходження промислових шкідливих речовин в організм людина є дихальні шляхи. Завдяки величезній (понад 90 м2) всмоктувальній поверхні легенів утворюються сприятливі умови для потрапляння шкідливих речовин у кров.
Шкідливі речовини, що потрапили тим, чи іншим шляхом в організм можуть викликати отруєння (гострі чи хронічні). Ступінь отруєння залежить від токсичності речовини, її кількості, часу дії, шляху проникнення, метеорологічних умов, індивідуальних особливостей організму. Гострі отруєння виникають в результаті одноразової дії великих доз шкідливих речовин (чадний газ, метан, сірководень). Хронічні отруєння розвиваються внаслідок тривалої дії на людину невеликих концентрацій шкідливих речовин (свинець, ртуть, марганець). Шкідливі речовини потрапивши в організм розподіляють в ньому нерівномірно. Найбільша кількість свинцю накопичується в кістках, фтору в зубах, марганцю – в печінці. Такі речовини мають властивість утворювати в організмі так зване “депо” і затримуватись в ньому тривалий час.
При хронічному отруєнні шкідливі червони можуть не лише накопичуватись в організм (матеріальна кумуляція), але й викликати “накопичення” функціональних ефектів (функціональна кумуляція).
Ступінь несприятливого впливу шкідливих речовин, що присутні в повітрі зони визначається також низкою інших чинників. Наприклад, підвищена температура і вологість, як і значне м’язеве напруження, в більшості випадків, підсилюють дію шкідливих речовин.
Суттєве значення мають індивідуальні особливості людини. З огляду на це для робітників. які працюють у шкідливих умовах проводяться обов’язкові попередні (при вступі на роботу) та періодичні (1 раз на 3, 6, 12 та 24 місяці, залежно від токсичності речовин) медичні огляди.
Шкідливі речовини, що потрапили в організм людини спричинюють порушення здоров’я лише в тому випадку, коли їхня кількість в повітрі перевищує граничну для поживної речовини величину, Під гранично допустимою концентрацією (ГДК) шкідливих речовин в повітрі робочої зони розуміють таку концентрацію, яка при щоденній 9крім вихідних днів) роботі протягом 8 годин, чи іншої тривалості (але не більше на годин на тиждень) за час всього трудового стажу не може викликати професійних захворювань або розладів у стані здоров’я, що визначаються сучасними методами як процесі праці, так і у віддалені строки життя теперішнього і наступних поколінь.
29. Методи контролю стану повітряного басейну
За величиною ГДК в повітрі робочої зони шкідливі речовини поділяються на чотири класи небезпеки (ГОСТ 12.1.007-76):
- 1-й – речовини надзвичайно небезпечні, ГРК менше 0,1 мг/м3 (свинець, ртуть, озон);
-2-й – речовини високонебезпечні, ГДК 0,1...1,0 мг/м3 (кислоти сірчана та солена, хлор, фенол, їдкі луги);
-№-1 – речовини помірно небезпечні, ГДК 1,1...10,0 мг/м3 (вінілацетат, толуол, ксилол, спирт метиловий);
-4-1 – речовини мало небезпечні, ГДК більше 10,0 мг/м3 (аміак, бензин, ацетон, гас).
Загальні заходи та засоби попередження забруднення повітряного середовища на виробництві та захисту працюючих включають;
-вилучення шкідливих речовин з технологічних процесів, заміна шкідливих речовин менш шкідливими, Н., свинцеві білила замінені на цинком, метиловий сприт – іншими спиртами, органічні розчинники для знежирювання – миючими розчинниками на основі води;
-удосконалення технологічних процесів та устаткування (застосовування замкнутих технологічних циклів, неперервних технологічних процесів, мокрих способів переробки пиломатеріалів;
-автоматизація: дистанційне управління технологічними процесами та обладнанням, що включає безпосередній контакт працюючих з шкідливими речовинами;
-герметизація виробничого устаткування, робота технологічного устаткування під розрідженням, локалізація шкідливих виділень за рахунок місцевої вентиляції. аспіраційних укрить;
-нормальне функціонування систем опалення, загально обмінної вентиляції, кондиціювання повітря, очисних викидів в атмосферу;
-попередні та періодичні медичні огляди робітників, які працюють у шкідливих умовах, профілактичне харчування, дотримання правил особистої гігієни;
-контроль за вмістом шкідливих речовин у повітрі робочої зони;
-використання засобів індивідуального захисту.