12. Класифікація вимог (нефункціональні, функціональні, системні, вимоги користувачів).

Нефункціональні вимоги (non-functional requirements) – визначають умови та оточення виконання функцій. Відображають потреби користувачів до виконання функцій.

• Бизнес-правила (Business Rules) – визначають обмеження, які залежать від предметної області та властивостей автоматизованого об’єкта.

• Зовнішні інтерфейси (External Interfaces)

• Атрибути якості (Quality Attributes) – описують додаткові характеристики продукту в різних «вимірах», важливих для розробників та/або користувачів.

• Обмеження (Constraints) – формулювання умов, модифікуючих вимоги чи набори вимог, звужуючи вибір можливіх рішень з їх реалізації.

Функціональні вимоги (functional requirements) – це перелік функцій та сервісів, які повинне виконувати ПЗ, а також обмеження на дані та поведінку системи. Специфікація функціональних вимог (software requirements specification) містить опис функцій, які не повинні бути суперечливими та взаємовиключними.

• Бізнес-вимоги (Business Requirements) – визначають цілі організації чи клієнта.

• Вимоги користувача (User Requirements) – описують цілі/задачі користувачів системи, які повинні досягатися/виконуватися користувачем за допомогою створеної системи.

• Функціональні вимоги (Functional Requirements) – це представлення бізнес-вимог та вимог користувачів в термінах програми.

Системні вимоги – визначають зовнішні умови для виконання системних функцій та обмежень на ПЗ, а також вимоги до опису підсистем. Накладають обмеження на архітектуру ПЗ, засоби представлення та функціонування. Для опису використовуються спеціальні шаблони та форми.

Вимоги користувачів – базуються на цілях та задачах, які розроблюване ПЗ дозволить розв’язувати. Представляються за допомогою варіантів використання, сценаріїв, таблиць “подія – відгук” та інш.

13. С-вимоги, D-вимоги.

С-вимоги - вимоги замовника, те, що прагнуть замовники та що саме їм потрібно.

Розробникам ПЗ необхідний фундамент для проектування. Він складається з детальних вимог.

(конкретні вимоги, функціональні, специфікації, вимоги розробника чи D-вимоги).

D-вимоги складаються із списку певних властивостей та функціональності, які повинно мати ПЗ. Кожна з вимог пронумерована.

D-вимоги повинні бути погоджені із С-вимогами.

Типи D-вимог

1.Функціональні вимоги:

функціональність програмного продукту.

2. Нефункціональні вимоги:

1) Продуктивність:

швидкість;

пропускна спроможність (трафік);

Використання пам’яті (оперативна, жорсткий диск).

2) надійність та доступність.

3) Обробка помилок.

4) Інтерфейсні вимоги. Як програма взаємодіє з користувачами та з іншими програмами.

5) Обмеження:

точність;

обмеження на інструменти та мову, наприклад «повинен використовуватися Fortran 88»;

обмеження на проектування;

стандарти, які повинні використовуватися;

платформи, які повинні використовуватися.