- •Охорона праці на підприємствах харчових виробництв
- •Лекція 1. «Законодавчі і організаційні основи охорони праці в Україні»
- •1.1. Законодавча та нормативна основа охорони праці в галузі
- •1.2 Управління охороною праці на підприємствах галузі
- •Нагляд здійснюють спеціально уповноважені на це органи й інспекції, що не залежать у своїй діяльності від роботодавця.
- •Запитання для контролю засвоєння навчального матеріалу Законодавча та організаційна основа охорони праці в Україні
- •Лекція 2. «Забезпечення потрібних санітарно – гігієнічних умов праці»
- •2.1 Аналіз шкідливих факторів на підприємствах галузі
- •2.2 Нормативи параметрів виробничого середовища
- •2.3 Класифікація приміщень по факторам виробничого середовища
- •3. У Залежно від особливостей виконуваних технологічних процесів, приміщення підрозділяються на сухі, вологі, сирі, особливо сирі, жаркі, пильні, з хімічно активним або органічним середовищем.
- •2.4 Нормалізація виробничого середовища і трудового процесу на підприємствах галузі
- •2.4.1 Вентиляція приміщень
- •2.4.2 Захист від неіонізуючих електромагнітних випромінювань, електростатичних і магнітних полів
- •2.4.3 Освітлення виробничих приміщень
- •2.4.4 Захист від шуму
- •2.4.5. Захист від вібрації
- •Запитання для контролю засвоєння навчального матеріалу Забезпечення необхідних санітарно-гігієнічних умов праці
- •Лекція 3 Техніка безпеки на підприємствах харчових виробництв
- •3.1 Класифікація небезпек на підприємствах галузі
- •3.2 Вимоги безпеки до території підприємства, розміщення та влаштування будівель і приміщень
- •3.3 Вимоги до розміщення обладнання у виробничих приміщеннях
- •3.4 Забезпечення електробезпеки
- •3.5 Класифікація електроустановок та область їх застосування
- •3.6 Загальні вимоги безпеки до виробничого устаткування
- •3.6.1 Загальні положення щодо забезпечення безпеки устаткування
- •3.6.2 Загальні вимоги безпеки до конструкції таоснащення виробничого устаткування
- •3.7. Вимоги безпеки до конструкції, розміщення та експлуатації окремих видів спеціального устаткування
- •3.7.1. Вимоги безпеки до конвеєрів, конвеєрних і поточно-механізованих ліній, окремих видів транспортуючих машин і пристроїв
- •3.7.2. Техніка безпеки при експлуатації апаратів і систем, що працюють під надлишковим тиском
- •77. На розглянуті тут апарати і системи поширюється дія «Правил будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском».
- •3.7.3. Техніка безпеки при експлуатації теплового устаткування
- •3.7.4. Техніка безпеки при експлуатації окремих видів
- •3.8 Вимоги безпеки до виконання окремих видів робіт
- •3.8.1 Загальні вимоги до організації робіт підвищеної небезпеки
- •3.8.2 Вимоги до виконання робіт усередині ємкостей
- •20. Не дозволяється застосовувати для вентиляції ємкості балони зі стисненим повітрям.
- •3.8.3 Особливі вимоги до проведення робіт у силосах і бункерах
- •3.8.4 Вимоги до виконання робіт на висоті
- •Запитання для контролю засвоєння навчального матеріалу
- •Лекція 4. «Пожежна безпека в галузі»
- •4.1 Управління станом пожежної безпеки на підприємствах
- •4.2 Фактори пожежовибухонебезпечності, технічні рішення щодо усунення їх у галузі
- •4.2.1 Класифікація пожеж
- •4.2.2 Класифікація речовин і матеріалів за потенційною небезпекою
- •4.2.3 Класифікація приміщень щодо вибухопожежної
- •4.2.4 Класифікація пожаро- і вибухонебезпечних зон
- •4.2.5 Класифікація будівель з вогнестійкості, урахування її
- •30. Залежно від межи вогнестійкості будівельних конструкцій і межи поширення вогню по них визначається ступінь вогнестікості будівель (частин їх) виробничого і складського призначення.
- •Протипожежні відстані між будівлями
- •4.2.6 Загальні вимоги пожежної безпеки до інженерного обладнання
- •4.2.7 Технічні рішення щодо забезпечення пожежовибухо-
- •4.3 Забезпечення пожежовибухобезпечності вогневих робіт
- •4.4 Засобу гасіння і виявлення пожеж
- •Запитання для контролю засвоєння навчального матеріалу Пожежна безпека в галузі
- •Рекомендована література
- •Законодавчі та інші основоположні нормативні акти про охорону праці:
- •Іі. Міжгалузеві нормативні акти:
- •III. Галузеві нормативні акти:
- •Іv. Междержавні стандарти системи стандартів безпеки праці:
- •V. Державні стандарти України з безпеки праці:
- •VI. Державні санітарні норми:
- •VII. Будівельні норми та правила:
- •VII. Довідкова та навчальна література:
3.7.3. Техніка безпеки при експлуатації теплового устаткування
Хлібопекарські печі (тунельні або тупикові – з колисковим конвеєром) повинні бути оснащені контрольно-вимірювальними приладами для виміру і контролю параметрів технологічного режиму (температури в пекарній камері, тиску пари, що надходить на зволоження виробів, тривалості їхньої випічки) та параметрів процесу горіння палива (тиску газу або рідкого палива, тиску повітря біля пальників, розрідження в топці, температури продуктів згоряння палива в камері змішання, наявності факела). Обслуговування печей, що працюють на газоподібному паливі, повинне проводитися відповідно до вимог Правил безпеки систем газопостачання України. Топки і газоходи печей, що працюють на газоподібному і рідкому паливі, повинні бути оснащені вибуховими клапанами, кількість яких визначається з розрахунку: не менше 0,05м2 площі їхнього поперечного переріза на 1,0м3 об’єму захищаємого простору. Мінімальна площа поперечного переріза одного вибухового клапана 0,05 м2.
Електронагрівачі в печах з електрообігріванням мають суцільні огорожі, які запіраються за допомогою спеціального ключа. Печі з електричним обігрівом обладнаються пристроєм, що відключає подачу живлення до електронагрівачів при зупинці конвеєра. Привід конвеєра печі повинний мати запобіжний пристрій, що захищає його від перевантаження. У приводі конвеєра устаткування для випічки виробів передбачений резервний механізм ручного приводу для вивантаження їх в аварійних ситуаціях. На обох кінцях наскрізних печей і розстійно-пічних агрегатів повинні бути аварійні кнопки «Стоп». Для спостереження за роботою пальників у печах є оглядові вікна з заслінками, що самозакриваються. У цих вікнах застосовуються електросвітильники з робочою напругою до 42В. Температура зовнішньої поверхні печей не повинна перевищувати 45оС. Робочі місця біля печей (у зонах завантаження напівфабрикатів і вивантаження готових виробів) обладнують витяжними зонтами.
Аварійні роботи всередині гарячої печі можуть проводитися при температурі не вище 50оС, причому тривалість перебування в ній робітників (кількість їх не менше двох, забезпечуються спецодягом і рятувальними засобами) не більше 20 хвилин з наступним 20-ти хвилинним відпочинком.
Обжарочні і коптильні камери оснащуються приладами автоматики і контрольно-вимірювальними приладами, обладнаються витяжними зонтами. Двері обжарочної термокамери зблоковані з пусковим пристроєм: при відкритті її припиняється подача пари і включається витяжний вентилятор. Димогенератор коптильної камери встановлюється в окремому приміщенні. Забезпечуються герметичність конструкції димогенератора і його дверей, безперервний контроль за вмістом оксиду вуглецю в повітрі робочої зони. Завантаження тирси у топку повинно бути механізовано. Між димогенератором і коптильною камерою встановлюється іскрогасник. Повітроводи розподілу димоповітряної суміші мають пристрій, що забезпечує при необхідності викид диму в атмосферу. Оброблюваний продукт подається в камери на рамах, що переміщаються по підвісних шляхах. Вивантаження готового продукту з камер здійснюється після їхнього провітрювання.
Надвисокочастотні печі використовуються для теплової обробки одночасно невеликої маси харчових продуктів. У НВЧ-печі “Дніпрянка-1” є небезпечні напруги 220В та 4000В, а також створюються генератором надвисокочастотні випромінювання. Піч має два блокування, одне з яких забезпечує відключення напруги на генераторі (магнетроні) при натисканні ручки дверцят робочої камери, друге - при відкриванні цих дверцят. Тривалість теплової обробки продукту задається за допомогою реле часу. Захист магнетрона від перегрівання здійснюється термовимикачем, який в аварійному режимі розриває коло його живлення. Електричне коло печі захищене плавким запобігачем. Не допускається експлуатація НВЧ - печі при знятому кожусі, відчинених дверцятах робочої камери, пошкодженої сітки дверцят, а також при відсутності в ній піддона і (або) продукту. При експлуатації НВЧ-аппаратів забороняється використовувати посуд: металевий, з фольги, а також з декоративним малюнком, виконаним металізованою фарбою.
Електричні плити з відкритою жаровою поверхнею використовуються на підприємствах громадського харчування. Електричні плити (ПЭ-0,51-0,1, ПЭТ‑0,51-0,1, ПЭСМ-4 та ін.) розміщають у гарячих цехах з урахуванням вимог пожежної безпеки. Для зниження небезпеки опіків по периметру плити встановлюються на кронштейнах металеві поручні. Жарова поверхня повинна бути рівною, гладкою, без тріщин і знаходитися на одному рівні з бортовою поверхнею. Інтенсивність та температура нагрівання конфорок регулюються пакетними перемикачами. Температура у жаровій шафі плити підтримується автоматично вбудованим у її стінку терморегулятором. У колі живлення кожної електроплити встановлено плавкі запобігачі і магнітний пускач. Для видалення газів і парів, що створюються при тепловій обробці продуктів, використовуються місцеві вентиляційні відсмоктувачі. При експлуатації плит необхідно максимально завантажувати жарову поверхню наплитним посудом з метою зниження тепловтрат і обмеження інфрачервоного теплового випромінювання. На нагріті конфорки не повинна потрапляти рідина, щоб уникнути появи в них тріщин за рахунок різких перепадів температури і зволоження їх електроізоляції.
Сушильне устаткування повинне оснащуватися контрольно-вимірювальними приладами і засобами автоматичної сигналізації, що спрацьовує при перевищенні встановлених граничних величин температури сировини або виробів, що висушуються. На паропроводах сушарок встановлюють запірну арматуру, автоматичні редуцюючі пристрої, манометри, запобіжні клапани і термометри. Нагрівальні прилади парових сушарок повинні бути оснащені двома дренажними пристроями. Знімні огорожі корпуса сушарок зблоковані з пусковими пристроями і запірними пристосуваннями подачі пари в нагрівальні прилади.
Електричні сковороди з безпосереднім обігрівом (СЭСМ-0,2, СЭ-0,45 та ін.) використовуються для обсмажування харчових сировини і напівфабрикатів. Сковорода СЭ-0,45 являє собою прямокутну чашу, встановлену на фермі та облицьовану з усіх боків сталевими листами. Касети з електронагрівачами, що знаходяться під подом чаші, недоступні для обслуговуючого персоналу. Температура жарової поверхні регулюється автоматично за допомогою датчика - реле температури. Горизонтальне і похиле положення чаші сковороди контролюють кінцеві вимикачі. Зверху чаша закрита кришкою. Механізм підйому кришки зблокований з вимикачем електродвигуна для перекидання чаші сковороди: перекидання чаші можливе тільки при відкритій кришці. При перекиданні чаші електронагрівачі автоматично вимикаються з мережі. На пульті управління розташовані кнопки вмикання механізму перекидання чаші і повернення її у вихідне положення, а також лампа, яка сигналізує про включення нагрівання. На корпусі електросковороди є заземляючий зажим, до якого приєднують заземлюючий провідник. Видалення газів та пар з робочого простору здійснюється за допомогою місцевого вентиляційного відсмоктувача.
Парафинер повинен мати щільно закриту кришку і повіренний контрольний термометр із показаннями шкали не менше чим до 250оС. Парафинер з електронагрівом має терморегулятор. Занурення голівок сиру в розплавлений парафін повинно здійснюватися з використанням спеціальних пристосувань.