Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Практикум_М_зв.(гот).doc
Скачиваний:
37
Добавлен:
25.04.2019
Размер:
25.05 Mб
Скачать

4.3 Основні відомості про структуру чавунів

Чавуни — це залізовуглецеві сплави із вмістом вуглецю більше 2,14%. Вуглець у чавунах залежно від хімічного складу, швидкості охолодження у процесі кристалізації є в складі цементиту або у вигляді графіту. Відповідно до цього чавуни бувають білі та сірі.

Білі чавуни мають білий, сріблястий злом. Вуглець у таких чавунах міститься у вигляді цементиту. Залежно від вмісту вуглецю білі чавуни поділяють на доевтектичні (С < 4,3%), евтектичні (С = 4,3%) і заевтектичні (С > 4,3%).

Структура доевтектичного чавуну за кімнатної температури складається з перліту, вторинного цементиту та ледебуриту. При мікроаналізі шліфу, вторинний цементит не відрізняється від цементиту, що входить до складу ледебуриту.

Евтектичний чавун на 100% складається із ледебуриту. На мікрошліфі при 20°С на білому фоні цементиту видно темні квасолеподібні включення перліту. Структура заевтектичного білого чавуну, крім ледебуриту, вміщує витягнуті кристали первинного цементиту білого кольору.

Утворенню структури білого чавуну сприяють такі фактори:

  • зменшення вмісту вуглецю та кремнію;

  • уведення марганцю, хрому, ванадію;

  • збільшення швидкості охолодження під час лиття.

Білі чавуни мають високі твердість, зносостійкість, крихкість та низькі ливарні властивості.

Сірий чавун у зломі темно-сірого кольору має вуглець у вигляді вигнутих пластинок графіту, які добре видно на нетравлених шліфах. Металічна основа сірих чавунів буває перлітна, феритна та феритно-перлітна. Феритні сірі чавуни мають низьку твердість і міцність, добре оброблюються різанням. Перлітний чавун більш твердий, міцний, крихкий, зносостійкий. У процесі вивчення під мікроскопом структур сірого чавуну на фоні металічної основи та включень графіту зустрічаються чітко окреслені світлі включення неправильної форми – фосфідна евтектика.

Утворенню структури сірого чавуну сприяють збільшення кількості вуглецю і кремнію, зниження марганцю та хрому, повільне охолодження при ливарних роботах (лиття в піщані форми, великі виливки).

Ковкий чавун одержують із білого тривалим відпалюванням при 950…1000°С. На відміну від пластинок сірого чавуну ковкий має вуглець у вигляді пластинчастого графіту, який компактніший і менше надрізає металічну основу. Це придає ковкому чавуну більшу міцність та пластичність, ніж сірому. Металічна основа ковкого чавуну залежно від умов охолодження виливків, починаючи з температури відпалювання, може бути феритною (тривала затримка нижче 727 °С), перлітною (швидке охолодження з 950 °С) або феритно-перлітною (недостатня затримка нижче 727 °С). Виливки із ковкого чавуну мають малі розміри, комплекс важливих механічних властивостей і використовуються в машинобудуванні для виготовлення помірно навантажених деталей. Негативна якість ковкого чавуну – необхідність тривалого відпалювання (50 та більше годин).

Високоміцний чавун відрізняється від ковкого тим, що в ньому вуглець міститься у вигляді кулястого графіту. Це попереджує надрізи та менше роз'єднує металічну основу чавуну. Високоміцні чавуни за механічними властивостями наближаються до сталей і використовуються для виготовлення відповідальних важконавантажених литих деталей – колінчастих та розподільних валів, кронштейнів, шатунів. Одержують високоміцний чавун модифікуванням магнієм (за тиску до 0,6 МПа).

Отже, чавуни бувають білі та сірі. У білих чавунах увесь вуглець тримається в цементиті, а в сірих більша частина міститься у вигляді графіту. За формою включень графіту чавуни поділяють на сірі, ковкі та високоміцні. Металічна основа цих чавунів буває перлітна (вміст вуглецю 0,8%) або феритна. Але можливі також проміжні стани. Якщо в сірому чавуні є ділянки відбілювання, то такий чавун називається половинчастим. Проміжною є також і феритно-перлітна металічна основа чавунів із включенням графіту. Виливки із половинчастого чавуну не піддаються механічній обробці, тому для зниження твердості їх потрібно піддати тривалому графітизуючому відпалюванню при 950–1000°С.

Таблиця 4.2 – Зразки чавунів

Позна-чення

Назва

Мікроструктура

БЧ

Білий доевтек-тичний чавун

Шліф не травлений: видно тільки пластинчатий графіт

Шліф травлений: видно перліт (небагато) та ледебурит (евтектична суміш перліту та цементиту)

СЧ(п)

Сірий перлітний чавун

Шліф не травлений: видно тільки вигнуті пластинки графіту

Шліф травлений: добре видно перліт, пластинчастий графіт (гірше) та фосфідна евтектика (дуже світлі кристали)

КЧ(фп)

Ковкий феритно-перлітний чавун

Шліф не травлений: видно тільки пластівцеподібний графіт

Шліф травлений: добре видно пластівцеподібний графіт навколо графіту світлий ферит, решта – перліт.

Продовження таблиці 4.2

Позна-чення

Назва

Мікроструктура

ВЧ(фп)

Високо-міцний феритно - перлітний чавун

Шліф не травлений: видно тільки кулеподібний графіт

Шліф травлений: добре видно кулеподібний графіт, навколо графіту – світлий ферит, решта – перліт

ВЧ(ф)

Високо-міцний феритний чавун

Шліф не травлений: видно тільки кулеподібний графіт

Шліф травлений: добре видно кулеподібний графіт, решта – ферит