64. Дезінформування

Дезінформування — спосіб психологічного впливу, що полягає в намірі подання противникові такої інформації, яка вводить його в оману відносно справжнього стану справ.

Існують різні методи проведення заходів із дезінформування, кожен з яких, має власні позитивні та негативні риси. Конкретний вибір того чи іншого методу безпосередньо залежить від оперативної обстановки, яка складається на конкретній ділянці діяльності спецслужби, завдань, які перед нею поставлені, тощо.

65. Маніпулювання

Маніпулювання - це спосіб психологічного впливу, спрямований на зміну напряму активності електорату, його ідей, думок, поглядів та іншого, який здійснюється настільки мистецьки, що залишається непоміченим ним. Маніпуляція свідомістю - це своєрідне панування над духовним станом людей, управління їхньою поведінкою шляхом нав'язування їм ідей, установок, мотивів, стереотипів поведінки, вигідних суб'єкту впливу.

Основний механізм маніпулювання свідомістю електорату полягає ось у чому. Встановлено, що чим більш обізнаними є люди, тим важче маніпулювати ними. Тому об'єкт маніпулювання треба постачати сурогатом - урізаною й стислою інформацією, тільки такою, яка відповідає цілям психологічного впливу. Як правило, у ході виборчої боротьби всі кандидати намагаються нав'язати електорату перекручені стереотипні образи своїх суперників. Такі кліше (трафарети), як "олігарх", "злодій", "тупий", "мафіозі", "бандит", "представник мафії", "підставна особа", "рука ворога", "брехлива пропаганда", "бездушний", "безбожник" тощо спричиняють відповідну реакцію електорату, що у переважній більшості не знає правди про життя й діяльність кандидатів. У результаті люди схильні вірити пропагандистським міфам, у тому числі проти своєї волі.

Маніпулювання Інформацією містить у собі ряд прийомів. Назву деякі з них: Повідомляється гігантська кількість інформації, основну частину якої становлять абстрактні міркування, непотрібні деталі, різні дрібниці і т. ін. У результаті виборець не може розібратися в суті проблеми.

66. Лобіювання

Лобіювання – це процес впливу груп, які сформовано навколо спільних інтересів, на владу (уряд, парламент) для ухвалення певного нормативного правового акта або рішення. У більшості демократичних країн цілі лобістської діяльності переважно економічні. Так, об’єктом лобіювання найчастіше виступають умови господарської діяльності: власність і право розпоряджатися нею, право на здійснення конкретної діяльності, податки, квоти, ліцензії, державне замовлення, бюджетні субвенції та ін. У світі існують різні бачення того, хто може займатися лобістською діяльністю. Так, відповідно до законодавства США – це фізичні та юридичні особи. У Німеччині – тільки юридичні особи. У Росії (згідно з досі не ухваленим законопроектом) – тільки фізичні особи, які діють від імені та в інтересах конкретних клієнтів.

62. Особливості породження мовлення

Існує декілька концепцій-моделей продукування висловлювання.

О. М. Леонтьєв вважає, що породження мовлення складається з трьох етапів: виникнення мотиву, тобто наміру щось сказати, який зумовлюється діяльністю людини та її поведінкою; виникнення думки; відтворення думки у внутрішньому слові на основі мотиву з наступною вербалізацією у зовнішньому мовленні.

За моделлю І. О. Зимньої процес породження мовлення складається з трьох етапів:

1) мотиваційно-спонукальний;

2) формування думки мовними засобами;

3) зовнішнє мовлення і рівень реалізації.

У моделі М. І. Жинкіна внутрішнє слово переходить до зовнішнього мовлення з орієнтацією на адресата, тобто при породженні мовлення враховується його сприйняття. Моделі І. О. Зимньої та М. І. Жинкіна дуже близькі одна до одної, проте в першій з цих моделей передбачається також перехід від внутрішнього мовлення до зовнішнього.

1) осмислення і породження змісту;

2) підбір мовних одиниць для даного змісту;

3) передача та реалізація мовних одиниць (їх продукування).

Між цими операціями існує і зворотній зв’язок.