Контрольні питання:

1. Пригадайте іменники І відміни з юридичної та процесуальної тематики. Назвіть їх латинською (відповідачка, справа, правосуддя, незнання закону, заголовок закону, помста…).

2. Пригадайте іменники ІІ відміни з юридичної та процесуальної тематики. Назвіть їх латинською (відповідач, суддя, судочинство, крадіжка, супротивник, секретар, документ, шлюб, печатка…).

3. Пригадайте іменники ІІІ відміни з юридичної та процесуальної тематики. Назвіть їх латинською (закон, право, суддя, спадкоємець, держава, громадянин, свідок, звинувачення…).

4. Які назви римських юридичних творів ви пам’ятаєте?

5. Які процесуальні терміни вам відомі?

Розділ 3. Лексика та вислови юридичної тематики

Salus populi suprēma lex

Добробут народу – найвищий закон

(Cicěro, De Legĭbus, III, 3, 8:

Regio imperio duo sunto, iique praeeundo, judicando, consulendo praetores, judices, consulesappelamino; militiae summumjus habento, illis salus populi suprema lex esto)

Нехай двоє будуть наділені царською владою

і нехай вони

керуючи, здійснюючи правосуддя та раду,

називаються преторами, суддями, консулами;

у військовий час нехай мають найвищу владу, нікому не підкоряються,

і нехай добробут народу буде для них найвищий закон.)

Крилатий вислів було неодноразово перефразовано:

Salus patriae – suprēma lex;

Salus reipublicae – suprēma lex;

Salus revolutionis – suprēma lex…

Методичні вказівки:

Вивчаючи латинські крилаті вирази з юридичної тематики, студенти закріплюють лексику та засвоєні граматичні структури. Але, крім того, засвоюється розуміння основ римського права.

Наведемо два вислови, які часто цитуються сучасними юристами: Dura lex, sed lex (Суворий закон, але закон); Fiat justitia, pereat mundus (Нехай загине світ, але здійсниться правосуддя). Безапеляційність цих висловів більше нагадує волю не багатьох для всіх, ніж волю кожного для себе. Історія виникнення першого з висловів відносить нас до часів безконтрольної римської бюрократії. Другий вислів взагалі приписують германському імператору Фердінанду І [16].

Римські юристи розглядали закон у можливості тлумачення, коментування, адаптації до потреб життя. Юрист Модестін зазначав: що було введено для користі людей, не можна під будь-яким приводом, включаючи посилання на право і справедливість, шляхом жорсткого тлумачення звертати в суворість, що йде врозріз із добробутом людей. Ульпіан зазначав, що іноді справедливість має перевагу над правом у суворому тлумаченні.

Саме ці ідеї слід враховувати, знайомлячись з відомими в усьому світі висловами, що вплинули на формування юридичної та культурної спадщини Європи.

Крилаті вислови з юридичної тематики:

1. Ad turpia nemo obligatur . Ніхто не може схилити іншого вчинити аморально.

2. Adhuc sub judĭce lis est. Справа ще у судді (тобто ще не вирішена)

3. Argumentum ad ignorantiam – аргумент, розрахований на незнання слухача

4. Argumentum ad misericordiam – аргумент, розрахований на жалість, співчуття

5. Argumentum ad rem – доказ, заснований на сутності справи

6. Argumentum argentiarum –грошовий документ, підкуп

7. Alibi – алібі, присутність в іншому місці

8. Amat victoria curam. – Про перемогу треба піклуватись.

9. Auctoritas rei judicāte – прецедент судового рішення

10. Beneficium latrōnis non occidere. Благодіяння розбійника – не вбивати.

11. Casus delicti - правопорушення

12. Contra factum non est argumentum. – Проти факту немає доказу

13. Contra jus et fas – проти закону людського та божого (проти справедливого та святого)

14. Cui prodest? – Кому це вигідно?

15. Cui bono? – Хто виграє? На чию користь?

16. Dic, duc, fac, fer – 4 заповіді юриста (завжди говори правду, веди справу чесно, виконуй свої обов’язки, стійко перенось труднощі)

17. Dolus malus – злий умисел

18. Dura lex, sed lex. – Суворий закон, але це – закон, і його треба виконувати

19. De jure – по праву, юридично

20. De facto – фактично

21. Ei incumbit probatio, qui dicit, non qui negat. Обов’язок доказів лежить на тому, хто стверджує, а не на тому, хто заперечує.

22. Ignorantia non est argumentum. – Незнання не є доказом

23. Facinora ostendi dum punietur, flagitia autem abscondi debent. Злочини треба розкривати та карати, ганебні вчинки краще залишати прихованими.

24. Fatētur facinoris, qui judicium fugit. Той, хто хоче уникнути суду, визнає провину.

25. Fiat justitia, pereat mundus. Нехай загине світ, але здійсниться правосуддя.

26. Fur semper brevem esse oportet. Злодію завжди здається, що він надто повільний.

27. Imperitia pro culpa habetur. Незнання розцінюється як провина.

28. Injuriam qui facturus est, iam fecit. Намір здійснити злочин – вже злочин.

29. Judex damnatur, cum nocens absolvitur. Виправдовувати злочинця – значить осуджувати суддю.

30. Jura scripta vigilantĭbus sunt. Закони написані для тих, хто не спить.

31. Jus gentium – міжнародне право

32. Jus naturale – природнє право

33. Jus privātum – приватне право

34. Jus publicum – публічне право

35. Jus est ars boni et aequi. – Право – це мистецтво добра та справедливості.

36. Justitia regnōrumfundamentum. Правосуддя – основа держави.

37. Jus vitae ac necis – право розпоряджатися життям та смертю (належало голові сім’ї)

38. Judǐcis est semper in causis verum sequi. – Судді завжди належить у справах дотримуватись істини.

39. Leges humane nascuntur, vivunt et moriuntur. – Людські закони народжуються, живуть і вмирають.

40. Leges regnant popŭlos. – Закони керують народами.

41. Legem brevem esse opоrtet. Закон повинен бути коротким.

42. Lex est, quod popŭlus jubet atque constituit. Закон – це те, що встановлює народне зібрання.

43. Lex semper est certa. – Закон завжди визначений.

44. Lex prospicit, non respicit. – Закон дивиться вперед, а не назад.

45. Lex retro non agit. – Закон зворотної сили не має.

46. Lex videt iratum, iratus legem non videt. – Закон бачить розгніваного, розгніваний закону не бачить.

47. Modus vivendi – образ життя

48. Modus procendi – образ дії

49. Neminem laedit qui suo jure utitur. Нікого не ображає той, хто користується своїм правом.

50. Nemo iudex in propria causa est. – Ніхто не може бути суддею у власній справі.

51. Nemo iure suo uti cogǐtur. – Ніхто не зобов’язаний користуватись своїм правом.

52. Nemo plus iuris. – Ніхто не може надати іншому більше прав, ніж має сам.

53. Nemo debet bis puniri pro uno delicto. Жодного не можна двічі карати за один і той же злочин.

54. Nemo prudens punit, quia peccatum est, sed ne peccētur. Будь-яка розумна людина карає не тому, що було скоєно злочин, а для того, щоб його не було скоєно у майбутньому.

55. Necessitas frangit legem. Необхідність руйнує закон.

56. Non bis de aedam re. – Не можна двічі притягуватись по одній справі.

57. Non rex est lex, sed lex est rex. – Не цар – закон, а закон – це цар.

58. Nullum crimen, nulla poena sine lege. – Не існує ні злочину, ні покарання без закону.

59. Optimus testis confitens reus. Найкращий свідок – це визнання провини підсудним.

60. Obligatio est vincŭlum iuris. – Обов’язки – це правові пути.

61. Manus manum lavat. – Рука руку миє.

62. Pacta sunt servanda. – Угоди потрібно виконувати.

63. Par in parem non habet iurisdictionem. – Рівний проти рівного не має юрисдикції.

64. Particeps criminis – співучасник злочину

65. Persona grata – бажана особа

66. Persona non grata – небажана особа

67. Prima lex iustitiae, ne quid falsi dicat. – Перший принцип правосуддя – не допустити неправди.

68. Prior tempore – potentior jure. Перший за часом має перевагу за правом.

69. Quid pro quo – одне замість іншого.

70. Quidquid latet apparēbit. Усе таємне стане явним.

71. Quid sunt leges sine moribus, quid sunt mores sine fide? Чого варті закони без моралі, чого варта мораль без віри?

72. Qui nimium probat, nihil probat. Хто доводить занадто багато, той нічого не доводить.

73. Qui iure suo utitur, nemini facit injuriam. Хто користується своїм правом, не порушує прав інших.

74. Quis? Quid? Ubi? Quibus auxilius? Cur? Quomodo? Quando? – Хто? Що? Де? За чією допомогою? З якою метою? Як? Коли? (риторична схема питань для винайдення обставин справи).

75. Quod medicamenta morbis exhibent, hoc jura negotis. Як для хвороби ліки, так для справ право.

76. Quod non est in actis, non est in mundo. Чого не існує за документами, того не існує на світі.

77. Regina probatiōnum. Цариця доказів.

78. Scire leges non hoc est verba earum tenēre, sed vim ac potestātem. Знання законів полягає не в тому, щоб пам’ятати їх слова, а в тому, щоб розуміти їх зміст.

79. Status quo – нинішній стан

80. Status quo ante – попередній стан

81. Silent leges inter arma. – Коли говорять гармати, закони мовчать.

82. Salus popŭli – suprima lex. – Благо народа – найвищий закон.

83. Sublata causa – tollǐtur efectus. – Знищіть причину, і зникне наслідок.

84. Suprēma lex regis voluntas. Воля монарха – найвищий закон.

85. Testis unus, testis nullus. – Один свідок – не свідок.

86. Unum castigabis, centum emendabis. - Одного покараєш – сотню виправиш.

87. Ubi lex, ibi poena. – Де закон, там і покарання.

88. Vincit omnia verǐtas. – Істина все перемагає.

89. Qui nimium probat, nihil probat. – Хто доводить дуже багато, той нічого не доводить.

90. Quid iuris? Iuris est. – Що говорить право? Це законно.

52