Загальна характеристика водопроводу гарячої води

У будівлях висотою понад 4-и поверхи водорозбірні стояки в кількості від 3-х до 7-и об’єднуються в секційні вузли з прокладанням кільцюючих перемичок: по теплому горищі; по холодному горищі, під шаром теплоізоляції; під стелею верхнього поверху при надходженні води в водорозбірні стояки знизу; чи по підвалу, при надходженні води у водорозбірні стояки зверху. Кожний секційний вузол одним циркуляційним трубопроводом приєднується до збірного циркуляційного трубопроводу системи гарячого водопостачання (ГВ).

Приєднання водорозбірних приладів до циркуляційних трубопроводів категорично забороняється.

Сушки для рушників встановлюються на водорозбірних стояках. В будівлях висотою до 4-х поверхів дозволяється установка сушок для рушників на циркуляційних стояках.

Тиск в системі ГВ на водорозбірних приладах не повинен перевищувати 0,6 МПа (6 атм.).

Діаметри водорозбірних стояків рекомендується приймати постійними по висоті будівлі і рівними для 9-16-ти поверхових будівель 25 мм. При наявності додаткових стояків у кухнях їх діаметр приймається рівним 20 мм.

Діаметри підводок до водорозбірних приладів приймаються згідно з [3], або за паспортними даними приладів. В даній курсовій роботі дозволяється застосування труб діаметром 15 мм.

Діаметри дільниць кільцюючих перемичок рекомендується приймати в залежності від числа водорозбірних стояків у секційному вузлі:

- для одного водорозбірного стояка – 25 мм;

- для двох водорозбірних стояків – 32 мм;

- для трьох і більше водорозбірних стояків – 40 мм.

Діаметр циркуляційного стояка приймається таким, щоб при циркуляційній витраті гарячої води втрати тиску в секційних вузлах для закритих систем становили 3-6 м водяного стовпа.

Діаметри головних подаючих стояків при верхній розводці рекомендується приймати:

- для 14-поверхових будинків з кількістю квартир до 70, що обслуговується одним секційним вузлом, d = 70мм;

- для 14-поверхових будинків з кількістю квартир від 70 до 110, що обслуговується одним секційним вузлом, d = 70мм;

- для 12-15 поверхових будівель, що обслуговується одним секційним вузлом,

d = 80 мм.

Вихідні дані до курсової роботи

Викладачем видається завдання до курсової роботи. Індивідуально кожному студенту вказуються наступні початкові умови: 1) план секції; 2) кількість секцій; 3) кількість поверхів; 4) витрата гарячої води; 6) висота поверху; 7) висота підпілля і технічного поверху; 11) температура теплоносія.

За порядковим номером прізвища студента в журналі визначається: 5) гарантійний напір – H = 30+N, м; відмітка підлоги першого поверху – z_п = 41+N, м; 9) відмітка землі – z_з=40+ N, м; 12) місто забудови (див. додаток Д1).

1. Регулювання відпуску теплової енергії

1.1 Кліматологічна характеристика об’єкта проектування

При проектуванні систем гарячого водопостачання основними кліматологічними характеристиками є: середня температура повітря найбільш холодної п’ятиденки (t_o=t_НБ); середня температура зовнішнього повітря за опалювальний період (t_oт=t_НА). Обидва згадані параметри приймаються згідно СНиП 2.01.01-82 «Строительная климатология и геофизика» або за таблицею Д1 додатку.

Розрахунок теплового навантаження на опалення Q^’_o,max (кВт) для житлових будівель об’ємом V (м³) виконується за формулою:

(1.1)

де: q₀ – питома теплова характеристика на опалення, Вт/(м³·К), яка розраховується на основі залежності,

для споруд із залізобетону;

(1.2)

для споруд із цегли, де: n – кількість поверхів споруди.

Параметр а обчислюється за формулою:

а = 1,3+0,01·t₀ . (1.3)

Для довільної зовнішньої температури повітря t_Н розраховується відносне значення теплового потоку на опалення:

. (1.4)

При центральному якісному регулюванні відпуску теплової енергії витрата (кг/с) теплоносія приймається постійною і визначається за формулою:

, (1.5)

де: ; - максимальні значення температур теплоносія в падаючій і зворотній магістралі відповідно (за проектом).