1.2 Температурний графік якісного регулювання відпуску тепла

Абсциса t_НИ графіків «зламу» температур, визначених за формулами (1.6) – (1.9), знаходиться на основі залежності, яку отримав автор методичних вказівок:

. (1.6)

Обчисливши за формулою (1.4) і після підстановки цього значення ф формули (1.7) – (1.9), знаходять значення «зрізаних температур» ; τ_2И = τ₂₀(t_НИ); τ_3И = τ₃₀(t_НИ), які заносять на графіки, що розміщені на рис 1.1

Температурний графік якісного регулювання опалення будується на основі залежностей:

; (1.7)

; (1.8)

, (1.9)

де: τ₁₀ (t_Н) ,τ₂₀ (t_Н), τ₃ (t_Н) – температури теплоносія в падаючій, зворотній магістралі, в системі опалення, відповідно; t_і – температура в середині

приміщення; - розрахункова середня температура нагрівального приладу:

. (1.10)

Рис. 1.1. Температурний графік.

2. Тепловий розрахунок гарячого водопостачання

2.1. Розрахункове теплове навантаження гарячого водопостачання

Масова витрата гарячої води (за добовою нормою згідно [3]) розраховується за формулою:

, (2.1)

де: Q_сут – норма витрати гарячої води на одного споживача (див. табл. 2, стовпчик 2); т – кількість мешканців в будинку.

Розрахункове теплове навантаження на гаряче водопостачання Q_h,ч визначається на основі залежності,

. (2.2)

Коефіцієнти К_ТП та К_h,ч розраховуються за наступною методикою:

А) Коефіцієнт К_ТП теплових втрат приймає значення відповідно з таблицею 2.1.

Таблиця 2.1

Значення коефіцієнта ктп згідно з [3]

Вид теплового пункту	Значення КТП
	при наявності висушувачів рушників	при відсутності висушувачів рушників
ЦТП	0,25	0,15
ІТП	0,2	0,1

Б) При наявності баків-акумуляторів коефіцієнт К_h,ч , що враховує годинну нерівномірність споживання гарячої води, приймається рівним К_h,ч=1.

В) При підготовці гарячої води в секційних швидкісних водопідігрівачах (в закритих теплових мережах) коефіцієнт К_h,ч розраховується наступним чином.

Для групи N однотипових водорозбірних приладів, що обслуговують m мешканців, визначається групова ймовірність їх дії за формулою:

, (2.3)

де: Q_ч – норма витрати гарячої води в годину найбільшого споживання води , л/(чол.·годину), приймається за стовпчиком 3 табл. Д2 «Додатку» згідно з [3], q₀ – секундна витрата гарячої води одним водорозбірним приладом, що приймається за стовпчиком 4 табл. Д2 «Додатку 2».

За значенням NP на основі графіку визначаємо параметр α (рис. 2.1).

Рис. 2.1. Графік для визначення α.

Максимальна секундна витрата води в кг/с розраховується за формулою:

. (2.4)

Після розрахунків G_Т за формулою (2.4) визначається К_hч:

. (2.5)

Максимальні годинні витрати води в м³/годину визначається за формулою:

. (2.6)

де: G_max - розраховується за формулою (2.4).

При різноманітності груп водоспоживачів в будівлях або спорудах, годинну витрату гарячої води одним водорозбірним приладом q₀ , що входить в формулу (2.4) , необхідно визначити на основі залежності (для промислових об’єктів і наявності пунктів харчування):

. (2.7)

Результати розрахунків G_max за формулою (2.4) для одного, двох і більше стояків, одного, двох і більше секційних вузлів заносять в табл. 2.2.

Таблиця 2.2

Розрахункова таблиця

Назва дільниці	q0	m	PN	α	Gmax
1	2	3	4	5	6
Стояк 1
…
Стояк 1+2
…
Секція 1
…
Секція 1+2
…