Методичні вказівки до рішення завдання № 4.2

Нехай маємо п’ять об’єктів (n = 5) та трьох експертів (m = 3). Кожний експерт мусить скласти таблицю (матрицю) парних порівнянь, що має для розглядуваного випадку вигляд табл. 4.6 розміру n n (n = 5), отже п’ять рядків і п’ять стовпців плюс додатковий стовпець для показника «сума переваг».

Таблиця 4.6

Матриця парних порівнянь першого експерта

Об’єкт (еталон), з яким порівнюють, і	Об’єкти для порівняння					Сума переваг
	1	2	3	4	5
1	х	1	1	0	1	3
2	0	х	0	1	1	2
3	0	1	х	1	0	2
4	1	0	0	х	1	2
5	0	0	1	0	х	1

Заповнимо табл. 4.6 за правилом: елемент , якщо об’єкт і краще об’єкта j, в протилежному разі. У таблиці , це означає, що об’єкт 1 краще об’єкта 2, отже елемент , оскільки об’єкт 2 менш вагомий, ніж об’єкт 1. У будь-якому випадку, якщо , то , якщо , то .

В останньому стовпці записана для кожного і-го об’єкта сума його переваги перед другими як сума елементів відповідного рядка матриці.

Отримавши аналогічні суми для кожного експерта за аналогічними матрицями, далі можна перейти до розрахунку у формі табл. 4.5, записавши отримані суми в перші три рядки відповідно для кожного експерта, і далі провадити розрахунок за поданою до завдання № 4.1 методикою.

Завдання № 4.3. Визначити сумарну оцінку в балах n видів ДВО з точки зору експертів-спеціалістів підприємства (пропозиція) та експертів-спеціалістів послуг зв’язку (попит). Розрахувати вагу об’єкта – виду ДВО для цих двох випадків за сумарною оцінкою в балах. Знайти середню вагу об’єкта пропозиції та попиту. Зобразити вагу об’єктів графічно. За графіком виконати аналіз співвідношення попиту та пропозиції ДВО.

Методичні вказівки до рішення завдання № 4.3

За результатами розв’язання завдання № 4.1 та завдання № 4.2 скласти таблицю сумарної оцінки в балах у вигляді табл. 4.7.

В табл. 4.7 потрібно в рядку 1 записати сумарний бал за усіма експертами-спеціалістами по кожному об’єкту та розрахувати сумарну оцінку за усіма об’єктами, котра дорівнює 96. Потім оцінки за кожним об’єктом нормуються, тобто визначається вага кожного об’єкта – рядок 2. У загальному вигляді нормування виконується за формулою (4.7):

, (4.7)

де – оцінка в балах і-го об’єкта, виконана j-м експертом;

– вага і-го об’єкта в загальному обсязі оцінок.

У прикладі табл. 4.7:

Перший рядок отримано як сума рядків 1, 2, 3 табл. 4.5 (завдання № 4.1).

Будемо використовувати такі позначки:

– нормована оцінка об’єкта експертів-спеціалістів;

– нормована оцінка об’єкта експертів-користувачів;

де і – номер об’єкта.

,

…

.

Нормовану оцінку записано в рядку 2 табл. 4.7. Ця оцінка визначає вагу об’єкта з точки зору пропозиції.

Аналогічно визначаються рядки 3 та 4 табл. 4.7, лише за даними експертів-користувачів, тобто визначається вага об’єкта з точки зору попиту на нього. Для цього використовуються дані завдання 4.2.

В рядку 5 визначено суму балів кожного об’єкта, яка отримана по усіх експертах із завдання № 4.1 та із завдання № 4.2, тобто для об’єкта і = 1 отримуємо 8+13 = 21, для об’єкта і = 10 отримуємо 5+13 = 18. Середню вагу об’єкта між пропозицією та попитом визначимо за загальною сумарною оцінкою, яку позначимо для і-го об’єкта. Наприклад, для об’єкта і = 1 вага об’єкта з урахуванням попиту та пропозиції дорівнює: 21/181 = 0,117. Графіки – нормованих оцінок об’єктів експертів-спеціалістів (пропозиції), – нормованих оцінок об’єктів експертів-споживачів (попит), та – середніх нормованих оцінок подані на рис. 4.1.

Таблиця 4.7

Нормовані оцінки

№	Показники	Номери об’єктів										Сумарна оцінка
		1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
1	Із завдання № 4.1
	Сумарна оцінка, бал	8	11	12	13	13	13	5	5	11	5	96
2	Вага об’єкта (пропозиція)	0,083	0,115	0,126	0,135	0,135	0,135	0,052	0,052	0,115	0,052	1,0
3	Із завдання № 4.2
	Сумарна оцінка, бал	13	13	8	5	10	5	4	13	1	13	85
4	Вага об’єкта (попит)	0,153	0,153	0,094	0,059	0,117	0,059	0,047	0,153	0,012	0,153	1,0
5	Загальна сумарна оцінка	21	24	20	18	23	18	9	18	12	18	181
6	Вага об’єкта з урахуванням попиту та пропозиції	0,117	0,134	0,110	0,099	0,127	0,099	0,050	0,099	0,066	0,099	1,0

Рис. 4.1. Графік нормованих оцінок – ваги об’єктів

Висновки: аналіз експертних оцінок впровадження додаткових видів обслуговування (ДВО) може бути використаний для кількісної оцінки доходів, витрат і прибутку підприємства зв’язку.