План семінарського заняття

1.Поняття суспільства та його структура. Соціальні групи та їх мобільність.

2.Поняття суспільної спільноти та їх види. Етнос, нація, народ. Поняття націоналізму та його види.

3.Динаміка суспільного розвитку. Поняття суспільного прогресу та його критерій.

4.Основні моделі історичного розвитку та шляхи їх реалізації.

Література основна

• Гелнер Е. Нації та націоналізм.//Націоналізм. Антологія. К.,2006. С. 156-170

• Сміт Е. Територіальний та етнічний націоналізм. //Націоналізм. Антологія. К.,2006. С.495-499

• Фукуяма Ф. Конец истории // Вопр. филос. 1990. №3.(ел. варіант)

Література додаткова

• Габермас Ю.Структурні перетворення в сфері відкритості. Львів 2000

• Гідденс Е. Соціологія. К.,1999 с.66-92, 230-337.

• Донцов Д. Історія розвитку української державної ідеї. К., 1991.

• Карась А. Філософія громадянського суспільства в класичних теоріях та некласичних інтерпретаціях. Львів 2003С. 425-429, 444-488

• Сміт Е. Національна ідентичність. К., 1994.(ел. варіант)

• Сорокин П. Человек. Цивилизация. Общество. М., 1992.

• Тоффлер Третя хвиля. К 2000 (ел варіант)

• Фромм Э. Бегство от свободы. М., 1990.(ел. варіант)

• Шпенглер О. Закат Европы. М., 1993. Т. 1

• Ясперс К. Смысл и назначение истории. М., 1991.

Питання для самоконтролю

1. У чому полягає історичність людського буття та якими є головні її виявлення?

2. Що таке традиція, якою є її роль у соціальному та індивідуальному бутті людини?

3. Якими є можливі способи включення людини в історію?

4. В чому полягає проблема сенсу історії? Які можливі варіанти її розв’язання?

5. Чи є прогрес в історії і що є його свідченням?

6. Що є духовними засадами насильства?

Теми есе

1.Соціальна структура сучасного українського суспільства.

2.Духовні засади, теорія та практика ненасильства як методу творення історії.

3.М. Ганді, А. Швейцер: Л. Толстой, М-Л. Кінг проблема ненасильства в суспільному розвитку.

4.Суперечливий характер поступу.

5.Ідея унікальності історичних явищ в працях О. Шпенґлера та М. Данілевського.

Тема 5. Проблеми філософії культури

Предмет філософії культури. Спектр питань філософії культури. Феномен культури. Філософсько-історичні контексти аналізу культури. Основні підходи до осмислення феномена культури (аксіологічний, діяльнісни й, семіотичний, структуралістський, соціологічний, гуманітарний).

Проблеми культуроґенезу: орудійно-трудовий, психоаналітичний, ігровий, символічний підходи.

Спосіб існування культури: індивідуальне та трансцендентне, матеріальне та символічне. Проблема загальнолюдського в культурі. Елітарна і масова культура.

Структура культури. Поняття субкультури. Види субкультур. Молодіжні субкультури. Контркультура. Антикультура.

Людина в світі культури. Види культури у зв’язку з формами діяльності людини. Норми і цінності культури та їх соціокультурна визначеність. Новаторство як базова цінність сучасної культури.

Культура і цивілізація. Різні підходи до поняття “цивілізація” (унітарний, стадіальний, локально-історичний). М. Данілевський і теорія культурно-історичних типів. Циклічна концепція цивілізації: О. Шпенґлер і А. Дж. Тойбні.

Сучасні підходи до проблеми цивілізації: культурологічний, соціологічний, етнопсихологічний, географічний. Проблема багатоманітності цивілізацій і єдності світу: глобалістика та концепція культурного плюралізму.

Проблема типології цивілізацій у всесвітньо-історичному процесі.

Схід – Захід – Євразія: цивілізаційні типи.