Література

Грушевський М.С. Історія України-Руси. – Т. 4-8. – К., 1991-96.

Дмитриев М.В. Между Римом и Царьградом. Генезис Брестской церковной унии. М., 2003.

Дмитриев М.В. Православие и Реформация. Реформационное движение в восточно-славянских землях Речи Посполитой во второй половине 16 в. – М., 1990.

Жукович П. Сеймовая борьба православного западнорусского дворянства с церковной унией. – СПб., 1901-1908.

Жуковський А. Петро Могила і питання єдності церков. К., 1997.

Ісаєвич Я.Д. Братства та їх роль у розвитку української культури 16-17 ст. – К., 1966.

Нічик В.М., Литвинов В.Д., Стратій Я.М. Гуманістичні і реформаційні ідеї на Україні. К., 1990.

Нічик В.М. Петро Могила в духовній історії України. К., 1997.

Плохий С.Н. Папство и Украина: Политика Римской курпи на украинских землях в 16-17 вв. К., 1989.

Ульяновський В.І. Історія церкви та релігійної думки в Україні: середина 15 – кінець 16 ст. Кн. 1-2. К., 1994.

Яковенко Н. Нарис історії середньовічної та ранньомодерної України. К., 2005.

Іі. Тематичний план семінарських занять

Семінарські заняття цілком присвячені вивченню та аналізу автентичних джерел 14-17 ст., які лежать в основі всіх наукових праць і загальних знань з історії України означеної доби.

Історія українських земель у складі Великого князівства Литовського та Речі Посполитої і. Мета і завдання

Головна мета: виробити навички самостійної праці з історичними джерелами означеної доби (з урахуванням їх специфіки); показати чим послуговуються фахові вчені-історики у своїх конструкціях/реконструкціях історичних подій, і як загалом “пишеться” історія.

Завдання: ознайомлення студентів з головними блоками джерел та історіографією литовсько-польскої доби історії України, прищеплення методики праці з історичними джерелами; вироблення вміння самостійно опрацьовувати й аналізувати фактичний матеріал джерел та оцінювати спеціальні праці вчених, побудовані на цих джерелах.

ІІ. Зміст

Семінарські заняття розраховані на 17 занять (34 години) і передбачають ознайомлення студентів з трьома основними групами джерел з періоду історії українських земель XIV­XVII ст. Відповідно цих груп весь курс практичних занять поділено на три теми:

1. Українські та білорусько-литовські літописи як джерело з історії України XIV­XVII ст.(18 годин = 9 занять). 1-й змістовий модуль.

2. Історія українських земель 15-16 ст. через призму законодавчих актів (6 годин = 3 занять).

3. Мемуари та іноземні наративні джерела 15-17 ст. до історії середньовічної України (10 годин = 5 занять). 2-й змістовий модуль.

Примітка: в залежності від ситуації (успіхами студентів в опрацюванні тем) другий змістовий модуль може проводитися за матеріалами однієї з вказаних груп (другої чи третьої), оскільки тематично вони не пов’язані (загалом, модулів мало б бути три, що, на жаль, не передбачено замовленням деканату).

Окрім поділу за джерельним принципом, до кожної теми входить кілька блоків: теоретичний; джерельний та історіографічний. Складні теоретичні питання передбачається висвітлювати у міні-лекціях (з обов’язковою роздачею наочного матеріалу – схем, тез, визначень), інформація яких (пояснення термінів та теоретичних схем) має використовуватися студентами у відповідях на питання подальших семінарських занять.

Перевірка засвоєння теорії проводиться протягом усієї теми, а також:

– Для Теми 1 на останньому занятті (Заняття 7, питання 1 “Загальні теоретичні проблеми літописознавства”). ВАРІАНТ: протягом усіх занять присвячених даній темі та на семінарі з історіографії.

– Для Теми 2 на другому та третьому заняттях (окреме питання не передбачене: перевірка протягом усього заняття, через специфіку джерел, поданих до розгляду).

– Для Теми 3 – протягом теми.

Історіографічні проблеми винесені окремими питаннями для Теми 1 та Теми 3. Основними вимогами до відповіді на ці питання є знайомство з працями дослідників (для Теми 1) та спроба виокремлення основних тенденцій польської історіографії XV-XVI ст. (Тема 3).