§ 7. Подолання голоду

У 1974 р. в Римі пролунали слова:

"Сьогодні ми повинні поставити перед собою нелегке завдання: протягом десятиліття добитися, щоб жодна дитина не лягала спати голодною, щоб у кожній сім'ї не знали страху залишатися без шматка хліба, щоб недоїдання не стало причиною нереалізованих можливостей будь-якої людини, зламавши її долю".

Саме так Всесвітня продовольча конференція проголосила свою головну мету. На жаль, з тих пір минуло вже понад два десятиліття, а число стражденних не тільки не зменшилося, а навпаки, збільшилося.

Чи ж можна подолати голод? Поза всяким сумнівом, так. Людство має всі підстави, щоб зробити 16 жовтня — світовий день продовольства — днем спогаду про жахи голодоморів минулого. А вихід надзвичайно простий та реальний. Щорічно мілітарне безумство поглинає близько трильйона доларів. Ця цифра на порядок перевищує всі необхідні кошти, які потрібні людству для подолання голоду. Тому боротьба за здорове та сите життя — це, водночас, рух до роззброєння, конверсія економіки. Тільки так можна не лише прогодувати людей планети, а й зробити їхнє життя розумним.

Запитання і завдання для самоконтролю

Що таке "голод"? Які його основні виміри та причини: для окремої людини, спільноти, людства?

Проаналізуйте харчові потреби людини, збалансованість енергетичної та якісної сторін їжі.

Якими показниками характеризується реальна та потенційна біопродуктивність біосфери?

Порівняйте біопродуктивність природних та штучних екосистем.

Що таке демографічна місткість ландшафту.

Окресліть основні шляхи розв'язання продовольчої проблеми,

В чому полягає соціокультурний статус їжі?

Зробіть аналіз причин та наслідків Голодомору-33.

Література

Артюх Л. Ф. Українська народна кулінарія. К., 1977.

Бузник И. М. Энергетический обмен и питание. М„ 1978.

Вопросы теории адаптации. Л., 1987.

Аичев Т. Г., Тарасов К. Е. Проблема адаптации и здоровье человека. М., 1976.

Джикия Н. П. Культура питания грузинских горцев. Тбилиси, 1988.

Крауснитцер Б. Экология городской фауны. М., 1990.

Коваленко Л. Б., Маняк В. А. (упорядники). 33-й: Голод. Народна книга-меморіал. К., 1991.

Конквест Р. Великий терор. К., 1993.

Леру Р. Экология человека: Наука о жилищном строительстве. М, 1970.

Лопатина Е. Б., Назаревский О. Р. Оценка природных условий жизни населения. М„ 1972.

Мир восьмидесятых годов (рук. Л. Г. Браун). М., 1989.

Хижняк М. І., Нагорна А. М. Здоров'я людини та екологія. К., 1995.

Экхольм Э. Окружающая среда и здоровье человека. М, 1980.

Этнография питания народов зарубежной Азии. М„ 1982.

Warren A., Goldsmith F. В. (eds.). Conservation in practice. Chichester, 1974.

Warren A., Goldsmith F. B. (eds.). Conservation in perspective. Chichester, 1983.

White G. F. (ed.). Natural hazard: local national, global. New York, 1974.

Глава 7. Енергетична основа життєдіяльності людини

Видатний фізик, лауреат Нобелівської премії П. Л. Капіца підкреслював, що основним фактором, який визначає розвиток матеріальної культури людей, є створення і використання джерел енергії. Водночас існують також і негативні аспекти оволодіння тими чи іншими джерелами енергії, починаючи від сили згоряння пороху до енергії розщеплення атомного ядра. Тому осягнення сутнісних вимірів розвитку енергетики, зіставлення гуманістичних та антилюдських її застосувань і є одним із актуальних аспектів дослідження екологічної культури людства.

Виробництво і споживання енергії демонструє декілька парадоксів. Насамперед це несумірність прямих енергетичних можливостей Сонця (як головного джерела енергії на Землі) та можливостей людини як користувача цієї енергії. Водночас користувач активно впливає на перерозподіл сонячної енергії, з тим щоб наблизитися в цьому плані до масштабів не тільки геологічних, а й космічних. Інший парадокс стосується цілком реальної можливості енергетичної кризи для людства, з одного боку, і наявністю "океану" вільної енергії, з іншого. В основі обох парадоксів лежить проблема ефективного та цілеспрямованого використання цієї енергії.

Існує також і декілька менш об'ємних суперечностей. Чому, наприклад, виробляючи на душу кожного із землян величезну кількість енергії, людство не змогло позбутися таких лих, як голод і холод для значної кількості людей? Чому, маючи надзвичайно ефективні засоби і джерела видобування енергії, люди часто споживають ресурси, використання яких для цієї потреби є злочином (ліс)? Ці та інші приклади свідчать про те, що проблема енергетичної основи життєдіяльності людини є проблемою не лише науки та техніки, а й соціальних наук, культури загалом.