Криміналістичне дослідження слідів взлому

1. Об’єкти криміналістичного дослідження

2. Сліди взлому та інструментів: поняття, класифікація, характеристика

3. Виявлення, фіксація та вилучення копій слідів взлому та інструментів

4. Трасологічна експертиза слідів, знарядь взлому

1.

Взлом – це слово, що утворене від «ламати», у криміналістичному розумінні – повне або часткове руйнування особою перепони, різних засувів, проникнення в мережу комп’ютерної системи або у будь-яке приміщення для скоєння злочину.

За способом дії на будь-який об’єкт можливо виокремити такі види взлому:

1. Взлом і відмикання замків

2. Взлом будівельних перепон та будівель господарського призначення

3. Взлом цегляних, дерев’яних, металевих, бетонних та інших сховищ

4. Пролом стін

5. Пролом вікон

6. Пролом дверей

7. Пролом технічних систем пошуку

8. Пролом сейфа

9. Пролом ключа системи пошуку

10. Пошкодження і пролом різнорідних пломб, а також об’ємних відбитків печаток

11. Проникнення в комунікаційну, комп’ютерну мережу

Як правило злочинці скоюють взлом використовуючи:

1. Спеціально виготовлені знаряддя або пристосовані

2. Звичайні інструменти (болгарка, електродрель, молот тощо)

3. Будь-які матеріальні об’єкти, що випадково виявлені на місці події

4. Свої власні знання, вміння, досвід, а також рекомендації інших осіб

2.

Тактичний прийом – пред’явлення доказу!

В межах криміналістичної техніки як підгалузі криміналістики є систематизована сукупність знань, яка іменується трасологією («трассе» - слід) = слідознавство.

Разом з тим, в межах трасології є механоскопія («скопіо» – дивлюся, «механо» - взлом, рух, що приводить до пошкодження об’єкту) – система знань про сліди взлому, способи взлому, класифікація способів взлому, слідів взлому, особливості їх виявлення, фіксації, зберігання, а також проблема вилучення як безпосередньо слідів взлому, так і їх копій.

Класифікація слідів взлому:

1 група: сліди знарядь взлому та інструментів

2 група: сліди предмету (злочинці вирізали в металевому гаражі отвір, щоб туди проникнути і використовували «болгарку» і там її залишили; пістолет, ніж)

3 група: сліди, що виникли від явищ природи (такий слід може бути на тілі трупу людини, коли смерть людини наступила від враження природним електричним струмом – блискавка – це елементарно виявляє суд-мед експерт)

4 група: сліди-речовини (закінчився карбід і закладають нову порцію – відходи залишаються – речовина)

Класифікація за способом утворення сліду (причинний зв’язок сліду і об’єкту, з якого він утворений):

1. Сліди, що утворені від тиснення

2. Сліди, що утворені від ковзання слідоутворюючого об’єкту

3. Сліди, що утворені при зворотно-поступальному русі

4. Сліди, що утворені при обертально-поступальному русі

5. Сліди, що утворені від прокочування

Сліди-предмети

У 1973р. російський криміналіст Василевський запропонував класифікувати сліди предмету на 8 груп:

1. Ударні (молотком, кувалдою)

2. Віджимні (різні ломи, лапи)

3. Затискні (тиски звичайні, опценьки, кліщі)

4. Колючі («циганські» голки, шила)

5. Ріжучі (ніж, сокира, зубила, долото)

6. Перерізуючі (ножиці, кусачки)

7. Що утворені для свердління (свердло, бурава)

8. Що призначенні для пиляння (різнорідні полотна)

Джерела слідів від явищ природи:

• блискавка

• температура (мороз)

• повінь

• землетрус

• тайфуни

За природою механічного руху слідоутворюючих і слідосприймаючих об’єктів можливо давати класифікацію джерел природних і слідів, що утворені від їх дії.

Сліди речовин:

1. Рідкі

2. Сипучі

3. Пастоподібні

Сліди речовин ?? - матеріальні утворення або їх сліди, що виникли в результаті фізичних, біологічних, хімічних процесів або внутрішніх змін об’єктів, утворення яких пробачає наслідок – зв’язок з подією сліду.

Сліди речовин біологічного походження – виділення жиру, поту, крові, слини, частин тіла, волосся людини та ін.

Сліди речовин хімічного походження – хімічні реактиви: пливо-мастильні матеріали, лако-фарбні покриття, різнорідні мінеральні речовини.

Сліди речовини фізичного походження – борошно (мука), порошок макухи, олія та інші масла.

3.

Слід:

• виявляється, оглядається, протоколюється, фотографується, кладеться масштабна лінійка, відеозапис, заміри (глибина, ширина), на якому слідосприймаючому матеріалі виявлений, яким способом утворений,

• якщо слід неглибокий – беремо пластилін звичайний у необхідній кількості – доводимо його під дією тиснення пальців руки впродовж певного часу до стану 36.6 темп., але перед тим як його прикласти – потрібно покласти фольгу (бо псується слід) потім втискаємо пластилін, чекаємо до 5хв. щоб пластилін охолонув трохи і потім вилучаємо копію сліду; стенс – зубопротезний твердий матеріал, схожий на сургуч; беремо воду (до 90 градусів темп. ) заливаємо в ємкість і туди кладемо стенс, працюємо шпателем, пінцетом, далі все точно так само як з пластиліном – прикладаємо до поверхні, притискаємо, тримаємо; упін і новопін – сипкі матеріали (як борошно, світло-зелені) – використовуємо фольгу, у ємкість насипаємо, доливаємо води і впродовж декілька хвилин робиться пластична маса, далі наносимо пасту на поверхню сліду

4.

Трасологічна експертиза – це система знань механоскопії, проте окремі автори відносять її до трасології

Завдання експертизи – визначити обсяг спланованої роботи у питанні ідентифікації сліду та предмету, інструменту, з допомогою якого він утворений.

Ми вилучили копію сліду, розшукали підозрюваного, вилучили в нього інструмент, надали експерту, поставили питання експерту – чи цим інструментом залишені сліди

Які питання вирішує експертиза:

1. Чи залишені сліди вилученим знаряддям

2. В якій послідовності і якими знаряддями утворені сліди

3. Із зовнішнього чи внутрішнього боку проведений взлом об’єкта

4. В результаті яких дій утворилися сліди, що виявлені на місці скоєння злочину

5. В результаті яких дій предмет розділено на частини

6. Чи могли виникнути за механізмом утворення сліди взлому, що виявлені на місці скоєння злочину, зокрема на конкретному предметі

09.11.2011р.