4. Облік процесу виробництва

Визначальне місце серед господарських процесів займає процес виробництва, адже саме його обсяги впливають як на процес придбання (заготівлі) виробничих запасів, такі на процес реалізації.

Процес виробництва – це сукупність господарських операцій, пов’язаних з виготовленням продукції, виконанням робіт, наданням послуг. Його здійснення зумовлює виникнення відповідних витрат на виготовлення продукції, виконання робіт (послуг) а також на організацію процесу виробництва та управління ним. Сукупність вищеназваних витрат формують виробничу собівартість продукції (робіт, послуг).

Розрізняють планову (нормативну) та фактичну виробничу собівартість. Перша має велике значення для розрахунку кількості потрібних підприємству ресурсів, а друга використовується для оцінки реальних витрат, пошуку резервів, встановлення продажних цін.

Бухгалтерський облік процесу виробництва повинен забезпечити:

• своєчасне і правильне документальне оформлення і відображення на відповідних рахунках всіх витрат, пов’язаних з виготовленням продукції (робіт, послуг);

• визначення об’ємів та вартості незавершеного виробництва;

• розрахунок фактичної виробничої собівартості кожного виду продукції (робіт, послуг).

Усі витрати, пов'язані з виробництвом конкретного виду продукції, становлять її виробничу собівартість. Для визначення її здійснюється аналітичний облік витрат на виробництво. Аналітичні рахунки відкривають за видами виготовленої продукції, виконаних робіт, наданих послуг. Витрати на виробництво дуже різнорідні як за складом, так і за призначенням. Тому їх групують за різними ознаками (місцем виникнення, видами виробництв, доцільністю здійснення тощо).

Найбільше значення для організації обліку витрат на виробництво і формування фактичної виробничої собівартості мають такі ознаки класифікації:

Витрати на виробництво

За статтями калькуляції

За економічними елементами

За способом віднесення на конкретні види продукції

За залежністю

від обсягів виробництва

За звітними періодами

поточні; одноразові.

змінні; постійні.

матеріальні; на оплату праці; на соціальні заходи; амортизація; інші.

сировина і основні матеріали; основна зарплата тощо.

прямі; непрямі.

Рис. 6.1. Класифікація витрат виробництва

Розглянемо види витрат за способом віднесення на конкретні види продукції.

Прямі — це такі витрати, які пов'язані з виробництвом певного виду продукції: в момент їхнього здійснення на основі первинних документів їх відносять на собівартість цієї продукції і відображають безпосередньо (прямо) в складі витрат з її виробництва.

Непрямі витрати пов'язані з роботою господарських підрозділів підприємства тому в момент їхнього здійснення вони не можуть бути віднесені на виробництво конкретного виду продукції. Ці витрати накопичуються на протязі звітного періоду і лише після його завершення розподіляють між окремими видами продукції пропорційно встановленій базі. Отже, до певної міри умовний (непрямий) порядок віднесення цих витрат на собівартість продукції зумовлює їх облік і характер (зміст) як непрямих витрат.

Облік прямих витрат на виробництво продукції здійснюється на рахунку 23 «Виробництво». Він відноситься до групи рахунків господарських процесів, калькуляційний, активний. Його можна представити такою схемою:

Дт 23 “Виробництво” Кт

Сальдо на початок – незавершене виробництво
Прямі витрати на протязі звітного періоду Непрямі витрати згідно з розподілом у кінці звітного періоду	Випуск продукції на протязі звітного періоду за обліковими цінами Суми відхилень на випущену продукцію (по закінченні звітного періоду)
Оборот сума витрат за звітний період	Фактична виробнича собівартість випущеної продукції
Сальдо на кінець – незавершене виробництво

До рахунку 23 “Виробництво” відкривають аналітичні рахунки у розрізі видів (груп) продукції, використовуючи для цього багатографні картки. За даними аналітичного обліку калькулюють фактичну виробничу собівартість кожного виду виготовленої продукції.

Облік непрямих загальновиробничих витрат здійснюється на спеціальному рахунку 91 Загальновиробничі витрати”. Він відноситься до групи рахунків господарських процесів, збирально-розподільчий, активний.

По дебету на протязі звітного періоду накопичуються загальновиробничі витрати.

По кредиту відображається списання витрат, після їх розподілу, на собівартість конкретних об’єктів обліку (видів продукції).

Сальдо на рахунку 91 відсутнє.

Розподіл загальновиробничих витрат здійснюється згідно з П(С)БО 16 “Витрати”. При цьому передбачено два рівні розподілу.

На першому рівні усі загальновиробничі витрати розподіляються між виробничою собівартістю і собівартістю реалізованої продукції.

На другому рівні загальновиробничі витрати, які включаються між видами (групами) продукції пропорційно заздалегідь встановленим на підприємстві показникам (сумі заробітної плати виробничого персоналу, сумі прямих витрат тощо).

Розглянемо порядок ведення обліку витрат на виробництво на конкретному прикладі (табл. 6.3.).

Таблиця 6.3.

Облік витрат на виробництво

№ п/п	Зміст операцій	Сума грн.	Кореспондуючі рахунки
			Дебет	Кредит
1	2	3	4	5
1	Нарахована заробітна плата: - робітникам за виготовлення продукції “В” - робітникам за виготовлення продукції “Д” - загальновиробничому персоналу	14000 6000 3000	23 “Виробни-цтво прод. “В” і “Д” 91 “Загально- виробничі витрати”	661 “Розрахунки з оплати праці”
2	Здійснені обов’язкові відрахування (умовно у розмірі 50%) від заробітної плати: - робітників за виготовлення продукції “В” - робітників за виготовлення продукції “Д” - загальновиробничому персоналу	7000 3000 1500	23 “Виробни-цтво прод. “В” і “Д” 91 “Загально- виробничі витрати”	65 “Розра-хунки зі страхуван-ня”
3	Відпущені за обліковими цінами згідно з лімітно-заборними картками матеріали витрачені на: - виготовлення продукції “В” - виготовлення продукції “Д” - загальновиробничі потреби	25500 14300 6200	23 “Виробни-цтво прод. “В” і “Д” 91 “Загально- виробничі витрати”	201 “Сировина і матеріали”
4	Списані згідно з розрахунком транспортно-заготівельні витрати на матеріали використані: - на виготовлення продукції “В” - на виготовлення продукції “Д” - загальновиробничі потреби	3060 1716 744	23 “Виробни-цтво прод. “В” і “Д” 91 “Загально- виробничі витрати”	201/1 “Транс-портно-заго-тівельні ви-трати”
5	Прийняті до оплати рахунки за електроенергію використану на: - виготовлення продукції “В” - виготовлення продукції “Д” - загальновиробничі потреби - ПДВ 20% До оплати	9240 4584 256 2816 16896	23 “Виробни-цтво прод. “В” і “Д” 91 “Загально- виробничі витрати” 641 “Розраху-нки за податками”	685 “Розра-хунки з ін-шими кре-диторами”
6	Нарахована амортизація на основні засоби загальновиробничого призначення	1560	91 “Загально- виробничі витрати”	131 “Знос основних засобів”
7	Списані загальновиробничі витрати згідно з відомістю їх розподілу: - на собівартість продукції “В” - на собівартість продукції “Д”	8820 4440	23 “Виробни-цтво прод. “В” і “Д”	91 “Загально- виробничі витрати”
8	Оприбуткована на склад за обліковими цінами виготовлена: - продукція “В” (400 од. по 175 грн.) - продукція “Д” (100 од. по 340 грн.)	70000 34000	26 “Готова продукція”	23 “Виробни-цтво прод. “В” і “Д”
9	По закінченні звітного періоду визначені і списані суми відхилень на випущену: - продукцію “В” (економія) - продукцію “Д” (перевитрати)	2 000 1000	26 “Готова продукція”	23 “Виробни-цтво прод. “В” і “Д”

Як приклад порядку запису таких операцій наведемо відображення витрат на виробництво, та загальновиробничих витрат:

23 “Виробництво” 91 “Загальновиробничі витрати”

Дт	Кт		Дт	Кт
с. 26560
20000 10000 39800 4776 13824 13260	104000 1 000 планова собівартість відхилена		3000 1500 6200 744 256 1560	13260
об. 101660 с. 25220	об. 103000 фактична собівартість		об. 13260	об. 13260

Паралельно з цим такі операції необхідно відобразити на аналітичних рахунках до рахунка 23 “Виробництво”, тобто на рахунках “Виробництво продукції” “В” і “Виробництво продукції” “Д” (табл. 6.4, 6.5).

Після закінчення календарного місяця накопичені загальновиробничі витрати необхідно розподілити. Загально виробничі витрати у кінці звітного періоду розподіляються згідно з правилами передбаченими П(С)БО 16 “Витрати”. Спочатку з їх загальної суми виділяються ті, які включаються до виробничої собівартості і не включаються в неї. Потім перши розподіляються між видами продукції. У даному прикладі вони розподіляються пропорційно всій сумі прямих витрат. Для цього складається відомість їх розподілу (табл.. 6.6.).

Таблиця 6.6.