Тема 8. Бухгалтерська звітність

Послідовність вивчення теми „Бухгалтерська звітність” полягає в наступному:

1. Користуючись літературою, приведеною в переліку 8.5 вивчити сутність та значення бухгалтерської (фінансової) звітності, її склад і призначення, загальні вимоги до фінансової звітності, принципи та порядок складання.

2. З метою перевірки повноти засвоєння матеріалу в порядку самоконтролю дати відповіді на контрольні питання, зазначені у переліку 8.1.

3. Для закріплення теоретичного матеріалу варто виконати завдання, рекомендовані для практичних занять по темі (п. 8.2).

4. Для самостійної роботи з теми " „Регістри і форми бухгалтерського обліку” студенти повинні використовувати матеріал, приведений у п. 8.3.

5. Після попереднього узгодження з викладачем курсу написати реферат (есе) за однією із тем, приведених у п. 8.4.

6. Ступінь засвоєння матеріалу студент може перевірити за допомогою контрольних питань і тестових завдань, відображених у п.п. 8.1. та 8.6.

Опорний конспект лекції з теми “Бухгалтерська звітність”

Поточний бухгалтерський облік містить розрізнену інформацію про господарську діяльність підприємства. С метою одержання інформацію про результати роботи підприємства необхідно здійснити узагальнення, визначення певних показників. Це досягається у бухгалтерській (фінансовій) звітності, яка є завершальним етапом бухгалтерського обліку.

Звітність – це система узагальнених та взаємопов’язаних показників, що характеризують господарсько-фінансову діяльність підприємства за певний період.

Бухгалтерська (фінансова) звітність подається відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», а також Положень (стандартів) бухгалтерського обліку та інших нормативно-правових актів.

Відповідно до Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” фінансова звітність – бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Бухгалтерська звітність складається на підставі даних бухгалтерського обліку для задоволення потреб користувачів.

Фінансова звітність є складовою частиною бухгалтерської звітності. Вона розрахована насамперед на таких користувачів інформації, як інвестори, кредитори та інших, які не можуть вимагати звітів з урахуванням їхніх потреб.

П(С)БО 1 визначає мету, склад і принципи підготовки фінансової звітності та вимоги до розкриття її елементів.

Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття обгрунтованих рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Значення фінансової звітності полягає в тому, що вона є джерелом інформації про результати господарсько-фінансової діяльності підприємства.

Для того, щоб фінансова звітність була зрозумілою користувачам, вона повинна містити дані про:

• підприємство (назву, організаційно-правову форму, місцезнаходження, короткий опис діяльності та ін.);

• дату звітності або звітного періоду;

• валюту звітності й одиницю виміру;

• облікову політику підприємства і її зміни;

• іншу інформацію.

Для того, щоб звітність надавала інформацію, необхідну для управління і контролю, вона повинна відповідати певним вимогам, що ставляться до обліку:

• реальність та достовірність даних, що забезпечується документальним обгрунтуванням всіх записів, проведенням інвентаризації, дотриманням правил оцінки активів, зобов’язань, принципів бухгалтерського обліку;

• об’єктивність і повнота інформації означає повне висвітлення всіх напрямів діяльності підприємства;

• своєчасність складання і подання звітності, що необхідно для оперативного управління господарською діяльністю організацій та підприємств;

• звітність має бути простою, зрозумілою та загальнодоступною для всіх користувачів.

П(С)БО 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності” встановлює такі вимоги до її якості:

• дохідливість, тобто фінансова звітність повинна бути розрахована на однозначне тлумачення її користувачами за умови, що вони мають достатні знання та зацікавлені у сприйняття цієї інформації;

• доречність інформації, що впливає на прийняття рішень користувачами, дає змогу оцінити минулі, теперішні та майбутні події, підтвердити та скоригувати їхні оцінки, зроблені у минулому;

• достовірність, відсутність помилок та перекручень, які здатні вплинути на рішення користувачів звітності;

• порівнянність, що дозволить користувачам порівнювати фінансові звіти підприємства за різні періоди, фінансові звіти різних підприємств.

Крім того, фінансова звітність грунтується на тих принципах, що і бухгалтерський облік: автономність, безперервність, періодичність, історична (фактична) собівартість, нарахування та відповідність доходів та витрат, повне висвітлення, послідовність, обачність, превалювання змісту над формою, єдиний грошовий вимірник.

Фінансова звітність підприємств (крім бюджетних організацій, представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності, суб’єктів малого підприємництва) включає:

• Баланс підприємства (форма №1);

• Звіт про фінансові результати (форма 2);

• Звіт про рух грошових коштів (форма 3);

• Звіт про власний капітал (форма №4);

• примітки до звітів.

Для суб’єктів малого підприємництва та представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності встановлено скорочену фінансову звітність у складі Балансу та Звіту про фінансові результати.

Форми фінансової звітності підприємств (крім банків) та порядок їх заповнення встановлено Міністерством фінансів України за погодженням з Державним комітетом статистики України.

Форми фінансової звітності банків та порядок їх заповнення встановлюється Національним банком за погодженням з Державним комітетом статистики України. Бюджетні організації, органи Державного казначейства України складають звітність про виконання бюджетів усіх рівнів і кошторисів видатків. Форми звітів встановлюються Держказначейством України.

Підприємства, що мають дочірні підприємства (виділені на окремий баланс філії, представництва, відділення та ін.), крім фінансових звітів про власні господарські операції, зобов’язані складати та подавати консолідовану фінансову звітність.

Міністерства, інші органи виконавчої влади, до сфери управління яких належать підприємства, засновані на державній та комунальній власності, крім власних звітів складають зведену фінансову звітність щодо всіх підприємств, що відносяться до сфери їх управління.

Об’єднання підприємств, крім власної звітності, складають та подають зведену фінансову звітність щодо усіх підприємств, які входять до їх складу.

Основною формою фінансової звітності є Баланс.

Зміст і форма Балансу, а також загальні вимоги до розкриття його статей регламентуються П(С)БО 2 “Баланс”. Статті активу і пасиву балансу згруповані у відповідні розділи, що показують взаємозв’язок між складом і розміщенням активів та джерелами їх формування. Інформація, що наведена у балансі, забезпечує можливість проведення аналізу і контролю за наявністю майна, його станом і розміщенням, капіталом та зобов’язаннями, визначення фінансової стійкості, платоспроможності підприємства та інших показників.

Порядок складання Звіту про фінансові результати визначає П(С)БО 3 “Звіт про фінансові результати”.

Мета складання цього звіту – надання користувачам повної і правдивої інформації про доходи, витрати, прибутки (збитки) від діяльності підприємства. Звіт побудовано за принципом функціонального групування доходів і витрат.

Форма і зміст Звіту про рух грошових коштів визначені П(С)БО 4.

Звіт доповнює інформацію, яку містять Баланс та Звіт про фінансові результати. Метою його складання є надання користувачам фінансової звітності повної і достовірної інформації про зміни, що відбулися у грошових коштах підприємства та їх еквівалентах за звітний період.

П(С)БО 5 “Звіт про власний капітал” визначає зміст і форму, а також загальні вимоги щодо розкриття статей Звіту про власний капітал.

Мета складання цієї форми звітності – розкриття інформації про зміни в складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду.

Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжна фінансова звітність складається щоквартально наростаючим підсумком з початку року у складі Балансу та Звіту про фінансові результати. Баланс складається за станом на кінець останнього дня кварталу (року).

Перший звітний період новоствореного підприємства може бути менш як 12 місяців, але не більш як 15 місяців.

Звітний період підприємства, що ліквідується, є період з початку звітного року до дати прийняття рішення про його ліквідацію.

Заповнюються форми звітності в тисячах гривень з одним десятковим знаком, а зведені звіти – в тисячах гривень.

Для забезпечення достовірності фінансової звітності до її складання необхідно перевірити повноту та правильність відображення в обліку господарських операцій, звірити дані синтетичного і аналітичного обліку, роблять виправлення, завершують облікові записи. Перед складанням річного звіту обов’язково проводять повну інвентаризацію і відображають її результати в обліку.

Всі форми фінансової звітності підписуються керівником підприємства і головним бухгалтером, а у випадку відсутності на підприємстві бухгалтерської служби – керівником організації або спеціалістом, які за угодою виконували роботу з ведення бухгалтерського обліку та складання звітності. Особи, що підписали звітність, несуть повну відповідальність за достовірність звітних показників.

Фінансова звітність підприємства не є комерційною таємницею, крім випадків, передбачених законодавством.

Підприємства зобов’язані подавати квартальну та річну фінансову звітність:

• органам, до сфери управління яких належать;

• трудовим колективам на їх вимогу;

• власникам (засновникам);

• органам виконавчої влади та іншим користувачам відповідно до законодавства

Термін подання фінансової звітності встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відкриті акціонерні товариства, підприємства-емітенти облігацій, банки, довірчі товариства, валютні та фондові біржі, інвестиційні компанії, кредитні спілки, недержавні пенсійні фонди, страхові компанії та інші фінансові установи зобов’язані не пізніше 1 червня наступного за звітним року оприлюднювати річну фінансову звітність та консолідовану звітність шляхом публікації у періодичних виданнях або розповсюджувати її у вигляді окремих друкованих видань.

Контроль за дотриманням законодавства про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні здійснюється відповідними органами в межах їх повноважень, передбачених законами.