0. Матеріали контролю для підготовчого етапу заняття

Теоретичні питання (α = 1).

1. Надати поняття протипухлинного імунітету.

2. Еволюційні основи імунітету як важливої ланки гомеостазу в боротьбі проти пухлин.

3. Імунні реакції організму в боротьбі проти пухлинних клітин.

4. Перелікуйте процеси в організмі, які свідчать про реакцію імунної системи при появі пухлинних тканин.

5. Чим обумовлена динаміка росту пухлин?

6. «Позитивна» імунна відповідь.

7. «Негативна» імунна відповідь.

8. Антибластомні імунні фактори.

9. Фактори імунорезистентності пухлини.

10. Пробластомні фактори, які пригнічують імунітет.

11. Пробластомні фактори, які посилюють ріст пухлин.

12. Пухлинасоційовані антигени.

13. Особливості імунотерапії онкохворих.

14. Сучасні підходи до терапії пухлин.

Тестові завдання.

1. Що є імунітет? (α=1)

А. Комплекс захисних механізмів організму.

В. Система, яка забезпечує протиінфекційний захист.

+С. Система підтримки антигенного гомеостазу шляхом виявлення та елімінації

генетично чужорідних агентів.

D. Система, яка забезпечує протипухлинний захист.

E. Система, яка забезпечує імунологічну толерантність.

2. Макрофаги приймають участь як в специфічному, так і в неспецифічному імунному захисті (α=1)

+А. Вірно

B. Не вірно

3. До центральних органів імунної системи відносяться (α=1) :

+A	Тімус, кістковий мозок
B	Селезінка, тімус, кістковий мозок
C	Печінка, тімус, кістковий мозок
D	Печінка, селезінка, тімус, кістковий мозок
E	Печінка, селезінка, тімус

4. Макрофагу притаманні такі властивості (α=1) :

+A	Фагоцита, антигенпрезентуючої клітини
B	Антигенпрезентуючої клітини
C	Фагоцита
D	Фагоцита-кілера
E	Фагоцита, антигенпрезентуючої клітини, професійного кілера

5. Наділені кілерною активністю (α=1):

A	Нейтрофіли
+B	NKклітини
C	Базофіли
D	Плазматичні клітини
E	Мета мієлоцити

6. Імунорегуляторними клітинами є (α=1) :

A	Т-супресори
B	Т-хелпери
C	Т-кілери
+D	Т-хелпери, Т-супресори
E	Т-хелпери, Т-супресори, Т-кілери

7. Специфічний гуморальний захист здійснюється:

+A	Імуноглобулінами
B	Системою комплементу
C	Лізоцимом
D	Пропердином
E	Інтерлейкінами

8. Плазматичні клітини утворюються з:

A	Макрофагів
B	Тучних клітин
+C	В-лімфоцитів
D	Т-лімфоцитів
E	Базофілів

9. Гамма-інтерферон, або імунний інтерферон, продукують:

A	Макрофаги
B	Тучні клітини
C	Т-супресори
+D	Т-хелпери
E	Т-кілери

10. Активация комплементу при першому контакті з ліпополісахаридом бактеріальної стінки в першу чергу відбувається за:

A	Класичним шляхом
B	Специфічним шляхом
C	Неспецифічним шляхом
+D	Альтернативним шляхом
E	Актуальним шляхом

11. Гени гістосумісності людини HLA розподіляються на

A	HLA-1-го класу
B	HLA-2-го класу, HLA-1-го класу
+C	HLA-1-го класу, HLA-2-го класу, HLA-3-го класу
D	HLA-4-го класу
E	HLA-1-го класу, HLA-2-го класу, HLA-3-го класу, HLA-4-го класу

12. Інформацію про антиген, який презентується разом з антигенами HLA-1-го класу, ”зчитують”:

A	В-лімфоцити
B	Макрофаги
C	Нейтрофіли
+D	Т-лімфоцити, супресори, кілери
E	Т-лімфоцити, хелпери

13. Інформацію про антиген, який презентується разом з антигенами HLA-2-го класу, “зчитують”:

A	Базофіли
B	Еозинофіли
C	Природні кілери
+D	Т-лімфоцити, хелпери
E	Т-лімфоцити, супресори, кілери

14. Що належить до специфічного гуморального захисту?

А	Ig G, Ig M, Ig A
B	Комплемент, імуноглобуліни, цитокіни
+C	Ig A, Ig G, Ig M, Ig E, Ig D
D	Цитокіни, інтерферони, імуноглобуліни, комплемент
Е	Цитокіни, білки теплового шоку, інтерферони, комплемент, CRP

15. Рецептори CD4 є на таких клітинах:

А	Тромбоцитах і еритроцитах
В	Т-супресорах і Т-кілерах
С	Нейтрофілах і еозинофілах
+ D	Т-хелперах і макрофагах
Е	Т-кілерах і NK-клітинах

16. Атипові мононуклеари – це:

+А	Лімфоцити
В	Нейтрофіли
С	Моноцити
D	Еозинофіли
Е	Базофіли

17. NK-клітини – це:

А	Специфічні кілери
В	Макрофаги
С	Еозинофіли
+D	Неспецифічні кілери
Е	Базофіли

18. Ознакою внутрішньоутробного інфікування плоду є підвищення вмісту в пуповинній крові:

А	Ig D
В	Ig G
С	Ig E
+D	Ig M більше за 0,2 г/л
Е	S Ig A

19. Антигенозалежний етап диференціації Т-лімфоцитів відбувається в:

А	Кістковому мозку
В	Нирках
+С	Тімусі
D	Лімфовузлах
Е	Печінці

20. Антигеннезалежний етап диференціації В-лімфоцитів відбувається в:

А	Печінці
В	Лімфовузлах
С	Селезінці
+D	Кістковому мозку
Е	Скупченнях лімфатичної тканини слизових оболонок

21. Для системи комплементу характерно все перелічене, крім:

А	Комплемент складається з більш ніж двадцяти різних білків
В	Активний комплемент здатний лізувати віруси і бактерії
+С	Компоненти комплементу синтезуються парієнтальними клітками шлунка
D	Класична активація забезпечується комплексом антиген-антитіло
Е	Компоненти комплементу синтезуються в печінці

22. Скільки груп периферичних лімфовузлів, що пальпуються, допускається в нормі в практично здорової дорослої людини?

А	Одна
В	Дві
+С	Три
D	Чотири
Е	Не пальпуються

Теоретичні питання (α=2)

1. Надати поняття протипухлинного імунітету. Еволюційні основи імунітету як важливої ланки гомеостазу в боротьбі проти пухлин.

2. Еволюційні основи імунітету як важливої ланки гомеостазу в боротьбі проти пухлин.

3. Імунні реакції організму в боротьбі проти пухлинних клітин.

4. Перелікуйте процеси в організмі, які свідчать про реакцію імунної системи при появі пухлинних тканин.

5. Чим обумовлена динаміка росту пухлин?

6. «Позитивна» імунна відповідь.

7. «Негативна» імунна відповідь.

8. Антибластомні імунні фактори.

9. Фактори імунорезистентності пухлини.

10. Пробластомні фактори, які пригнічують імунітет.

11. Пробластомні фактори, які посилюють ріст пухлин.

12. Пухлинасоційовані антигени.

13. Особливості імунотерапії онкохворих.

14. Сучасні підходи до терапії пухлин.

Тестові завдання.

І. Специфічні клітини імунної системи – це (α=2):

+ 1. Т-хелпери

+ 2. Т-супресори

3. NK-клітини

+ 4. Т-кілери

+ 5. В-лімоцити

+ 6. Т-лімфоцити

7. Еозинофіли

8. К-клітини

+ 9. Т- цтк

+ 10. Т-гут

11. Епітеліальні клітини

ІІ. (α=2)

1. Неспеціфічні клітинні фактори А. Система комплементу, бактерицидні

2. Специфічні клітинні фактори речовини, гострофазові білки, ферменти,

3. Неспецифічні гуморальні фактори цитокіни, интерферони

4. Специфічні гуморальні фактори В. Епітеліальні клітини шкіри та слизових,

фагоцити (мікро- і макрофаги), NK-кл.,

К-клітини.

С. Т-лімфоцити, В-лімфоцити

Д. Імуноглобуліни.

Еталон відповіді:

1. В

2. С

3. А

4. Д

Задачі (α=ІІ)

1. Дитина 2,5років страждає на ексудативно-катаральний діатез. Імунологічне обстеження показало наявність підвищення еозинофів (15%) та рівню специфічного ІgE. Про порушення якої ланки імунітету свідчать такі зміни? Відповідь: неспецифічна клітинна та специфічна гуморальна ланки імунітету.

2. Хворий К. звернувся в приймальне відділення з скаргами на фурункульоз. Страждає на протязі 1,5 років. Антибактеріальна терапія дає короткочасний нестійкий ефект. В загальному аналізі крові – лейкоцитоз (10-11 Г/л), помірний зсув вліво, лімфопенія. Під час імунологічного дослідження виявлено зниження кількості В-Лф. та імуноглобулінів класу M та G. Про порушення якої ланки імунітету свідчать такі зміни? Подальша тактика лікаря.

Відповідь: порушення гуморальної ланки імунітету, можливо природжена селективна гипоглобулінемія. Введення препаратів імуноглобулінів.

3. Хвора І., 40 років, тривалий час приймала сульфаніламідні препарати. Після проведення клініко-імунологічного дослідження був встановлений діагноз: „Імунний агранулоцитоз ”. Результатом яких змін імунної системи стали такі порушення в кровоутворюючих органах?

Відповідь: сульфаніламіди, які є гаптенами, поєднуються з білками клітинних мембран та викликають цитотоксичну реакцію імунної системи на ці клітини. Після відміни цих препаратів показники крові нормалізується.

4. Пацієнт, 20 років, страждає на хронічні хвороби піогенної природи, відмічає схильність до ускладненого перебігу гострих респіраторних інфекцій. Неодноразово звертався до лікаря. Було проведено декілька курсів антибактеріальної терапії з короткочасним ефектом. При огляді: на шкірі лиця та тіла – рубці від фурункулів, декілька свіжих фурункулів.

А. Які порушення в роботі імунної системи спроможні викликати такий перебіг захворювань?

В. Які дослідження, в тому числі імунологічні, необхідно провести в першу чергу?

С. Раціональна терапія з урахуванням попереднього лікування.

Відповідь: А. Порушення фагоцитарної ланки та/або імуноглобулінів

В. Дослідження фагоцитарної ланки та рівня імуноглобулінів

С. Імуномодулятори – Галавіт, Поліоксидоній

5. Пацієнту 32 р., після лікування парапроктиту було призначено імунологічне дослідження, при якому виявлено низький рівень То, Тх, Тх/Тс; значно підвищений рівень «нульових» клітин та ЦІК. Стан хворого задовільний, але інколи відмічається підвищення температури тіла до 37,1 – 37,3ºС.

А. Про що свідчать дані зміни?

В. Проведіть диференційну діагностику.

С. Чи потребує пацієнт подальшого лікування? Якщо так, то якого?

Відповідь: А. Неадекватна робота імунної системи

В. Незавершеність процесу, наявність іншого запального вогнища, синдром хронічної втоми

С. Імуномодулююча терапія

6. Хлопчик, 13 років, звернувся до лікаря-стоматолога з приводу афтозного стоматиту. Було проведено курс лікування, але без ефекту. Виникли ускладнення у вигляді пародонтиту, гінгівіту. Терапія протягом 4 тижнів не давала результату, приєдналась біль у горлі, підвищення температури тіла. При огляді: слизова оболонка глотки застійно гіперемована, мигдалики збільшені до ІІ-ІІІ ст., геморагічні, тверді на дотик, вкриті некротичною плівкою. Зроблено загальний аналіз крові, в якому: Єр. – 3,09 Т/л; Нв – 99 г/л; КП – 0,82; ретикулоцити – 0,4; тромбоцити – 180 г/л; лейкоцити – 170,0 Г/л; Б-0;Є-0;П-1;С-19;Лф-76;М-4; бластні клітини – 60%; ШОЕ – 38 мм/год.

А. Які зміни в загальному аналізі крові?

В. Вірогідні діагнози.

С. Подальша тактика лікаря.

Відповідь: А. Лейкемоідний провал, наявність баластних клітин, високий лейкоцитоз, нормохромна, гипорегенераторна анемія

В. Гострий лейкоз

С. Лікування у гематології