1.3. Основи будівельного проектування

Створенню об’єкта повинно передувати обґрунтування технічної можливості та економічної доцільності його будівництва ─ розробка проекту на зведення об’єкту.

Проект ─ це система графічних матеріалів (креслень), даних розрахунків конструкцій кошторисів, технологічних обґрунтувань, економічних розрахунків з пояснювальною запискою, яка відображає архітектурно-планувальні і конструктивні рішення.

Розробка проекту ─ це складний процес: проектно-кошторисна документація вміщує великий обсяг вишукувального, графічного і розрахункового матеріалу, в процесі проектування всі рішення проходять узгодження і експертизу, а потім закінчена документація затверджується.

Якість проекту характеризується прогресивними технічними рішеннями і вірогідною кошторисною документацією.

За характером архітектурних конструктивних, планувальних, технологічних рішень та їх повторення проекти ділять на типові, індивідуальні та повторно застосовувані.

За типовими проектами здійснюють будівництво виробничих споруд і будівель, житлових будівель, громадських будівель, сільськогосподарських об’єктів, що повторюються.

Індивідуальні проекти розробляються, коли потужність об’єктів, (вмістимість, пропускна спроможність) чи інші параметри відрізняються від відповідних параметрів типових проектів таких об’єктів, більш ніж на 10%, або застосування типових проектів є неможливим чи недоцільним.

Повторно-використовуваними проектами називають індивідуальні проекти при повторному використанні.

За ступенем складності виділяють об’єкти: унікальні, складні, середньої складності та нескладні.

Унікальні об’єкти ─ це єдині у своєму проектному рішенні об’єкти, що відрізняються особливою складністю, монументальністю до капітальності яких висуваються високі вимоги.

Складні об’єкти характеризуються різноманітністю об’ємно-планувальних рішень, різноманітністю конструкцій та їх значною масою, застосуванням унікального устаткування і принципово нової технології, складними умовами виконання будівельно-монтажних робіт.

Об’єкти середньої складності відрізняються деяким повтором проектних рішень і наявністю однакових типових уніфікованих частин, габаритних схем і розмірів.

Нескладні об’єкти характеризуються простотою об’ємно-планувальних і конструктивних рішень, застосуванням типових уніфікованих секцій, конструкцій, габаритних схем і розмірів.

Категорії складності об’єктів громадського призначення в залежності від їх архітектурних і технічних характеристик визначаються за нормами ДБН А. 2.2-3-2004 Проектування. Склад, порядок розробки, погодження і затвердження проектної документації для будівництва, а виробничого призначення ─ за відповідним рішенням Мінбуду України.

Вид будівництва та складність проектування об’єкта визначають стадійність проектування.

Для технічно нескладних об’єктів, а також об’єктів з використанням проектів масового і повторного використання І-ї і ІІ-ї категорій складності проектування здійснюється в одну або дві стадії. При одностадійному проектуванні розробляється робочий проект (РП), а при двохстадійному:

─ для об’єктів цивільного призначення ─ ескізний проекту (ЕП) і робоча документація (Р);

─ для об’єктів промислового призначення ─ техніко-економічний розрахунок (ТЕР) і робоча документація (Р).

Для об’єктів ІІІ-ї категорії складності проектування здійснюється в дві стадії і розробляється на першій стадії проект (П), а на другій ─ робоча документація (Р).

Для об’єктів ІV-ї і V-ї категорій складності, технічно складних відносно містобудівельних, архітектурних, художніх, екологічних вимог, інженерного забезпечення, впровадження нових будівельних технологій, конструкцій і матеріалів, проектування виконується в три стадії і відповідно розробляються:

─ на першій стадії ─ для об’єктів цивільного призначення ─ ескізний проект (ЕП), а для об’єктів промислового призначення ─ техніко-економічне обґрунтування (ТЕО);

─ на другій стадії ─ проект (П);

─ на третій стадії ─ робоча документація (Р).

Стадійність проектування визначає склад проектно-кошторисної документації.