Методичні вказівки

Поняття економічної політики держави. Економічна політика і економічна стратегія. Співвідношення та взаємовплив економіки і політики у суспільному житті. Цілі і функції економічної політики. Соціальна й політична спрямованість економічної політики. Економічна могутність та економічна безпека як найважливіші чинники політичної незалежності України.

Механізм політичного регулювання економічних відносин у сучасних умовах. Радикальна економічна реформа, її сутність і зміст, політичні важелі організації і проведення, посилення її ефективності. Багатоукладність економіки, ринкове господарство, подолання енергетичної кризи, посилення ефективності управління - основні важелі піднесення економічної могутності України. Необхідність створення ефективного механізму соціально-економічного механізму захисту трудящих в умовах переходу до ринкових відносин в Україні. Сутність і перспективи розвитку економічної самостійності і самоуправління регіонів.

Економічні зв'язки України з країнами близького та далекого зарубіжжя, політичні фактори їх регулювання. Необхідність ефективної інтегрованої економіки України у системі міжнародних економічних відносин.

Сутність і основні напрями соціальної політики. Соціальні інтереси людей, соціальних груп, класів та їх урахування при формуванні і здійсненні політики. Соціальна політика стосовно пенсіонерів, дітей, жінок, ветеранів війни і праці, інвалідів. Молодіжна політика. Соціальна політика і студентство. Проблеми соціальної рівності та соціальної справедливості у суспільстві.

Тема 7. Нації і національні відносини у політичному житті суспільства (2 год.)

1. Закономірності розвитку націй і національних відносин. Нація - суб'єкт політики.

2. Основні причини виникнення міжнаціональних

конфліктів і шляхи їх подолання.

3. Національна політика в Україні на сучасному етапі.

Реферати

1. Основні теорії походження націй.

2. Слов'янський етнос - прабатьківщина української, білоруської та російської націй.

3. Причини загострення суперечностей національного розвитку.

4. Роль політики у вирішенні національних проблем. Українська діаспора.

Запитання для дискусії

1. Чи є взаємозв'язок між націоналізмом і інтернаціоналізмом? Якщо є то в чому? Якщо немає, то чому?

2. Які суперечності національного розвитку виявляються найактивніше у політичних процесах?

3. У чому причини виникнення великодержавного шовінізму, расизму, націоналізму, фашизму?

4. Які умови потрібні для формування національної свідомості та самосвідомості?

5. Яка різниця між націоналізмом і національним патріотизмом?

Література: 18, 22, 23, 32, 38, 42, 47, 50, 54, 55, 57, 59, 62, 65, 71, 85, 87, 98, 112, 113, 115, 116, 118, 122, 123, 136, 145.

Методичні рекомендації

Вивчення теми передбачає опанування понять "етнос", "рід". "раса", "плем'я", "народність", "національність", "нація", "народ", "національні відносини", "націоналізм", "інтернаціоналізм", "шовінізм", "расизм", "фашизм", "екстремізм", "космополітизм", "сепаратизм" і деякі інші.

Висвітлення першого питання доцільно розпочати з короткої історії формування нації. Як приклад можна взяти наймолодший у світі етнос слов'ян, котрий пізніше став основою багатьох нації (переважно східноєвропейських), у тому числі української, білоруської та російської.

Потім слід охарактеризувати найвідоміші етнічні спільності, що передували утворенню націй: рід, раса, плем'я, народність, національність.

Ці категорії за своїм змістом - етносоціальні тобто більш етнічні за своїм походженням ніж соціальні.

Найскладнішою з названих є категорія "національність". Усвідомте, що процес формування національних рис починається заздалегідь, тобто певний час "потенційна" нація існує як національність. Щоб остання стала нацією, необхідні певні соціально-економічні умови.

При обговоренні питання про типи багатонаціональних держав підкресліть, що саме федерація є основною формою існування націй у сучасному світі.

Деяку складність може викликати з'ясування принципів, на яких базується національна політика. У зв'язку з цим необхідно, по-перше. охарактеризувати відмінності між націоналізмом у політиці і захистом національних інтересів своєї нації; по-друге, показати, що інтернаціоналізм у політиці все більше виявляється у політиці розвинутих країн, а менш розвинуті - більше схильні до політики націоналізму.

Причини міжнаціональних конфліктів, які переростають у справжні війни, можуть виплеснутися на світову арену, розкриваються за допомогою всебічного дослідження міжнаціональних відносин, які неоднаково складались у різких регіонах нашої планети, виявлення тенденцій їх розвитку і врахування історичного досвіду багатонаціональних держав. Спроби врегулювання міжнаціональних відносин на іншій (не демократичній) основі приречені на провал.

Особливої уваги заслуговує питання про перекоси у національній політиці на території колишнього СРСР, про процеси відродження української нації, державності, місця у цих процесах держави, політичних партій, громадських організацій, кожного громадянина України.