Оптимальні (допустимі) параметри мікроклімату

Період року	Категорія робіт за енергозатратами	Температура, tоС	Відносна вологість, φ , %	Швидкість руху повітря,v м/с
1	2	3	4	5

Таблиця 3.20

Характеристика шкідливих речовин

№ п/п	Речовина	ГДК, мг/м3	Клас небезпеки
1	2	3	4

2. Розрахунок механічної вентиляції

Механічну вентиляцію використовують при об'ємі виробничого простору менше 40 м³ на одного працівника, для інших випадків може передбачатися тільки природна вентиляція. Визначити у ДП (ДР) способи подачі повітря (інфільтрація, аерація) і шляхи (схеми) надходження і видалення повітря літньої пори і взимку.

У виробничих приміщеннях обчислювального центру повинні подаватись такі об'єми зовнішнього повітря: - при кубатурі приміщення до 20м³ /на 1 працюючого - не менше 30м³/людину; - при кубатурі приміщення 20-40 м³/на 1працюючого - не менше 20м³ за годину на людину при наявності вікон та відсутності виділення шкідливих речовин; - у виробничих приміщеннях без вікон - не менше 60м³ на людину.

Показником ефективності вентиляції приміщень є кратність повітрообміну — це число, яке показує, скільки разів упродовж однієї години повітря в приміщенні замінюється зовнішнім.

Визначити, кількість повітря, що витягується, чи потрапляє в приміщення через вентиляційний отвір протягом 1 години. За допомогою анемометра визначають швидкість руху повітря, потім площу вентиляційного отвору, для чого вимірюють розміри сторін (якщо отвір прямокутний) або діаметр (якщо отвір круглий). Вентиляційний об'єм необхідного повітря:

V = а v 3600, м³ (3.13)

де а — площа вентиляційного отвору (м²), v — швидкість руху повітря (м/с), 3600 - перерахунок години на секунди.

Визначити кратність обміну повітря:

K = V/ Vп, (3.14)

де - V - повітрообмін приміщення, м³/г (м³/час); Vп – об’єм приміщення, м³.

Доросла людина у стані спокою протягом години видихає 22,6 л діоксиду вуглецю (вуглекислоти), тим самим збільшуючи його концентрацію в повітрі приміщення. Чим інтенсивніша робота, тим більше вуглекислоти видихає людина (до 30-40 л/год).

Для приміщень, де не утворюються шкідливі виділення та надлишкове тепло і немає необхідності у створенні метеорологічного комфорту визначити кількість повітря:

L = i n, м³/год (3.15)

де і — мінімальне подання повітря на одного працівника відповідно до санітарних норм (при об'ємі приміщення, що припадає на одного працівника до 20 м³ — 30 м³/год, а при об'ємі >20 м³ — 20 м³/год);

п— кількість працівників в приміщенні.

Розрахувати необхідний об'єм повітря на одну людину Q_Н( м³/год), або кубатуру приміщення.

Q_Н= Q _СО2 /q _ГДК – q _СО2 , (3.16)

де Q _СО2 - кількість вуглекислоти, що видихає 1 доросла людина (22,6 л), q _ГДК - допустима концентрація СО₂ в приміщенні (1 л/м³), q _СО2 - вміст СО₂ в атмосферному повітрі (0,4 л/м³).

Зробити висновок.