5.5 Розрахунок евакуації людей із приміщень та будівель

Евакуаційні виходи повинні розташовуватися розосереджено. Кількість евакуаційних виходів з будівель, з кожного поверху та приміщень необхідно приймати згідно з вимогами нормативних стандартів, однак не менше двох. Існують винятки, коли допускається один евакуаційних вихід або використання як другого виходу інших пристосувань для евакуації, зокрема зовнішньої пожежної металевої драбини. Мінімальна ширина шляхів евакуації не менша за 1м, дверей – не менше 0,8м (стор.67-68 даних методичних вказівок). Віддаль від найвіддаленішої точки цеху або приміщення до евакуаційного виходу визначається згідно із СНіП 2.09.02–85 залежно від ступеня вогнестійкості будівлі та кількості людей, що евакуюються. Не допускається влаштовувати евакуаційні виходи через приміщення категорії А, Б, а також через виробничі приміщення в будівлях IIIб, IV, IVa, V ступенів вогнестійкості. На видних місцях будівлі та приміщень (як правило, в коридорах та проходах, біля виходів з приміщень) вивішуються плани евакуації.

Мінімальна відстань між найбільш віддаленими один від одного евакуаційними виходами з приміщення визначають за формулою

(5.7)

де Р – периметр приміщення, м.

Розрахунковий час евакуації людей t_РОЗ визначають як суму часу руху людського потоку на окремих відрізках шляху t_і за формулою:

t_РОЗ =t₁+ t₂+..+ t_і , хв (5.8)

Час руху людського потоку на першому відрізку шляху визначається за формулою:

,хв, (5.9)

де l₁ – довжина першого відрізка, м; v₁ – швидкість руху людського потоку на першому відрізку, м/с.

Щільність потоку на цьому відрізку шляху D₁ визначається за формулою

, м²/м², (5.10)

де N₁ – число осіб на першому відрізку; f – середня площа горизонтальної проекції дорослої людини: у літньому одязі – 0,1 м², а у зимовому одязі -0,125 м²; підлітка - 0,07 м2; – ширина першого відрізка, м.

Інтенсивність руху людського потоку не залежить від ширини евакуаційного шляху і є функцією щільності і визначається за формулою:

q = D·v, (м/хв або осіб/хв). (5.11)

Пропускна здатність потоку визначається за формулою:

^{Q = D·v·} (м²/хв) (5.12)

Швидкість руху людського потоку v₁ після першого відрізку шляху приймають залежно від інтенсивності руху потоку (табл.5.19). Інтенсивність руху потоку на кожному відрізку

, (5.13)

де , - ширина розглянутого і-го та безпосередньо перед ним (і-1) відрізках шляху, м;

, - значення інтенсивності руху потоку на розглянутому і-му та безпосередньо перед ним (і-1) відрізках шляху, м/хв.

Якщо менше або дорівнює , то час руху на відрізку шляху визначається за формулою:

(5.14)

При цьому значення (м/хв ) слід приймати рівним: для горизонтальних шляхів - 16,5; для дверних отворів - 19,6; для сходів вниз - 16; а для сходів вгору - 11.

Якщо значення > , то ширину , конкретного відрізка шляху слід збільшити так, щоб було навпаки, тобто витримувалась умова < . Коли неможливо виконувати цю умову, інтенсивність та швидкість руху потоку на відрізку шляху і визначають за таблицею 5.19 при значенні D = 0,9.

Інтенсивність руху при злитті на початку відрізка двох і більше людських потоків:

, (м/хв.) (5.15)

де: - інтенсивність руху людського потоку при злитті на початку відрізка і, м/хв.; - ширина відрізка шляху до злиття, м; - ширина розглянутого і-го відрізка шляху, м.

Двері на шляхах евакуації відкриваються назовні із приміщення, дверні отвори - без порогів. Всі будинки висотою 10 - 20 м обладнуються вертикальними зовнішніми металевими сходами (драбинами) шириною 0,6 м. При висоті будинків більше 20 м влаштовують похилі пожежні сходи шириною 0,7 м з нахилом та з проміжними площадками, що знаходяться зазвичай біля вікна не менш як через 8 м по висоті. Необхідні данні для розрахунку в таблицях 5.14 – 5.19.

Рис. 5.2. Схема плану дільниць з шляхами евакуації

Таблиця 5.14

Максимальна допустима відстань від найвіддаленішого робочого місця

до евакуаційного виходу з приміщення

Об'єм приміщення, тис.м^3	Категорія приміщення	Ступінь вогнестійкості будівлі	Відстань, м, при щільності людського потоку в загальному проході, осіб на 1 м^2
			до 1	більше 1 до 3	більше 3 до 5
до 15	А, Б	1, II, Ша	40	25	15
	В	І, II, III, Ша, Шб, IV, V	100 70 50	60 40 30	40 30 20
30	А, Б	І, II, Ша	60	35	25
	В	І, II, III, Ша, Шб, IV	145 100	85 60	60 40
40	А, Б	І, II, Ша	80	50	35
	В	І, II, III, Ша, Шб, IV	160 110	95 65	65 45
50	А, Б	І, II, Ша	120	70	50
	В	І, II, Ша, Ша	180	105	75
60 і більше	А, Б	І, II, Ша	140	85	60
60	В	І, II, III, Ша	200	110	85
80 і більше	В	І, II, III, Ша	240	140	100
Незалежно від об'єму	Г,Д	І, II, Ша, Шб, IV, V	Не обмежується 160 120	Не обмежується 95 70	Не обмежується 65 50

Примітка. Щільність людського потоку визначають як відношення кількості людей, що евакуюються по загальному проходу, до площі цього проходу (коридору).

Таблиця 5.15

Максимальна допустима відстань від дверей найвіддаленішого приміщення до найближчого виходу назовні або на сходову клітку

Розмі-щення виходу	Катего-рія примі-щення	Ступінь вогнестійкості	Відстань по коридору, м, до виходу назовні або на сходову клітку при кількості людського потоку в коридорі, осіб на 1 м^2
			до 2	більше 2 до 3	більше 3 до 4	більше 4 до 5
Між двома виходами назовні або сходовими клітками	А, Б	І, II, Ша	60	50	40	35
	В	І, II, III, Ша, ІІІб, IV V	120 85 60	95 65 50	80 55 40	65 45 35
	Г,Д	І, II, III, Ша, ІІІб. IV V	180 125 90	140 100 70	120 85 60	100 70 50
У тупиковий коридор	Незалежно від категорії	І, II, III, Ша, ІІІб, IV, V	30 20 15	25 15 10	20 15 10	15 10 8

Примітка. Щільність людського потоку визначають як відношення кількості людей, що евакуюються по загальному проходу, до площі цього проходу (коридору).

Таблиця 5.16

Кількість людей на 1 м ширини виходу (дверей)

Об'єм приміщення, тис. м^3	Категорія приміщення	Ступінь вогнестійкості будівлі	Кількість людей на 1 м евакуаційного виходу (дверей), осіб
До 15	А, Б	І, II, ІІІа	45
	В	І, II, IIІ, ІІІа, ІІІб, IV, V	110 75 55
30	А, Б	І, II, ІІІа,	65
	В	І, II, Ш, ІІІа, ІІІб, IV	155 110
40	А, Б	І, II, ІІІа,	85
	В	І, II, III, ІІІа, ІІІб, IV	175 120
50	А, Б	І, II, Ша	130
	В	І, II, III, Ша, ІІІб	195 135
60 і більше	А, Б	І, II, ІІІа	150
60	В	І, II, III, ІІІа, ІІІб IV	220 155
80 і більше	В	І, II, III, ІІІа	260
Незалежно від об'єкта	Г,Д	І, II, III, ІІІа, ІІІб, IV, V	260 180 130

Таблиця 5.17

Кількість людей на 1 м ширини евакуаційного виходу (дверей) з коридору

Категорія приміщення	Ступінь вогнестійкості будівлі	Кількість людей на 1 м ширини евакуаційного виходу (дверей) з коридору, осіб
А. Б	І, II, ІІІа	85
В	І, II, III, ІІІа, ІІІб, IV, V	120 175 85
Г,Д	І, II, III, ІІІа, ІІІб, IV, V	260 180 130

Таблиця 5.18

Необхідний час евакуації, хв, із виробничих будівель І, II і ІІІ ступенів вогнестійкості

Категорія приміщення (будівлі)	Об'єм приміщення, тис. м^3
	до 15	30	40	50	60 і більше
А, Б,	0,5	0,75	1	1,5	1,75
В	1,25	2	2	2,5	3
Г,Д	Не обмежується

Таблиця 5.19

Значення швидкості v та інтенсивності q руху людського потоку залежна від його щільності D

Щільність потоку, м^2/м^2	Горизонтальний шлях		Дверний отвір	Сходи вниз		Сходи вгору
	Швидкість, м/хв.	Інтенсивність, м /хв.	Інтенсивність, м /хв.	Швид-кість м/хв.	Інтенсив-ність, м/хв.	Швид-кість, м/хв.	Інтенсив-ність, м/хв.
0,01 0,05 0,1 0,2 0,3 0,4 0,5 0,6 0,7 0,8 0,9 і більше	100 100 80 60 47 40 33 27 23 19 15	1 5 8 12 14,1 16 16,5 16,2 16,1 15,2 13,5	1 5 8,7 13,4 16,5 18,4 19,6 19 18,5 17,3 8,5	100 100 95 68 52 40 31 24 18 13 8	1 5 9,5 13,6 15,6 16 15,5 14,4 12,6 10,4 7,2	60 60 53 40 32 26 22 18 15 13 11	0,6 3 5,3 8 9,6 10,4 11 10,8 10,5 10,4 9,9

Евакуація проводиться шляхом вивезення, виведення людей із небезпечних зон по заздалегідь розробленим маршрутам. Чисельність піших колон коливається від 500 до 1000 осіб зі швидкістю руху колон 4 - 5 км/год. і дистанцією між колонами - до 500 м. Через кожні 1 - 1,5 год. руху - невеликі привали тривалістю 10 - 15 хв., а на початку другої половини добового переходу влаштовують великий привал на 1 - 2 год., як правило, за межами зони можливих руйнувань.

Евакуа́ція (лат. evacuatio, від evacuare - спорожняти) -населення планується на випадок:

• аварії на атомній електростанції з можливим забрудненням території;

• усіх видів аварій з викидом сильнодіючих отруйних речовин;

• загрози катастрофічного затоплення місцевості;

• лісових і торф’яних пожеж, землетрусів, зсувів, інших геофізичних і гідрометеорологічних явищ з тяжкими наслідками, що загрожують населеним пунктам.