- •Модуль 1. Система управління зед
- •Тема 1. Зовнішньоекономічна діяльність та її роль у розвитку національної економіки.
- •1.1. Функції зед.
- •1.2 Вплив зед на національну економіку.
- •1.4 Принципи здійснення зед.
- •1.5 Поняття суб'єктів зед
- •1.7. Напрямки, види та форми зовнішньоекономічних зв’язків
- •Тема 2. Основні напрями і показники розвитку зед в україні.
- •2.3 Основні етапи розвитку зед в україні.
- •2.4 Оцінка сучасного стану зед україни.
- •2.5 Основні показники розвитку зовнішньо-економічного сектора країни.
- •2.6 Платіжний баланс україни: структура та характеристика.
- •Тема 3. Система регулювання зовнішньоекономічної діяльності в україні
- •3.1. Характеристика системи регулювання зед.
- •3.2 Національне та наднаціональне регулювання зед.
- •3.6. Методи державного регулювання зед.
- •1. Нормативно-правові акти загального характеру
- •3.8 Реєстрація суб'єктів зед.
- •Тема 4. Митно-тарифне регулювання зед
- •4.1 Сутність митного регулювання зед.
- •Митні органи україни: задачі, функції, структура.
- •Митний контроль.
- •Характеристика митних режимів.
- •4.6 Вибір і зміна митного режиму
- •4.7 Товарна номенклатура зед.
- •1 Метод. Визначення митної вартості товару за ціною угоди з ввезеними товарами
- •2 І 3 методи. Методи визначення митної вартості за ціною угоди з ідентичними та подібними товарами.
- •4 Метод. Метод визначення митної вартості на основі розрахунку вартості.
- •5 Метод. Метод визначення митної вартості на основі додавання вартості
- •6 Метод. Резервний метод.
- •Види мита. Види митних ставок.
- •2) За об'єктом обкладання:
- •3) За характером:
- •4) За походженням:
- •1) За типом ставок:
- •2) За способом обчислення:
- •4.9. Зміни у митно-тарифному регулюванні після вступу україни до сот
- •Тема 5. Загальнодержавні податки у сфері зед
- •5.1 Види та функції податків у сфері зед
- •5.3 Механізм розрахунку і стягнення митних платежів
- •1. Відповідно до зу «Про митний тариф України»:
- •2. Відповідно до інших законодавчих актів України:
- •3. Відповідно до міжнародних договорів та інших зобов'язань України:
- •1. Відповідно до зу «Митний тариф України»:
- •2. Відповідно до інших законодавчих актів України:
- •3. Відповідно до міжнародних договорів та інших зобов'язань України:
- •5.4 Порядок нарахування і сплати мита:
- •5.5 Порядок нарахування і сплати митних зборів
- •5.4 Порядок відшкодування пдв при експорті.
- •5.5 Операції, які звільняються від справляння пдв.
- •II. Звільнення від обкладання пдв відповідно до інших законодавчих актів України:
- •III. Звільнення від обкладання пдв відповідно до міжнародних договорів та інших зобов 'язань України:
- •5.8 Порядок нарахування і сплати акцизного збору
- •Тема 6. Нетарифне регулювання зед
- •6.2 Механізм впливу нетарифних засобів регулювання на економіку країни.
- •6.3 Інструменти нетарифного регулювання
- •6.7 Специфіка нетарифного регулювання після вступу україни до сот
- •Тема 7. Валютне регулювання зед
- •7.1 Сутність, основні принципи та рівні валютного регулювання.
- •7.3 Суб'єкти валютного регулювання.
- •7.4 Валюта, валютний курс, валютні цінності.
- •7.7 Система валютного контролю.
- •7.7 Види валютних операцій.
- •7.12. Порядок організації в україні розрахунків в іноземній валюті
- •7.13. Порядок переказу коштів на користь нерезидентів
Тема 7. Валютне регулювання зед
План заняття:
7.1 Сутність та рівні валютного регулювання.
7.2 Поняття валютної політики держави та її складові.
7.3 Суб'єкти валютного регулювання.
7.4 Валюта, валютний курс, валютні цінності.
7.5 Інструменти валютного регулювання
7.6 Система валютного контролю.
7.7 Види валютних операцій.
7.8. Ліцензування валютних операцій
7.9. Порядок організації в Україні розрахунків в іноземній валюті
7.10. Порядок переказу коштів на користь нерезидентів
7.1 Сутність, основні принципи та рівні валютного регулювання.
Головні напрями валютної політики України регулюються низкою законодавчих актів, нормативних документів, найважливішими з яких є Декрет Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.1993 р. за №15-93.
Система валютного регулювання - це регламентація режиму здійснення валютних операцій, міжнародних розрахунків, визначення загальних принципів валютного регулювання, повноважень державних органів і функцій банків та інших кредитно-фінансових установ у регулюванні валютних операцій, прав та обов'язків суб'єктів валютних відносин, порядок здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства.
Рівні валютного регулювання:
міждержавний,
регіональний
Необхідність валютного регулювання на міждержавному та регіональному рівнях обумовлена процесом інтеграції та транснаціоналізації, розвитком міжнародних економічних відносин, становленням світогосподарського поділу праці. Міждержавне та регіональне валютне регулювання орієнтоване на координацію валютно-фінансової політики окремих держав та економічних інтеграційних об'єднань, на розроблення ними загальних заходів щодо подолання валютних криз, спільних підходів до вироблення валютної політики. Скоординоване міждержавне та регіональне валютне регулювання дає можливість знизити ступінь автономності національної економічної політики та збільшити взаємозалежність валютних сфер діяльності різних національних економік.
Регулювання валютно-фінансових відносин на міжнародному рівні здійснюється міжнародними валютно-фінансовими організаціями: МВФ; Банк міжнародних розрахунків (БМР); Група Світового банку, до якої входять Міжнародна фінансова корпорація (МФК), МБРР; Міжнародна асоціація розвитку (МАР); Міжнародна агенція з інвестиційних гарантій (МАІГ), регіональні банки розвитку, наприклад ЄБРР, валютно-кредитні й фінансові організації ЄС тощо. Правові основі здійснення валютно-фінансових відносин на міжнародному рівні закріплені у відповідних міжнародних угодах та інших документах.
національний - бере до уваги вимоги МВФ та регіональних об'єднань, у які входять окремі держави. Регулювання здійснюють національні уряди в особі їх органів та інститутів на підставі національних правових актів. Системи національного валютного регулювання визначають суб'єктів валютного регулювання, порядок здійснення операцій з валютними цінностями, статус валюти та обмінний валютний курс, повноваження державних органів і функції банківської системи у сфері валютного регулювання і валютного контролю.
7.2 ПОНЯТТЯ ВАЛЮТНОЇ ПОЛІТИКИ ДЕРЖАВИ ТА ЇЇ СКЛАДОВІ.
Валютна політика - це сукупність економічних, юридичних і організаційних форм і методів у галузі валютних відносин, здійснюваних державою і міжнародними валютно-фінансовими організаціями. Зміст валютної політики багатогранний і включає опрацювання основних напрямків формування та використання валютних коштів, розробку заходів, спрямованих на ефективне використання цих коштів.
Сфера дії валютної політики - валютний ринок, ринок дорогоцінних металів.
1. Поточна валютна політика поділяється на дисконтну і девізну політики. До валютної політики також належать валютне субсидування і диверсифікація валютних резервів. Завданням поточної валютної політики є забезпечення платіжних балансів:
А) Валютна дисконтна політика є системою економічних і організаційних заходів по використанню дисконтної ставки відсотка для регулювання руху інвестицій і збалансування платіжних зобов'язань, орієнтованих на коригування валютного курсу. Ця політика проявляється у впливі на стан грошового попиту, динаміки і рівня цін, обсягу грошової маси, міграції короткострокових інвестицій.
Б) Валютна девізна політика - система регулювання валютного курсу купівлею і продажем валюти за допомогою валютної інтервенції і валютних обмежень:
- валютна інтервенція - це цільова операція НБУ з купівлі-продажу іноземної валюти для обмеження динаміки курсу національної валюти певними рамками його підвищення або зниження.
- валютні обмеження - система економічних, правових, організаційних засобів, що регламентують операції з національною й іноземною валютою, золотом.
2. Довгострокова валютна політика охоплює довгострокові засоби структурного характеру по зміні валютного механізму. Основними методами довгострокової валютної політики є міждержавні переговори й угоди насамперед у межах МВФ, а також на регіональному рівні (Європейський фонд валютного співробітництва тощо).
Засоби довгострокової валютної політики - механізм валютних розрахунків, режим валютних курсів і паритетів, використання золота, резервної валюти, міжнародних платіжних засобів тощо.