7. Напрями вчення про місцеві фінанси.

Ідейно-теоретичні підвалини сучасного поняття «місцеві фінанси» сягають досить давніх часів.

У XVI ст. в Литовській державі, до складу якої певний час входила частина українських земель, був виданий кодекс громадянських законів під назвою «Статут великого князівства Литовського», який витримав три редакції і після всіх змін зберіг характер збірника місцевих законів.

Становлення місцевого самоврядування у XVIII-XIX століттях відбувалося разом з розвитком буржуазної держави, який проходив в умовах жорстокої боротьби абсолютизму з народною демократією. Централізована державна влада виявилася неспроможною ефективно виконувати всі свої завдання, особливо соціального спрямування. Частину з них доцільно було передати у компетенцію самостійної і незалежної місцевої влади.

Поняття «самоврядування», «самоуправління» почали використовуватися в Європі з другої половини XVIII ст. саме по відношенню до місцевого самоврядування.

Ідейні підвалини теорій місцевого самоврядування та місцевих фінансів«Руська Правда» Ярослава Мудрого (близько 978-1054 pp.). Головне джерело: місцеве звичаєве право, яке своїми початками сягало до родоплемінних часів.

Магдебурзьке право: виникло у XIII cm. в німецькому місті Магдебург. Регламентувало самоуправління міст, діяльність міської влади, суду, питання земельної власності в межах міст, торгівлі, ремесел, оподаткування та ін.

Статут великого князівства Литовського (1529, 1566 та 1588 років) - збірник місцевих законів; вміщував норми державного, земельного, кримінального, процесуального та спадкового права.

Децентралізаційна теорія: виникла напередодні Великої Французької революції 1789 р. як реакція на наполеонівську адмінреформу, що встановила міцний централізований бюрократичний механізм влади. Головне положення: обґрунтування поділу адміністративних справ на такі, які є наслідком самоврядування, і на справи державні, делеговані общинам.

Теорія «природнього права» - сукупність принципів, правил, норм, цінностей, які диктуються природою людини і тим самим незалежні від конкретних соціальних умов і держави. Зародилась у древні часи, розвивалася в античному світі, зокрема, Греції. Найвищий розвиток теорії у XVH-XVHI cm., її Ідеї покладені в основу американської Декларації незалежності і французької Декларації прав людини і громадянина.

Теорія вольності общин обґрунтовувала: І) община старша від держави, тобто історично виникла першою; 2) общини не створені державою, а визнані нею; 3) община с інституцією, рівною державі; 4) держава існує для общин, а не общини для держави.

Громадська теорія місцевого самоврядування: місцеві самоврядні органи мають самостійне право на існування, займаються справами, які їм притаманні і невід’ємні. Це право трактувалося як наслідок із вихідного положення теорії про те, що общини не створені державою, а нею лише визнані, і тому володіють колом справ, які їм належали до появи держави; такі справи держава не делегувала общинам, а їх визнала.

Державницька теорія місцевого самоврядування: частина державної влади підлягає децентралізації на рівень територіальних громад та органів, які вони самостійно обирають і створюють. Органи місцевого самоврядування - це органи державного управління, складової частини держави, що ніяких самостійних справ не можуть мати, але вони мають певну правову, організаційну та фінансову самостійність.

Теорія муніципального соціалізму відвертала увагу громадськості від глобальних проблем розвитку країн, а зосереджувала її на місцевому рівні, вважаючи, що саме там можна досягти соціального миру і гармонії шляхом поступових змін (націоналізації земель, розширення комунальної власності, соціалізації виробництва), тобто за допомогою «муніципального соціалізму».

Формування теорії місцевих фінансів