- •Вищі органи влади Київської Русі.
- •Адміністративно-фінансова реформа х ст.
- •Джерела холопства в Київській Русі.
- •Редакції Руської Правди.
- •Договори Русі з Візантією.
- •Релігійна реформа Володимира Святославовича.
- •Правове становище населення в Київській Русі.
- •Злочин і покарання за Руською Правдою: поняття, види.
- •Процес за Руською Правдою: форма, судові докази.
- •Норманська теорія походження державності у східних слов’ян та її критика.
- •Феодальна роздробленість Київської Русі.
- •Характер державного ладу в Галицько-Волинському князівстві.
- •Державний лад Володимиро-Суздальського князівства.
- •Вищі органи влади і управління Великого Новгороду.
- •Новгородська та Псковська феодальні республіки: загально-державна характеристика.
- •Новгородська і Псковська судні грамоти: загально-правова характеристика.
- •Злочин і покарання за Псковською судною грамотою.
- •Процес за Псковською судною грамотою: форма, судові докази.
- •Правове становище населення Новгородської республіки.
- •Формування самодержавної влади в Московській державі.
- •Правове становище населення в Московській державі в XV ст.
- •Судебники 1497 і 1550 років, загальна характеристика.
- •Юріїв день. Заповідні і урочні літа.
- •Злочин і покарання за Судебниками 1497 і 1550 років: поняття, види.
- •Зародження інквізиційного процесу.
- •Станово-представницька монархія в Московській державі.
- •Характеристика державного ладу Московської держави у 2 пол. XVI ст.
- •Земські Собори: склад, компетенція.
- •Стоглав 1551 року.
- •Соборне Уложення 1649 року: історія прийняття, джерела.
- •Правове становище населення за Соборним Уложенням.
- •Закріпачення селянства за Соборним Уложенням.
- •Поняття і види злочинів за Соборним Уложенням.
- •Поняття, мета і види покарань за Соборним Уложенням.
- •Форми судового процесу за Соборним Уложенням.
- •Формування абсолютної монархії в Росії, її особливості.
- •Кодифікаційні роботи на поч. XVIII ст.
- •Форми правових актів XVIII ст.
- •Поняття і види злочинів за Воїнським Уставом 1716 року.
- •Поняття, мета і види покарань за Воїнським Уставом 1716 року.
- •Реформа центрального управління за часів Петра і.
- •Правове становище населення в першій чверті XVIII ст.
- •Церковна реформа Петра і.
- •Устав про єдиноспадкування 1714 р.
- •Опричнина, її правова суть і історичне значення.
- •Освічений абсолютизм в Росії.
- •Кодифікація права Катерини іі.
- •Жалувана грамота російському дворянству 1785 року.
- •Жалувана грамота містам 1775 року.
- •Установа про губернії 1775 року.
- •Реформування вищих органів влади і управління при Олександрі і.
- •Спроби ліквідації кріпосного права в 1 пол. Хіх ст.
- •Кодифікація права м. Сперанського.
- •Основні риси цивільного права за Зводом законів Російської імперії.
- •Злочин і покарання за Уложенням про покарання виправні та кримінальні 1845 року.
- •Політична поліція в Російській імперії.
- •Реформи Олександра іі, їх юридична суть і історичне значення.
- •Юридичний зміст селянської реформи 1861 року.
- •Судова система за судовою реформою 1864 року.
- •Буржуазно-демократичні принципи судоустрою і судочинства за судовою реформою 1864 року.
- •Земська реформа 1864 року.
- •Міська реформа 1870 року.
- •Кримінальне Уложення 1903 року.
- •Маніфест від 17 жовтня 1905 року: юридичний зміст, історичне значення.
- •Основні закони Російської імперії від 23 квітня 1906 року.
- •Реформи п. Столипіна: юридичний зміст, історичне значення.
- •Система органів влади після Лютневої буржуазно-демократичної революції в Росії.
- •Жовтневі події. Перші декрети радянської влади.
- •Формування радянської судової системи в 1917-1919 роках.
- •Декларація прав народів Росії.
- •Декларація прав трудящого та експлуатованого народу.
- •Утворення внк, робітничо-селянської міліції, їх компетенція.
- •Політика «воєнного комунізму», її суть.
- •Перші радянські кодекси (1917-1919 рр.).
- •Створення радянської робітничо-селянської міліції.
- •Створення радянської адвокатури та прокуратури.
- •Конституція рсфрр 1918 року.
- •Судова реформа 1922 року.
- •Кодифікація права 1922-1927 років.
- •Цивільний кодекс 1922 року.
- •Кримінальний кодекс 1922 року.
- •Кодекс законів про шлюб, сім’ю і опіку 1926 року.
- •Утворення срср: юридичний зміст, значення.
- •Конституція срср 1924 року.
- •Неп: юридичний зміст, значення.
- •Загальна характеристика конституційного будівництва в срср.
- •Формування тоталітарної державності в срср.
- •Колективізація в срср.
- •Закон від 7 серпня 1932 року про охорону соціалістичної власності.
- •Територіальні зміни в срср в передвоєнні роки.
- •Конституція срср 1936 року.
- •Перебудова державного апарату срср в роки Великої Вітчизняної війни.
- •Зміни в правовій системі в роки Великої Вітчизняної війни.
- •Зміни в кримінальному праві в роки Великої Вітчизняної війни.
- •Зміни в трудовому праві в роки Великої Вітчизняної війни.
- •Кодифікація права в срср в 60-ті, 70-ті роки хх ст.
- •Зміни в політичній системі срср в роки «перебудови».
- •Конституція срср 1977 року.
- •Розпад срср: причини, юридичні наслідки.
Злочин і покарання за Судебниками 1497 і 1550 років: поняття, види.
У Судебнику 1550 р. розширюється коло питань, які регулюються центральною владою, проводиться певна виражена соціальна направленість покарання, посилюються риси розшукного процесу. Закріплюється становий принцип покарань. Значно чіткіше встановлюються в законі суб’єктивні ознаки злочину, розробляються форми вини.
Під злочином судебники розуміють не тільки нанесення матеріальної чи моральної шкоди. Злочин – це, перш за все, порушення встановлених норм, розпоряджень, а також волі государя, яка неподільно пов’язувалась з інтересами держави.
Посилення центральної влади обумовило розвиток форм позасудової, позаправової розправи. Практика виробила таку своєрідну форму судового процесу, як “облиховання”: якщо підозрюваного звинувачували у тому, що він “завідомо лиха людина”, цього було достатньо для застосування до нього катувань. Обвинувачення висували 15 – 20 “кращих людей”: дітей боярських, дворян, представників верхівки посаду або селянської общини. До “лихих”, тобто особливо небезпечних справ, відносились: розбій, грабіж, підпал, вбивство (душо-губство), особливі види тяжби. З’являється поняття “крамола” – антидержавне діяння. До нього, крім перерахованих видів особливо тяжких злочинів, відносились змови та заколоти.
У групі злочинів проти особи виділяються кваліфіковані види вбивства (“державний вбивця”, “розбійний вбивця”), образа дією і словом. У групі майнових злочинів багато уваги приділяється крадіжці, в якій також виділялись кваліфіковані види: церковна, “головна” (викрадення людей) крадіжка, невідокремлені один від одного грабіж і розбій (відкрите викрадення майна).
Система покарань за судебниками ускладнюється, формується нова мета покарання – устрашіння та ізоляція злочинця. Вищою мірою покарання була смертна кара. Тілесні покарання застосовувались як основний або додатковий вид покарання. Найбільш розповсюдженим видом тілесного покарання була “торгова страта”, тобто биття батогом на торговій площі. Членоушкоджувальні покарання (відрізання вух, язика, таврування) у період судебників лише розпочинали вводитись. Крім устрашіння, ці види покарань виконували важливу символічну функцію – виділення злочинця із загальної маси, “позначення” його.
Як додаткові покарання часто застосовувались штрафи і грошові стягнення. Розмір штрафу залежав від тяжкості проступку і статусу потерпілого.
Зародження інквізиційного процесу.
У судовому процесі розрізняються дві форми. Змагальний процес застосовується при веденні цивільних і менш тяжких кримінальних справ, де беруться до уваги показання свідків, присяга, ордалії (у формі судового поєдинку). Пошуковий процес застосовується у найбільш важливих кримінальних справах (державні злочини, вбивство, розбій), і коло цих справ поступово розширювалось. Суть розшукного (“інквізиційного”) процесу в наступному: справа розпочиналась за ініціативою державного органу або посадової особи; під час розгляду особливу роль відігравали такі докази, як затримання на місці злочину або особисте визнання. Для одержання останнього застосовувалось катування. Іншим новим процесуальним засобом був “повальний обшук” – масовий допит місцевого населення з метою виявлення очевидців злочину та проведення процедури “облиховання”. За вироком суду “облихований” злочинець, який не визнав своєї вини, міг бути підданий тюремному ув’язненню на невизначений строк.
Судова система складалася з таких інстанцій:
а) суд намісників (волостей, воєвод);
б) приказний суд;
в) суд Боярської думи чи великого князя.
Паралельно діяли церковні і вотчинні суди, зберігалась практика “змішаних” судів.
У централізованій державній системі судовий апарат не був відділений від адміністративного апарату.
Державними судовими органами були: цар, Боярська дума, путні бояри, посадові особи, які відали галузевими управліннями, а також прикази. На місцях судова влада належала намісникам, волостелям, пізніше губним, земським органам і воєводам.