- •Вищі органи влади Київської Русі.
- •Адміністративно-фінансова реформа х ст.
- •Джерела холопства в Київській Русі.
- •Редакції Руської Правди.
- •Договори Русі з Візантією.
- •Релігійна реформа Володимира Святославовича.
- •Правове становище населення в Київській Русі.
- •Злочин і покарання за Руською Правдою: поняття, види.
- •Процес за Руською Правдою: форма, судові докази.
- •Норманська теорія походження державності у східних слов’ян та її критика.
- •Феодальна роздробленість Київської Русі.
- •Характер державного ладу в Галицько-Волинському князівстві.
- •Державний лад Володимиро-Суздальського князівства.
- •Вищі органи влади і управління Великого Новгороду.
- •Новгородська та Псковська феодальні республіки: загально-державна характеристика.
- •Новгородська і Псковська судні грамоти: загально-правова характеристика.
- •Злочин і покарання за Псковською судною грамотою.
- •Процес за Псковською судною грамотою: форма, судові докази.
- •Правове становище населення Новгородської республіки.
- •Формування самодержавної влади в Московській державі.
- •Правове становище населення в Московській державі в XV ст.
- •Судебники 1497 і 1550 років, загальна характеристика.
- •Юріїв день. Заповідні і урочні літа.
- •Злочин і покарання за Судебниками 1497 і 1550 років: поняття, види.
- •Зародження інквізиційного процесу.
- •Станово-представницька монархія в Московській державі.
- •Характеристика державного ладу Московської держави у 2 пол. XVI ст.
- •Земські Собори: склад, компетенція.
- •Стоглав 1551 року.
- •Соборне Уложення 1649 року: історія прийняття, джерела.
- •Правове становище населення за Соборним Уложенням.
- •Закріпачення селянства за Соборним Уложенням.
- •Поняття і види злочинів за Соборним Уложенням.
- •Поняття, мета і види покарань за Соборним Уложенням.
- •Форми судового процесу за Соборним Уложенням.
- •Формування абсолютної монархії в Росії, її особливості.
- •Кодифікаційні роботи на поч. XVIII ст.
- •Форми правових актів XVIII ст.
- •Поняття і види злочинів за Воїнським Уставом 1716 року.
- •Поняття, мета і види покарань за Воїнським Уставом 1716 року.
- •Реформа центрального управління за часів Петра і.
- •Правове становище населення в першій чверті XVIII ст.
- •Церковна реформа Петра і.
- •Устав про єдиноспадкування 1714 р.
- •Опричнина, її правова суть і історичне значення.
- •Освічений абсолютизм в Росії.
- •Кодифікація права Катерини іі.
- •Жалувана грамота російському дворянству 1785 року.
- •Жалувана грамота містам 1775 року.
- •Установа про губернії 1775 року.
- •Реформування вищих органів влади і управління при Олександрі і.
- •Спроби ліквідації кріпосного права в 1 пол. Хіх ст.
- •Кодифікація права м. Сперанського.
- •Основні риси цивільного права за Зводом законів Російської імперії.
- •Злочин і покарання за Уложенням про покарання виправні та кримінальні 1845 року.
- •Політична поліція в Російській імперії.
- •Реформи Олександра іі, їх юридична суть і історичне значення.
- •Юридичний зміст селянської реформи 1861 року.
- •Судова система за судовою реформою 1864 року.
- •Буржуазно-демократичні принципи судоустрою і судочинства за судовою реформою 1864 року.
- •Земська реформа 1864 року.
- •Міська реформа 1870 року.
- •Кримінальне Уложення 1903 року.
- •Маніфест від 17 жовтня 1905 року: юридичний зміст, історичне значення.
- •Основні закони Російської імперії від 23 квітня 1906 року.
- •Реформи п. Столипіна: юридичний зміст, історичне значення.
- •Система органів влади після Лютневої буржуазно-демократичної революції в Росії.
- •Жовтневі події. Перші декрети радянської влади.
- •Формування радянської судової системи в 1917-1919 роках.
- •Декларація прав народів Росії.
- •Декларація прав трудящого та експлуатованого народу.
- •Утворення внк, робітничо-селянської міліції, їх компетенція.
- •Політика «воєнного комунізму», її суть.
- •Перші радянські кодекси (1917-1919 рр.).
- •Створення радянської робітничо-селянської міліції.
- •Створення радянської адвокатури та прокуратури.
- •Конституція рсфрр 1918 року.
- •Судова реформа 1922 року.
- •Кодифікація права 1922-1927 років.
- •Цивільний кодекс 1922 року.
- •Кримінальний кодекс 1922 року.
- •Кодекс законів про шлюб, сім’ю і опіку 1926 року.
- •Утворення срср: юридичний зміст, значення.
- •Конституція срср 1924 року.
- •Неп: юридичний зміст, значення.
- •Загальна характеристика конституційного будівництва в срср.
- •Формування тоталітарної державності в срср.
- •Колективізація в срср.
- •Закон від 7 серпня 1932 року про охорону соціалістичної власності.
- •Територіальні зміни в срср в передвоєнні роки.
- •Конституція срср 1936 року.
- •Перебудова державного апарату срср в роки Великої Вітчизняної війни.
- •Зміни в правовій системі в роки Великої Вітчизняної війни.
- •Зміни в кримінальному праві в роки Великої Вітчизняної війни.
- •Зміни в трудовому праві в роки Великої Вітчизняної війни.
- •Кодифікація права в срср в 60-ті, 70-ті роки хх ст.
- •Зміни в політичній системі срср в роки «перебудови».
- •Конституція срср 1977 року.
- •Розпад срср: причини, юридичні наслідки.
Закріпачення селянства за Соборним Уложенням.
Підводячи підсумок аналізу норм Уложення, що відносяться до селянства, відзначимо, що з Укладенням 1649 р. пов'язано встановлення постійної спадкової та потомственої кріпосної залежності селян, включаючи їх сім'ї, а також прямих і бічних родичів. У силу цього були скасовані урочні роки розшуку втікачів. Розшук ставав безстроковим.
До волосним громадам прикріплялися і чорносошну селяни, що підлягали розшуку та поверненню на колишні наділи на загальних підставах. Покладання 1649 р. закріпило монопольне право володіння селянами за всіма категоріями службових чинів по батьківщині. Юридичною підставою прав на селян, їх прикріплення і розшуку служили Писцовойкниги 20-х рр.. XVII ст., А для періоду після Уложення на додаток до них - переписні книги 1646-1648 рр.., Окремі та відмовні книги, жалувані грамоти, акти угод на селян між феодалами, опису повернення селян у результаті розшуку. Укладенню належить розробка правових основ, розшуку втікачів. Для додання приватним актам угод на селян офіційної сили була обов'язкова їх реєстрація в Помісному наказі.
Покладання завершило процес правового зближення бобирів з селянами, поширивши на бобирів рівну міру кріпосної залежності. Будучи важливим етапом на шляху правового зближення маєтків і вотчин, Покладання разом з тим з метою збереження помісної системи, що переважали ще в першій половині XVII ст., Обмежувало права розпорядження селянами, записаними в книгах за маєтками: заборонялося переводити їх на вотчинні землі і давати їм відпускні. Права на вотчинних селян були повніше. Визнання економічної зв'язку феодального володіння з селянським господарством полягало в захисті законом майна і життя селянина від свавілля феодала, хоча санкція феодалу в таких випадках визначалася значно слабкіше, ніж представникам нижчих станів за винятком навмисного вбивства селянина. Таким чином, Укладення, слідуючи за безпосередньо попереднім законодавством і доповнюючи його, вирішувало поземельний і селянське питання у взаємозв'язку, підпорядковуючи питання про селянство поземельному питання.
З основної маси справ дієздатність селян була обмежена (за них «шукали» і «відповідали» поміщики), але в кримінальних справах вони залишалися суб'єктом злочину. Як суб'єкт права селянин міг брати участь у судовому процесі, в якості свідка, бути учасником повального обшуку. У цивільно-правовій сфері він міг пред'являти матеріальні позови в межах 20 рублів. У факті відшкодування за безчестя і каліцтво, передбаченого Укладенням, селянин поряд з іншими станами отримав визнання (з позицій феодального суспільства) - певний комплекс громадянських прав, властивих нижчого класу-стану цього товариства. Селянин, по Укладенню, володів певною право-і дієздатністю. У чорносошну селян обсяг цих прав був більше, ніж у приватновласницьких.
Найважливішим завданням Уложення і перш за все голови XI була боротьба із втечами селян, але зміст глави не зводиться тільки до цього. І хоча глава XI далеко не вичерпує всього розмаїття норм Уложення стосуються селян, на її основі все ж можна зробити висновок, що Покладання 1649 року, завершивши юридичне оформлення кріпосної залежності для всіх категорій селян, одночасно створювало в певній мірі правове огорожу станово-класової цілісності селянства, прагнучи замкнути його в станових рамках. Будучи в соціально-правовому відношенні приниженим класом-станом, від якого пануючий клас був відділений значними перегородками права-привілеї, селяни тим не менше мали право власності на своє майно, включаючи знаряддя виробництва, а також певними правомочностями і дієздатністю, що забезпечувало до тієї пори стійка рівновага і функціонування всієї феодально-кріпосницької системи. У зв'язку із загальною концепцією кріпосного права як юридичної висловлювання виробничих відносин феодального суспільства історики пов'язують з Соборним Укладенням 1649 року нову ступінь на шляху остаточного закріпачення основних виробників матеріальних благ.