Студентські ессе «Любіть науку в собі, а не себе в науці»

Я в науці чи наука в мені?

Дістаю блокнот, ручку.

Привіт, Літня школо!

Зі Львова вірші.

Вони досить тривіальні

І в сенсі прості,

Але вони про любов до науки,

Про ту, що в мені.

Та і не тільки в мені,

У всіх нас.

Разом чекаємо,

Коли настане науки час.

І в кожного науковця,

В котрійсь із його статей

З’являться роздуми

На рахунок таких речей.

Перше. Що таке наука?

Друге. Хто ми в ній?

Чому для одного складна штука,

А для іншого - виконання мрій?

Чому один сидить ночами

При світі лампи,

А другий чекає скоріше

В дипломі штампу?

Чому їй можна присвятити все життя,

Кожну секунду, мить свого буття?

Чому вона змінює свідомість мас

І не підвладна таким вимірам

Як простір і час?

Я сам маю велике бажання

Знайти відповіді на ці запитання.

Правда, поки що без результату;

Хто знає, заходьте

На 6 поверх, в 45А кімнату.

Хоча одна думка є.

План такий:

Сила української науки

В об’єднанні всіх областей.

Крим, Черкаська, Харківська, Київська,

Волинська, Львівська, Сумська …

Зроби крок,

Простягнеться науки рука!

Я в науці чи наука в мені.

Коханій дівчині листа писати легше,

Ніж на цю тему вірші.

Але спроба відбулась,

І більше не вистачає слів.

Любіть науку так,

Як вона своїх синів.

Олександр Цяпа, Львівський інститут банківської справи убс нбу (1 місце, переможець конкурсу)

По справжньому щасливою є та людина, в якої життя подібне вишиванці, де душа – це біле полотно, а барви і візерунок – це її людські чесноти. І лише від самої людини залежить якою буде вишиванка. Батьки “вишивають” любов і опіку, друзі - довіру і радощі, моральні цінності. Сама ж людина обирає свій шлях. У кожного рано, чи пізно наступає період в житті, коли відбувається осмислення життєвих орієнтирів і усвідомлення кінцевої цілі в житті. Ми живемо, щоб досягти вершин, адже з боротьбою за успіхом приходить впевненість у собі, наполегливість та розставлення пріоритетів у житті. Тоді усвідомлюєш, що потребуєш чогось вартісного, тривалого, вічного в собі. Чогось, що мало б допомогти тобі досягти успіху в молодості, впевненості в зрілому віці і усвідомлення значущості в старості. Та ніщо вартісне не приходить задармо , платою стає праця.

Для мене наука є найбільш вагомим орієнтиром в досягненні життєвого успіху. Це те, що дозволить моїм рідним пишатись мною. Це те, що дасть мені віру і впевненість в собі, те, що подарує мені повагу та визнання від людей. Ти знаєш свої сильні та слабкі сторони, знаєш свої страхи та силу духу, та ти не можеш передбачити свого майбутнього навіть з найкращим усвідомленням самого себе. А наука, подібно до стежки, відводить тебе у світ цивілізації, оминаючи незручності і небезпечні хащі, але для цього необхідно стимулювати себе до руху. Страх стати в певний життєвий момент непотрібним спостерігачем життя присутній у всіх, але найпотрібнішою сьогодні є людина мисляча, та, яка вміє аналізувати ситуацію, яка сама стимулює свій розвиток, роблячи це з любов’ю, посмішкою і легкістю. По – справжньому щасливою є людина, що вміє тверезо оцінити себе в житті. Дотримуючись здорової дисципліни, все ж треба любити себе, адже ми, не менше ніж птахи і дерева, маємо право жити в цьому світі. Не можливо без любові до себе у своїм занятті життя – науці – досягти поваги колег, чи самореалізуватись. Оплотом особистої об’єктивності до нас самих є батьківське виховання, яке розпочало візерунок нашої вишиванки. За умови дотримання правил кольористики вишиванка стане чудовою, улюблене заняття – наука – унікальною перевагою нас самих, адже насправді “дев’ятого валу” не існує, а найбільшою хвилею може стати кожна.