- •Збірник матеріалів
- •Літньої школи
- •Для студентів-переможців Всеукраїнських олімпіад та Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт з природничих, технічних і гуманітарних наук у 2010/2011 н.Р.
- •М. Севастополь
- •Студентські ессе «Любіть науку в собі, а не себе в науці»
- •Олександр Цяпа, Львівський інститут банківської справи убс нбу (1 місце, переможець конкурсу)
- •Олеся Марущак, Національний університет «Львівська політехніка» Інститут економіки та менеджменту (2 місце)
- •Дар`я Кац, Анна Мирончук, Олена Шахова, Харківський інститут банківської справи убс нбу (3 місце)
- •Анна Чень, Юлія Серьогіна, Харківський інститут банківської справи убс нбу
- •(Наталія Сорокова, Львівський інститут банківської справи убс нбу)
- •Ольга Богатиренко, Черкаський інститут банківської справи убс нбу
- •Роман Артеменко, Черкаський інститут банківської справи убс нбу
- •Костянтин Василенко, Черкаський інститут банківської справи убс нбу
- •Вікторія Глухинська, Черкаський інститут банківської справи убс нбу
- •Олександр Литвин, Черкаський інститут банківської справи убс нбу
- •Ірина Дмитращенко, Черкаський інститут банківської справи убс нбу
- •Артем Карпенко, Українська академія банківської справи Національного банку України
- •Євгеній Погрібняк, Черкаський інститут банківської справи убс нбу
- •Інна Полянська, Черкаський інститут банківської справи убс нбу
Вікторія Глухинська, Черкаський інститут банківської справи убс нбу
“Якщо нема подальшого розвитку, значить близький занепад”
(Сенека)
Пізнавати світ, навчатись - це те, що закладено в кожній людині з самого її народження. Поступово вона розширює свій світогляд, знаходить своє місце у суспільстві. У процесі навчання та самовдосконалення у неї залишається все менше запитань: “Чому?” та стає все більше відповідей на запитання інших людей.
Разом з тим, у житті кожної людини настає момент, коли вона постає перед вибором: або вона хоче кимось бути, або хоче кимось стати. Якщо людина намагається переконати себе та своїх близьких у тому, що вона вже досягнула успіху, вона більше не навчається, не вдосконалюється. Впевненість у тому, що досягнута межа відкидає людину назад та з часом приносить їй розуміння помилковості такого світогляду.
Натомість людина, яка хоче кимось стати намагається з кожним наступним днем ставати кращою ніж вчора. Вона стає на шлях самовдосконалення з розумінням того, що дорога, якою вона крокує, не закінчується, а може стати лише кращою та ширшою завдяки покладеним старанням.
Така людина не тільки плекає у собі науку, але і відчуває потребу передавати свій досвід та знання іншим, допомогти тим, хто ще не відшукав своє місце у житті. Вона намагається передати їм принципи та настанови, якими керувалася сама.
Вдосконалюючись, людина садить зерна знання, які згодом приносять врожай успіху у будь-якій справі, де б вона не зосередила свої зусилля. У цьому випадку її успіхи та здобутки знайдуть визнання і похвалу.
Олег Дума,
Національний університет “Львівська політехніка”
Наука складається з фактів,
як будинок із каменів,
але набір фактів ще не наука,
так само, як купа каміння ще не будинок.
Анрі Пуанкаре
Наука – це все! Без наукового дослідження не можливе досягнення будь-якої мети на практиці. Адже практика без науки не можлива. Світова спільнота ще з середини XX століття усвідомила, що наука розвиває не тільки державу, але й людину. Всім відомий вислів «наука – двигун прогресу», ідентично наука є ключовим фактором розвитку людини. Наука – ключ до розумового і духовного вдосконалення.
Нажаль, вітчизняні реалії «перевертають» все з ніг на голову…
Відкрити і любити в собі науку дуже складно. Навіть не через те, що для цього потрібні певні знання та здібності, проблема криється в розумінні самої суті науки і наукового пізнання. Наука не обмежується теоретичними дослідженнями та повсякчасними висловами на кшталт «Українська економіка найгірша в Європі…», «Банківська система некерована й нестабільна…», «…населення бідніє з кожним днем…». Дивно, але констатування «наукових» негативних фактів набуває популярності, замість того, щоб розробляти практичні розробки і моделі для вдосконалення й покращення стану економіки, банківської сфери, в кінці кінців, життя простих людей.
В Україні наука являє собою просте написання «псевдо» власних тез і статей, котрі, в більшості випадків, є сукупністю інформації з декількох книг. І молоді науковці не гребують простим копіюванням чужих думок, а найжахливіше, ідей! А потім на політичних ток-шоу дивуються «Чому в Україні відсутні «генератори ідей»?». А звідки вони можуть взятися, коли в нашій державі більшість займається наукою для галочки?! Саме це показує, що в серцях таких «науковців» відсутня наука і вони бачать лише себе в науці…
Насправді, наука, згідно з її функціями – це не тільки дослідницька діяльність, але й створення практичних наукових розробок, котрі, в ідеалі, постійно вдосконалюють виробництво і систему суспільних відносин. І науковці, а особливо молодь, мають займатися теоретичним і практичним вдосконаленням не тільки окремих галузей господарства, а й загалом життя країни та кожного з нас! Відкриваючи і розвиваючи науку в собі ми робимо, хоч і невеликий, вклад в майбутнє нашої країни, а найголовніше українців!
Дотримуючись наведеного вище принципу, вітчизняна наука подолає всі проблеми і саме молодь в майбутньому буде ключем до ефективного її функціонування. Українська наука має глибоке коріння і величезні перспективи! Я вірю, що зможу розвинути науку в собі до найвищого рівня і бути корисним державі і людям, котрі цього потребують та заслуговують!!! Тому закликаю любити і розвивати науку в собі, а не себе в науці!