- •Поняття і види правової поведінки. Юридична нейтральна поведінка.
- •2).Сувернітет держави.Зовнішній і внутрішній суверенітет держави. Держава та наддержавні утворення.
- •Система юриспруденції. Розвиток традиційних наук. Нові сфери юриспруденції.
- •Правомірна поведінка. Типологія правомірної поведінки. Законослухняна поведінка.
- •Поняття держави. Сильна і слабка держава. Держава і громадське суспільство.
- •Мононорми та походження права. Конфліктне призначення права.
2).Сувернітет держави.Зовнішній і внутрішній суверенітет держави. Держава та наддержавні утворення.
У «Декларації про державний суверенітет України» зазначається, що державний суверенітет — це верховенство, самостійність, повнота і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах. У ст. 2 зазначається, що суверенітет України поширюється на всю її територію. Конституцією проголошується суверенітет держави у повному обсязі: як внутрішній суверенітет (щодо політичних партій та інших інститутів), так і зовнішній, тобто суверенітет щодо інших держав. Зовнішній суверенітет передбачає не залежність та рівноправність держави у міжнародних відносинах. Формами прояву зовнішнього суверенітету визначають:
інша держава чи будь-яка зовнішня сила не може втрутитись у державні кордони;
жоден із суб’єктів міжнародних відносин не може примушувати державу приймати рішення, що не відповідають її інтересам;
держава самостійно визначає основні напрямки своєї зовнішньої політики.
Внутрішній суверенітет передбачає верховенство та повноту державної влади по відношенню до інших суспільних органів. Форми прояву внутрішнього суверенітету є:
рішення держави поширюється на всіх суб’єктів права, що є на її території;
держава володіє монополією на застосування примусу;
владні повноваження реалізуються у особливих формах та особливими методами;
держава може скасувати рішення інших суб’єктів, які не відповідають закону.
Система юриспруденції. Розвиток традиційних наук. Нові сфери юриспруденції.
Юриспруденція- це система знань про об'єктивні закономірності (необхідності) і випадковості виникнення, розвитку і функціонування права і держави в їхній структурній розмаїтості, їхнє місце і роль у суспільному житті.
Юриспруденція - спеціалізована галузь знань у сфері суспільствознавства. Якщо суспільствознавство - галузь знань про суспільство взагалі, то юриспруденція - галузь знань про право і державу. Історично як самостійна галузь суспільствознавства юриспруденція виникла в Стародавньому Римі: наприкінці IV - початку III ст. до н.е. з'явився термін "юриспруденція", а до початку I століття до н.е. відбулося її оформлення як системи володіння навичками професійно-юридичної майстерності. Наприкінці середніх віків юриспруденція розвивається вже в якості зведеної наукової дисципліни.
Таким чином під юриспруденцією розуміють декілька взаємопов'язаних понять:
Науку про державу та право, що вивчають результати правового регулювання і висувають правові ідеї про можливості внесення прогресивних змін у механізм і способи регулювання суспільства.
Сукупність знань про державу, управління, право, наявність яких дає підставу для професійного заняття юридичною діяльністю.
Практичне застосування юридичних знань, діяльність юристів.
Систему підготовки фахівців-юристів у юридичних навчальних закладах.
Юриспруд. як систему юридичних наук можна представити через структуру — внутрішній поділ на основні групи (види) наук, що знаходяться у взаємному зв'язку:
1) теоретико-історичні (теорія держави і права, історія держави і права — загальна і вітчизняна, історія учень про державу і право);
2) галузеві (державне право, цивільне право, кримінальне право, трудове право, сімейне право, адміністративне право, фінансове право, екологічне право, комерційне право та ін.)
і міжгалузеві (кримінологія, прокурорський нагляд, організація правосуддя);
3) спеціальні прикладні (криміналістика, судова медицина, судова психологія, судова бухгалтерія та ін.). Прикладні науки є комплексними. Для вирішення правових питань вони використовують положення і висновки як юридичних, так і неюридич-них наук (фізики, хімії, загальної теорії статистики, медицини та ін.);
4) науки, що вивчають публічне і приватне міжнародне право, конституційне право інших країн та ін.
Юридична наука в сучасній Україні ґрунтується на досягненнях і досвіді вітчизняної юриспруденції та юриспруденції інших країн, на ідеях і цінностях прав і свобод людини, панування права і соціально-правової державності.
БІЛЕТ №12.