Форми господарських товариств

   Становлення інституту господарських товариств і поява їх різних модифікацій відбувалася протягом багатьох століть.    Історична першість належить персональним (повному та командитному) товариствам, прообрази яких були відомі древнім ассирійцям, фінікіянам, грекам і в Стародавньому Римі (societas). На рубежі XVI-XVII ст. з ініціативи підприємців майже одночасно в Голландії та Англії виникли перші акціонерні товариства з однаковою назвою - Ост-Індські компанії, які започаткували нову форму підприємництва, що згодом набула широкої популярності.Товариства з обмеженою відповідальністю своєю появою завдячують німецьким юристам, які за дорученням парламенту в кінці XIX ст. розробили три законопроекти про нову форму товариства, яке мало би привабливі для малого бізнесу риси акціонерного товариства (насамперед, відсутність у акціонерів субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями товариства) і повного товариства (забезпечення закритості товариства). Один з цих законопроектів був прийнятий німецьким парламентом і досі є чинним. Закон Німеччини від 20 квітня 1892 р. “Про товариства з обмеженою відповідальністю”, завдяки ґрунтовності та оптимальності регулювання відносин, що виникають при створенні, функціонуванні та припиненні таких товариств, є взірцем для законодавців інших країн.     Товариство з додатковою відповідальністю фактично є модифікацією товариства з обмеженою відповідальністю і відрізняється від останнього лише наявністю у його учасників додаткової обмеженою відповідальності за зобов'язаннями товариства.    За сукупністю ознак (порядком створення; розміром, порядком формування та складом майнової бази; порядком управління справами; особливістю правового статусу учасників товариства та ін.) розрізняють такі форми (види) господарських товариств:    - повне товариство (ПТ);    - командитне товариство (КТ);    - акціонерне товариство (AT);    - товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ);    - товариство з додатковою відповідальністю (ТДВ).     Повне товариство — це таке господарське товариство, всі учасники якого від імені товариства спільно здійснюють підприємницьку діяльність і несуть додаткову відповідальність за зобов'язаннями товариства усім своїм майном. Основні риси:    - різновид господарського товариства;    - спеціальне регулювання: ГК України (частини 6 і 8 ст. 80), ЦК України (статті 119-132), Закон “Про господарські товариства” (статті 66-74);     - установчий документ - засновницький договір;    - відсутність законодавчих вимог щодо розміру та порядку формування майна, що регулюється засновницьким договором;    - відсутність органів товариства, оскільки управління справа ми товариства здійснюється самими учасниками в порядку, визначеному засновницьким договором товариства;    - можливість використання таких схем управління:    а) управління здійснюється спільно всіма учасниками;    б) управління доручається або одному, або частині учасників, які діють на підставі підписаного рештою учасників доручення;    - повна відповідальність товариства за власними зобов'язаннями (тобто усім майном, що належить йому на праві власності);    - субсидіарна солідарна відповідальність учасників товариства за зобов'язаннями товариства усім своїм майном, на яке може бути звернене стягнення;    - обмежений рух учасників; зміна складу учасників можлива у разі:    а) відступлення частки учасника (її частини) іншим учасникам або третім особам за згодою усіх учасників;    б) правонаступництва у зв'язку з реорганізацією учасника - юридичної особи або спадкуванням у разі смерті учасника - фізичної особи, якщо решта учасників товариства дала згоду на вступ до товариства таких учасників;    в) виходу учасника з товариства, про що він має заздалегідь повідомити (за 3 місяці — якщо товариство було створене на невизначений строк, і лише за наявності поважних причин,— якщо товариство було створене на визначений строк;    г) виключення учасника з повного товариства, що може мати місце, якщо учасник: систематично не виконує своїх обов'язків; перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства;    д) вибуття учасника з незалежних від нього причин (смерті чи визнання померлим учасника - фізичної особи; реорганізації та ліквідації учасника - юридичної особи; визнання учасника недієздатним, обмежено дієздатним чи банкрутом; звернення стягнення на частку учасника в майні товариства);    - вимога до учасників товариства — наявність статусу зареєстрованого суб'єкта господарювання (ч. 8 ст. 80 ГК України);    - законодавчо встановлена заборона для учасників конкурувати з повним товариством;    - додаткові підстави ліквідації ПТ як юридичної особи: якщо в товаристві залишається один учасник і протягом 6 місяців з цього моменту ПТ не переборюється в інше господарське товариство, що може функціонувати у складі однієї особи.    Командитне товариство - це таке господарське товариство, в якому один або більше учасників здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і несуть щодо боргів додаткову відповідальність за зобов'язаннями товариства всім своїм майном, на яке за законом може бути звернене стягнення (повні учасники), а інші учасники присутні в діяльності товариства лише своїми внесками (вкладники). Основні риси:    - різновид господарського товариства;    - спеціальне регулювання: ГК України (частини 7 і 8 ст. 80), ЦК України (статті 133-139), Закон “Про господарські товариства” (статті 75-83);     - наявність двох категорій учасників, як мінімум, по одному учаснику кожної категорії: а) повних учасників і б) вкладників;    - установчим документом є засновницький договір, а у разі наявності в товаристві лише одного повного учасника - установчим документом відповідно до ЦК (ч. З ст. 134) є підписаний такою особою меморандум;     - відсутність законодавчих вимог до розміру майна і порядку його формування (ці питання регулюються засновницьким договором);    - обмеження сукупної частки вкладників 50% майна товариства;    - відсутність органів товариства, оскільки управління справами здійснюється повними учасниками;    - порядок управління справами товариства (зокрема, у тих випадках, коли в товаристві двоє і більше повних учасників) визначається засновницьким договором;    - правове становище повних учасників аналогічне правовому становищу учасників повного товариства, включаючи й вимогу ч. 8 ст. 80 ГК України щодо наявності статусу зареєстрованого суб'єкта господарювання;    - можливість реорганізації у повне товариство, якщо вибувають усі вкладники.    Повні учасники (учасники, які несуть повну відповідальність) командитного товариства:    - зобов'язані брати майнову і персональну участь у командитному товаристві;    - управляють справами товариства;    - несуть субсидіарну солідарну (якщо їх двоє і більше) майнову відповідальність за зобов'язаннями товариства усім своїм майном, на яке може бути звернене стягнення;    - мають права і обов'язки, аналогічні правам і обов'язкам учасників повного товариства: заборона конкурувати з товариством; вимога про попередження виходу з товариства за 3 місяці, а якщо товариство створене на визначений строк - і за наявності поважних причин;    - якщо повних учасників двоє і більше, то вони можуть здійснювати управління справами спільно або доручати це одному чи декільком повним учасникам - які діють на підставі доручення, підписаного рештою учасників.    Вкладники командитного товариства:    - зобов'язані брати лише майнову участь у товаристві (сплачувати як основний, так і додаткові внески);    - на момент державної реєстрації товариства зобов'язані внести не менше 25% свого внеску;    - мають право брати участь у розподілі прибутку товариства відповідно до розміру своїх часток;    - вправі вимагати першочергового повернення вкладу (перед повними учасниками) у разі ліквідації товариства;    - не беруть участі в управлінні справами товариства, але у разі необхідності на підставі і відповідно до виданих доручень можуть діяти від імені товариства;    - зобов'язані не перешкоджати здійсненню повними учасниками управління справами товариства;    - не несуть субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями товариства, якщо повністю сплатили свої частки і не укладали угод від імені та в інтересах товариства без відповідного доручення;    - самостійно відповідають усім своїм майном, на яке може бути звернене стягнення, якщо без відповідних повноважень уклали угоду від імені та в інтересах товариства і останнє не схвалило цю угоду;    - набувають статусу повних учасників (і відповідно - несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями товариства усім своїм майном); якщо їх імена включені до найменування КТ (ч. 2 ст. 133 ЦК).    Акціонерне товариство (AT) - це таке господарське товариство, статутний фонд якого поділений на визначену кількість часток рівної номінальної вартості, виражених в акціях, і яке несе відповідальність за своїми зобов'язаннями усім своїм майном; акціонери несуть ризик збитків, пов'язаних із діяльністю товариства, у межах вартості належних їм акцій.     Характерні риси:    - різновид господарського товариства;    - спеціальне регулювання: ГК України (ч. 2 ст. 80, ст. 81), ЦК України (ст. 152-162), Закон від 19.09.1991 р. “Про господарські товариства” (ст. 65), Закон від 18.06.1991 р. “Про цінні папери і фондову біржу” (статті 4-9 та ін.), Закон від 30.10.1996 р. “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні”, Закон від 10.12.1997 р. “Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні”);    - поділ статутного капіталу на частки рівної номінальної вартості, що іменуються акціями;    - відповідальність AT за своїми зобов'язаннями лише майном, що належить йому на праві власності;     - відсутність у акціонерів субсидіарної майнової відповідальності за зобов'язаннями товариства, якщо вони (акціонери) повністю сплатили свої частки;    - засновники - фізичні та/або юридичні особи;    - можливість створення AT однією особою і функціонування у складі однієї особи (акціонера); яскравим прикладом таких AT є державні/національні акціонерні товариства та холдингові кампанії;     - законодавчо встановлений мінімальний розмір статутного фонду (не менше суми, еквівалентної 1250 мінімальним заробітним платам, виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, чинної на момент створення AT);    - придатність форми AT для підприємств, інших господарських організацій низової ланки економіки (банків, страхових організацій, інвестиційних фондів фондових бірж тощо), господарських об'єднань;     - органи управління і контролю AT: вищий орган - загальні збори AT (вирішують питання стратегічного характеру); виконавчий орган - правління, дирекція чи директор (забезпечує виконання рішень загальних зборів та здійснює керівництво поточною діяльністю товариства); можуть (а в певних випадках - повинні) створюватися спостережна рада (проміжний орган між загальними зборами і виконавчим органом) і ревізійна комісія (ревізор) як суто контрольний орган;     - чисельність складу акціонерів (понад 50 осіб) обумовлює необхідність наявності в системі органів управління спеціального органу - спостережної/наглядової ради, яка виконує складні функції: організаційну (організація діяльності правління), контрольну (за діяльністю правління), захисну (захист інтересів акціонерів у період між проведенням загальних зборів), а також вирішення деяких питань, віднесених до компетенції загальних зборів товариства (крім питань виключної компетенції таких зборів), за наявності відповідного делегування, що зазвичай фіксується в статуті AT;    - участь акціонерів в управлінні залежить від кількості акцій, що належать їм на праві власності;    - можливість у засновників (акціонерів) вибору виду AT - закрите або відкрите;    - можливість залучення крупних інвесторів на правах власників привілейованих акцій;    - визначення обсягу прав акціонерів залежно від типу акцій (прості чи привілейовані), що їм належать;    - вихід акціонера з AT здійснюється шляхом відчуження акцій.  Реформа законодавства про акціонерні товариства

29 квітня 2009 року, коли набрав чинності Закон «Про акціонерні товариства», почався відлік дворічного перехідного періоду, відведеного для акціонерних товариств в Україні для впровадження ними суттєвих змін в системі корпоративного управління, а також у їх відносинах з акціонерами, кредиторами та інвесторами.^[1]