24.07; 30.08; И 17.10.1918 г.-ряд законов о спекуляции(о борьбе с ней).Закон"о лесах"от 10.01.1919г.

закон "О земле в УНР."от 08.01.1920г-отмена частной собственности на землю.

Оценивая законадателную деятельность Директории,стоит отметить её непоследовательность и отсутсвие четкой программы

пр. реформирования, что и в гос-ном строительстве.

Законодавство ЗУНР.

Одним із перших конституційних законів ЗУНР був закон про державну мову від 15 лютого 1919 р., який проголосив державною мовою українську. Національ¬ним меншинам гарантувалося право вживати у взаєми¬нах з державними органами рідну мову, а державним органам — відповідати рідною мовою тих громадян, які звертаються до них. Національним меншинам гаранту¬валося право вільного розвитку своєї мови, культури, право мати свої школи, бібліотеки, видавництва, періо¬дичні видання. 8 квітня 1919 р. був прийнятий Закон про громадян¬ство і правовий статус іноземців. Дуже важливим конституційним актом був Тимчасо¬вий Основний Закон від 13 листопада 1918 р. Він закрі¬плював верховенство й суверенітет народу, який здій¬снював конституційні права через представницькі орга¬ни, вибрані на основі загального, рівного, прямого, таємного голосування по пропорційній виборчій системі. Виборче право мали всі громадяни ЗУНР, незалежно від національності, віросповідання, статі. До виборів сейму вся повнота законодавчої влади належала Українській Національній Раді, виконавчої — Державному секрета¬ріату.

Закон визначав назву держави — «Західноукраїнська Народна Республіка». Закон затвердив герб ЗУНР — зо¬лотий лев на синьому полі і прапор — синьо-жовтий.

Значення Тимчасового Закону виходило за рамки його п'яти статей. На зміну консервативним поглядам австро-угорського періоду пришли нові ідеї, які виражали волю і прагнення всього українського народу до свободи і не-залежності.

Для вирішення земельної проблеми Українська На¬ціональна Рада створила спеціальну комісію на чолі з Л. Бачинським.

14 квітня 1919 р. Рада схвалила Закон про земельну реформу.

Законодавство Укр.Держави

18 мая 1918г мин-во труда распределено цыркуляр «О законах, цыркулярах и розпорядженнях рос. привительства и центральной рады». по ко.-му все акты труд. закон-ва, «если они не отменены правительством Укр. гос-ва, сохраняли свою силу»

В законах о временном гос. строе У подчеркивалось, что принятый з-н вступает в силу со времени, предназначенного для того в самом з-не, отменить з-ны можно было только силой другого закона право разробатывать законопроекты получыни соответ-щие министерства. Законопроект передавался на обсуждения в Раду министров, а вступав в силу после утверждения гетманом.

2 июня 1918г принимается з-ны о порядке составления законопроектов, внесение их в Раду Министров,обсеждение, утверждение их и о порядке обявления з-нов.Он устанавливал компетенцию рады министров в процессе законопроектной работы «З-ны о временном гос. устрое У» 29 апреля 1918 этим актом определялись формы правления, система органов власти и управления. «З-ны о граж-ве укр. гос.» 2 июля 1918г.

Важнейшими законодат. актами в сфере гражд. права были з-ны, кот. регулир. собственность. Главн. тенденц. этих з-нов защита прав частной собственности з-ны «О праве продажи и купли земли вне городских поселений». З-ство в сфере угол. права.З-ны о мерах по борьбе расстройством д-сти сельс. хоз-ва от 8 июля 1918г.

Земельна реформа в УНР

ІІІ Універсал скасував право на приватну власність землі.

IVУніверсал проголосив необхідність прийняття земельного з-ну і передачу землі трудовому народові без викупу. Наприкінці січня 1918р. ЦР ухвалили земельний з-н, основою якого стало скасування прав власності на землю. Встановлювалося,що землі відводяться земельним комітетам в приватнотрудове користування сільським громадам та добровільно складеним товариством. Ідея «соц.. землі» визвало возмущение зажитичного крестьянства, «кот. ругано ЦР и агитировано на все стороны против нее». Чтобы как-то оправдаться перед зажиточным крестьянством ЦР 29 апреля 1918года приняло поправки к земельному з-ну, по которому учатки размером 30 десятин не подлежали передел.

Зміна в органах влади та управління в роки 2 світової війни

22.06.41 на большей части СССР и на всей терр. УРСР было введено военное положение, в отд. Местах – положение осады. 30.06.41 – создание ГКО (Гос. Комитет Обороны) – вся полнота военная, полит. И хоз. Власть. Глава ГКО –Сталин; на местах – городские комитеты обороны и уполномоченные, в состав кот. Входили представители органов НКВД, партийных органов, местного командования. Создание наркоматов военю дел; июнь 1941 – Комитет по учету и распред-нию раб. Силы. 22.06.1941 – Указ»о воен. Трибуналах в местностях, объявленных на воен. Положении и в районах военных д-вий» Трибуналы д-вовали в составе 3 членов. 20.07.41 – объединение НКГБ и НКВД УСССР в НКВД УССР. Более репрессивной стала д-ность органов гос. Безопасности. 28.07.42 – предоставление органами НКВД права расстрела во внесудебном порядке.

Зміни в державному ладі України в першій половині 30 років.

В 30 годы в развитии политической системы произошли коренные изменения . Обладающий аппаратом власти Сталин и его сторонники создали такую гос организацию, которая лишала робочий класс и основную часть рядовых членов партии реальной политической власти. Произошло сращивание партийных структур с гос, военным, хозяйств аппаратом с руководящими органами общих, национальных и творческих организациях. Высшим органом власти в соответствии с Конституцией УССР 1929г был Всеукраинский сьезд Советов рабочих, крестьянских и красноармейских депутатов, осуществлял верховное руководство и высший контроль в республике. В период между сьездами верховным органами власти был Всеукраинский Центр, исполнительный комитет. В период между сессиями высшим органом власти республики был Президиум ВУЦИК. После принятия Конституции УССР 1937 высшим органом власти Украины стал Верховный совет УССР. В период между сессиями Верховного совета УССР некоторые его полномочия исполнял Президиум Верховного совета. Совет народных комиссаров создавался Верховным советом и представлял собой высший исполн и розпор орган. Укрепление местных рганов власти должен был способствовать очередной этап административно – территориальной реформы в Украине.

Зміни в закон-ві УРСР в перші повоєнні роки

В первые послевоенные годы сохраняется тенденция приоритета союзного закон-ва, а во многих случаях союзные законы принимаются как з-ны прямого д-вия. 14ю12ю48 указ»о праве граждан на покупку и строительство индивид. Жилых домов». 1953-ликвидацмя запрет браков между гр-ми СССР и иностранцами, обязанность родителей содержать детей до18 лет. 21.08.48 – заключение труд. Договоров на срок не менее 2 лет., отмена 30 часовых сверхсрочных работ. 30.06.45. – восстановление осн. И дополнит. Отпусков. Лето 1950 – широкое движение за объединение мелких колхозов. 1945 – указ «об амнистии в связи с победой над гитлер. кампанией» (освобождены лица сроком 3 года). 26.05.47 – Указ Президиума об отмене смертной казни – вместо казни – 25 лет лиш. св. 21.09.45-отмена широкой подсудности дел воен. Трибуналам. 1953-ликвидация особого совещания – органа внесудебной репрессии.

Зміни в законодавстві УРСР в роки перебудови.

В конст праве произошли радикальные изменения. Изменения и дополнения , которое вносились в Конституции СССР и УССР, существенно реформировали государственно правовые институты, всю политическую систему. 27 октября 1989 был принят закон УССР « Об изменениях и дополнениях Конституции украинской ССР» был принят 24 октября 1990. 28 июня 1991 была опублікована Концепция новой конституции Украины, одобреная Верховным советом УССР 19 июня 1991 г. гражданское право в марте 1990 был принят закон « О собствености СССР», 26 мая 1988г « О предприятих в СССР», 17 февраля 1991г « О собствености», Трудовое право изменения происходили в сфере переходной экономики, нуждались в реформировании трудового законодательства. Среди изменений следует назвать аннулироваие ряда ограничений работы по совместительству, расширения льгот для женщин. Уголовное право в этот период почти не изменился. Изменения отражали или очередное напрпавление политики, или присоединение СССР к соответствующим международным конвенціям. В 1985 – 1986г были приняты норм акты направленые на борьбу с п’янством…..

Зміни в правовій системі УРСР в роки десталінізації

11.02.57 Верховный Совет перераспределил компетенцию в сфере закон-ва между союзом иреспубликами ССР. В ведении Союза ССР сохранялось права установления основ закон-ва в судоустройстве и судопроизводстве, а в ведении союзных республик передавалось принятие законов об устройстве судов, гражд., уголовн. И процесуальних кодексов. 10.09.53. – отмена админ. Выселения из домов гос. Предприятий, 18.06.58 – общая площадь в домах, кот. Лично принадлежат гр.-нам, не должна превышать 60 кв.м., 11.02.57 – підготовка к кодификации гражд. Законод-ва, 18.06.63 – Гражд. Кодекс УССР, состоял из 8 разделов. 1953 год – ликвидация запрета браков между гр.-ми СССР и иностранцами, обязанность родителей содержать до 18 лет, 1957 –восстановление права робочих по собств. Желанию прекращать работу. 13.12.56 – указ об усилении охраны труда подростков – запрет принятие на работу лиц до 16 лет. 08.03.56 – сокращение раб. Дня на 2 часа в выходные и праздн. Дни. 1958 – перевод большинства предприятий на 7часовой раб. День. 14.07.56 – з-н о гос. Пенсиях. Положение о помощи по гос.соц.страхованию 22.01.55. 15.07.58 – положение оправах фабричного, заводського, местного комитетов профсоюзов. 1958 – реорг-ция МТС в РТС, начало ден. Оплаты колхозникам. 27.03.53 – амнистия. 30.05.54 указ об усилении уг. Отв-нности за умышленное убивство. 11.02.57 и 25.12.58 – «основы уг закон-ва СССР и республик». 28.12.60 –Уг. Кодекс УССР(отказ отпр-па аналоги, вина – единств. Основание уг.отв-нности, смерть – исключит. Мера наказания. 1955 г. – Положение о прокурорском надзоре. 25.1258 – Основы уг. Судопроизводства. 28.12.60 – Угол-прцес. Кодекс. 8.12.61 – основы гражд. Судопроизводства. Июль 1963 – Гражд.-процес.кодекс.

Зміни в правоохоронній системі УРСР в роки десталінізації

В сентябре 1945 было восстановлена в полном объеме д-ность гражданских судов всех инстанций. 10 окт. 1948 принимается положение о выборах народных суддей. Отныне они должны были избираться гражданами на три года. Общее руководство суд. С-мой, как и раньше, осущ-лял Минюст УССР. Сразу после смерти сталина были ликвидированы инструменты массового террора и репрессий – военные трибуналы войск МВД и особое Совещание МВД. В февр. 1957 были ликвидированы транспортные суды. В мае 1956 принимается ряд актов, направленных на расширение прав обл. судов и Верховного суда УССР. Были созданы президиумы областных судов и Президиусм Верховного суда республики. Обл. суды получили право осущ-лять контроль за всей д-ностью народных. 12 февр 1957 – Верх. Совет СССР принял новое положение о Верховном Суде СССР, согл. Кот. Верх. Суд получил право законодательной инициативы. Реорганизация суд с-мы в Укр. Была завершена принятием 25 декабря 1958 Основ з-ва о судоустройстве СССР, союзных и автономных республик и з-н О судоустройстве УСРР от 30 июня 1960. На укрепленин правового положения прокуратуры было направлено Положение о прокурорском надзоре в СССР от 24 мая1955. Д-сть народных дружин регламентировалась постановлением Совета Министров УССР «Об участии трудящихся в охране общ-нного порядка в стране» от 2 смарта 1959.

Зміни в радянському праві в роки 2 світової війни.

Право в годы войны было направлено на выполнение основных задач и ф-ций гос- ва по обороне страны и охраны социалист. Собственности , расширение прав наркоматов. 15.02.42 – Об устройстве детей, к-е остлись без родителей, 15.06.43 Об усилении мер борьбы с детской беспризорностью и хулигнством, 30.07.44 – О мерах борьбы с беспризорностью и беспр. УССР, 24.09.43 – усовершенствование порядка усыновления. Установление почетных званий: мать-героиня, материнская слава, медаль материнства. Введение трудовой мобилизации и труд. Повинности(жен 16-50, муж 16 - 55 ), установление сверхурочных работ до 3 часовв день, дополн. Отпуска. 13.04.42 – о повышении для колхозников обязат. Минимума трудодней, борьба с разбазариванием земель. 6.07.41 – «об отв-нности за распростр. Ложных слухов(от 2 до 5 лет)», 19.04.43 – «об отв-нности гитлеровцев за совершенные злодеяния(повешение, кат.работы 15-20 лет)», 23.08.42 – Об отв-ности за разворовывание горючего в МТС и совхозах(до 5 лет тюрьмы). 22.06.41 – Положение о воен. Трибуналах в местностях, объявл. На воен. Положении и в р-не военных д-вий. – 3 члена в трибунале; в суд. Делах дела рассматривались без заседателей и защиты.

З-ни про тимчасовий держ. устрій У 29 квітня 1918р.

Тимчасово до обрання сейму і відкриття його д-сті держ. устрій У і порядок керування основується на слідчих з-нах.

- про гетьманські ради

? влада належить виключно гетьману

? ген. стверджує закони і без його санкцій ніякий закон не має сили

? верховний воєвода укр. армії

? незалежність помилування засуджених полегшення кари

? накази гетьмана закріплюються отаман-міністром

- про віру

В укр. державі віра є християнська, православна

- права і обов’язки укр – х козаків

? умови прийняття прав визначається законом

? захист Вітчизни є святий обов’язок кожного козака і громадянина

? ніхто не може підлягати переслідування за злочини, вчинки тільки як в черзі, з-ном визначений

- про закони

? керується на твердих основах з-нів, виданих в установленій черзі

? сила з-ну без виключення обов’язкова для всіх укр.-х підданих і чужинців

? з-ни розробляються кожному міністерстві по належності і передається на ухвалу Ради Мністрів, ствердж-ся Гетьманом

- Про раду міністрів

Осущ-ляла координацію и организацию д-сти центр. органов управления

-про фінансову раду

? Вища народна інституція в справах державного кредиту і орієнт. політики

? обміркув. Ради подаються на погляд гетьману

- про ген суд

? уявляє собою вищого охоронителя і захисника з –ну та вищий суд У в справах судових та адмін.. справ

? порядковуючий Ген-ний суддя та всі ге-нні судді призначаються гетьманом

Кодифікація земельного права в 20 роки.

Земельный вопрос был одним из главных в политике боьшивеков: 27.051922г « Основной закон о трудовом землеиспользования», 29. 11.1922 – земельный кодекс УССР, состав: О трудовом землеиспользования , о городских землях; О гос земельном и муществе ; о землеустройстве и переселении; кодекс еавсегда отменял право частной собствености на землю, надрв, воду, леса. Право непосредственого пользования землей предостовлялись трудовым земледельцам и их обьединениям. Купля – продажа, завещание, дарение и залог земли запрещалось. 27.06.27 постановление об изменениях и дополнения к земельному кодексу, что по сути было Кодексом в новом кдексе.

Кодифікація кримінального права 20 років.

23 серпня 1922 р. ВУЦВК затвердив перший Кримінальний кодекс (далі - КК) УРСР. Кодекс давав визначення злочину, ви¬значав мету покарань - попередження нових правопорушень. Особлива частина КК містила перелік видів злочинів, визначення їх складів, встановлювала санкції за конкретний злочин. Міри покарання встановлювалися у вигляді громадського осуду, штра¬фу, ув'язнення, виправних робіт, вигнання за межі УСРР, розстрі¬лу. Смертна кара не застосовувалася до вагітних жінок, неповно¬літніх (до 18 років), за строком давності (п'ять років і більше). Позбавляли волі від 6 місяців до 10 років. КК 1922 р. встанов¬лював 36 складів злочинів. Утворення СРСР і поступова відмова від непу обумовили за¬твердження 8 червня 1927 р. нового Кримінального кодексу, у який увійшли постанови уряду 1923-1926 рр. У цілому кримі¬нальне законодавство 1920-х рр. спрямовувалося більше на за¬хист держави, ніж особи.

Кодифікація кримінального права УРСР в 60 роки.

Значительные изменения в советском уголовное право внес закон ССР « О внесении дополнений и изменений в основы уголовного законодательства Союза ССР и советских республік от 11 июля 1969. Были внесены положення об особо опасных рецидивістах , об уголовно досрочном освобождении от наказания, о погашении судимости. В 1970 в советское уголовное право вводится новый інститут - уголовное осуждение к лишению свободы с обязаным привличением осужденного к труду. В 1972 вводится понятие тяжкого преступления и перечень его видов. В 1980 в состав износилования как особо отягчающее обстоятельство вводилось износилование малолетних. Указом президиума Верховного сонета СССР от 5 июня 1981 « Об усилении ответсвености за хуліганство» была повышена угол ответственость за это деяние. К 1982 – 1985 в уголов законодательстве были внесены изменения направленые на борьбу с рецедивной преступностью .

Кодифікація права в УРСР в 60-ті роки

Жесткая централизация гос. Механизма, системы органов власти и управления, а также правоохр. Органов закономірно привела к централизации законотворчества. Закон-во УССР розвивалось под. прямім влиянием общесоюзных норм. актов. Начатая от 11.02.57 кодификация права четко определила рамкизаконотворческой д-ности советских республік. Рез-том коди-ции стало принятие на союзном уровне Основ закон-ва СССР и ресбуплик, на республиканском – кодексов почти по всем отраслям права. Венцом коди. Работы стало издание Свода законовСССР и Свода законовУССР. Ряд постановлений опр. Создание систематизированных актов.1) З-н «О выборах в верховный Совет СССР» 1978 2) « О порядке отзыва депутата в СССР » 1979 3) «О статусе нардепа СССР» апрель 1979 4) «об основних правах иобязанностях районних советов нардепов» ноябрь 1978 5) «о советах на местах» 6) «о советах» июнь 1980. Как на союзном, так и на республиканском уровнях.

Кодифікація процесуального права 20 років.

13 вересня 1922 р. ВУЦВК затвердив Кримінально-процесу¬альний кодекс УРСР, який закріплював демократичні принципи судочинства, рівноправність сторін, право на захист тощо. Однак 27 липня 1927 р. був впроваджений новий Кримінально-проце¬суальний кодекс, зміст якого відображав тенденцію посилення сило¬вого тиску держави на суспільство. Законом від 1 грудня 1934 р. « Про порядок ведення справ про підготовку або здійснення терак-тів» внесено суттєві зміни до процесуального законодавства.

Кодифікація радянського права в 20 роки.

В 1922 – 1927 в советской Росии, а в последствии и в Украине біла проведена полная кодификация всех отраслей права. Были приняты важные законодательные акты, которые регулировали имущественые , договорные, трудове, земельне и др. Отношения. Кодификация права в Украине Осуществ в 2 путями: рецепции законодательства РСФСР; розроботкой собственых законодательных актов. Главной причиной рецепции было стремление большовитской партии к унификации как гос так и пр. системы, что облегчало усилия центр власти по внудрения соц. строя. След етап: создание основ союзного законодательства; октябрь 1924 – основы судоустройства и судопроизводства союза ССР и республік.

Кодифікація сімейного права 20 років.

31 травня 1926 р. ВУЦВК ухвалив Кодекс законів про родину, опіку, подружжя і про акти громадянського стану. Кодекс врегу¬льовував майнові та аліментні відносини подружжя, правовідно¬сини між дітьми та батьками, питання опіки та піклування, поря¬док судового встановлення позашлюбного батьківства. Уперше запроваджувався інститут усиновлення дітей. Шлюбний вік уста¬новлювався для чоловіка з 18 років, для нареченої - з 16 років. Майно, надбане за час подружжя, ставало спільною власністю.

Кодифікація трудового права в 20 років.

15 листопада 1922 р. набув чинності Кодекс законів про пра¬цю УСРР. Перший розділ Кодексу містив загальні положення, другий визначав порядок найму, третій встановлював порядок залучення громадян до трудової повинності, четвертий присвячу¬вався колективним договорам, п'ятий - трудовим договорам, шостий - правилам внутрішнього трудового розпорядку, сьомий - нормуванню праці, восьмий - винагороді за працю, дев'ятий -гарантіям і компенсаціям. Десятий та одинадцятий розділи ре¬гулювали робочий час і час відпочинку, дванадцятий і тринадцятий містили норми про учнівство, працю жінок і неповнолітніх. У чотирнадцятому мова йшла про охорону праці, у п'ятнадцято¬му - про профспілки. Шістнадцятий розділ встановлював поря¬док вирішення трудових спорів. Питання соціального страху¬вання регулювалися останнім сімнадцятим розділом.

Кодифікація цивільного права в 20 роки.

Гражданское право это отрасль права, которая в первую очередь обеспечивала проведение новой экономической политики. Кодификация гражданского права начилась сразу же после провозглашения курса на нэп. На базе обьединения крупных государственных предприятий были созданы тресты, которые были проведены на хозяйственный расчет. Законодательное оформление тресты получили только 2 июля 1923 г. Когда был принят дикрет ВУЦВК « О государственных промышленных предприятиях, которые действуют на принципах коммерческого расчета. Согласно постанвлению СНК УССР « О кустарной и мелкой промышленности и сельсько хозяйственной кооперации» от 21 июня 1921г. Каждый гражданин получал право свободно заниматся кустарными промысламы и создавать мелкие промышленные предприятия. Новая экономическая полтика требовала денационализации небольших построек. Это было позволено « жилищным законом» от 1 ноября 1921 который регламентировал также вопрос аренды построек. Оббьем и предметы частно хозяйственной деятельности были определены постановлением ВУЦИК « Обоснованых личных имущественных правах который признается УССР, охраняется ее законами и защищается судами УССР от 26 июля 1922.

Вільне козацтво — українські добровільні озброєні формування, що виникли у процесі розвалу царської армії у навесні 1917 року з метою створення і захисту Української держави в умовах наростання революції, коли в містах і селах України загострилась проблема охорони громадського порядку.

Формування загонів Вільного козацтва розпочалося у квітні 1917 року в Звенигородському повіті на Київщині. На козацькому з'їзді у Звенигородці було прийнято такі постанови:

• Вільне козацтво організовано для оборони вольностей українського народу та охорони ладу;

• Вільне козацтво є територіальною військовою організацією, до якої мають право вступати громадяни повіту, не молодші 18 років;

• Не можна приймати до організації людей, ворожих українській справі, а також тих, хто мав кримінальні злочини;

• Всіма справами організації завідують ради козацької старшини;

• Командна старшина є виборною.

Кошовим отаманом Звенигородського повіту (коша) було вибрано Семена Гризла, курінними отаманами волостей: Гусаківської — Смоктія, Кальниболотської — С. Гризла, Лисянської — Сороку, Тарасівської (Керелівської) — Шевченка, Княжанської — Шаповала.

На з'їзді було розроблено організаційну структуру, що копіювала давній козацький устрій, — з Генеральною козацькою радою та наказним отаманом на чолі, з козацькою старшиною: осавулом, писарем, хорунжим, скарбником.

Основою організації Вільного козацтва стала сотня, що набиралася з громадян одного села чи міста не молодших за 18 років і не мала чітко означеної кількості. Сотні волості формувалися в курінь, курені — в полки, а полки губернії об'єднувалися в Кіш. Вільнокозацький рух став загальноукраїнським, поширившись на Київщину, Волинь, Херсонщину, Катеринославщину та інші регіони.

Козаки брали активну участь у створенні в Києві Першого Українського козачого полку ім. гетьмана України Б. Хмельницького. Полк самочинно був створений 18 травня 1917 року і налічував близько 3 тисяч солдатів. У серпні 1917 року відбулося формування загонів Вільного козацтва в повітах: Бердичівському, Уманському, Київському, Канівському, Черкаському, Остерському, Ніжинському та Борзнянському.

Комнезами в Україні, створення, функції, діяльність.

Влітку 1918 для подолання куркульського опору були створені Комітети бідноти, які забрали і передали бідним селянам 50 млн. га куркульської землі і значну кількість с.-г. реманенту. На Україні в травні 1920 створено Комітети незаможних селян (комнезами), які були опорними пунктами диктатури пролетаріату на селі. Комнезами відіграли велику роль у проведенні в життя радянських законів про наділення землею безземельних і малоземельних селян, у розгромі куркульства і боротьбі з бандитизмом. В результаті одержання землі та інших перетворень більше половини Б. с. стало середняками. Але дрібнотоварне господарство не могло докорінно поліпшити економічне становище всієї Б. с. В період непу Рад. влада подавала велику допомогу Б. с. кредитами, реманентом, насінням, створювала виробничі кооперативи. Лише суцільна колективізація сел. господарства і ліквідація на її основі куркульства як класу знищили коріння класового розшарування селянства, відкрили йому вірний шлях до заможного життя.

В країнах, що після другої світової війни стали на шлях будівництва соціалізму, проведено аграрні реформи. Народна влада наділила землею і с.-г. реманентом безземельних та малоземельних селян, подала їм допомогу створенням МТС, кредитами, розгортанням різноманітних видів кооперації. Див. Післявоєнні аграрні реформи.

Селянська біднота — безземельні і малоземельні селяни, у яких доходу від свого господарства невистачає навіть для злиденного існування сім'ї, тому вони змушені продавати свою робочу силу або орендувати землю на кабальних умовах. Б. с. особливо зростає з розвитком капіталістичних відносин на селі. В умовах капіталізму витіснення дрібного виробництва великим стає масовим; у землеробстві воно призводить до розшарування селянства, розорення дрібних селян і перетворення їх у напівпролетарів. У капіталістичних країнах Б. с. становить значну частину селянства.

Конституція УНР 1918 року і їх загальна характеристика.

Конститу?ція Украї?нської Наро?дної Респу?бліки (Статут про державний устрій, права і вільності УНР) — основний закон УНР прийнятий Центральною Радою 29 квітня 1918 року разом із обранням Михайла Грушевського на посаду Президента України. Конституція УНР 1918 р. складається з восьми розділів, чотири з яких присвячені організації і компетенції органів влади, насамперед вищих органів держави. У розділі третьому зафіксований розподіл влад, але зроблено це у формі, значно відмінній від широко прийнятої. Так, у ст. 23 записано: "Верховним органом влади УНР являються Всенародні Збори, які безпосередньо здійснюють вищу законодавчу владу в УНР і формують органи виконавчої і судової влади УНР". Зміст ст. 24 зводиться до того, що "вища влада виконавча в УНР належить Раді Народних Міністрів". Нарешті, згідно з положенням ст. 25, "вищим органом судовим єсть Генеральний Суд УНР"

Функції президента за Конституцією 1918 р. частково передані голові органу законодавчої влади. Зокрема, в ст. 35 зазначено, що "Голова Всенародних Зборів, як їх представник, іменем Республіки сповняє всі чинності, зв'язані з представництвом Республіки". Голова Всенародних Зборів "за порозумінням" з радою старійшин (однією з парламентських структур) формує уряд, після чого останній подається на затвердження самим Зборам (ст. 52). Роль голови представницького органу посилюється і тим, що Конституція 1918 р. спеціально передбачає обрання заступника Голови на випадок його смерті або тяжкої хвороби. Заступник виконує обов'язки до обрання Голови новим скликанням Зборів (ст. 34). Тим самим підкреслюється його значущість.

Утворення вільного козацтва в УНР.

КОНСТИТУЦІЯ УРСР 1919 РОКУ

Проект Конституции был обсужден на 3 съезде КП(б)У, который состоялся в начале марта 1919. Съезд признал необходимым

принять дляУССР к-цию РСФСР допуская ее изменения в зависимости от местных условий. 10-14 марта 1919 в Харькове на 3

Всеукр. съезде Советов принимается основной з-н республики - К-ция УССР, которая с этого времени становится юрид.

основой гос. строительства в советской Украине. К-ция УССР состояла из 4 разделов: 1-общие положения, 2- конструкция

советской власти, 3- декларация прав и обязанностей трудящегося и эксплуатируемого народа Украины, 4- о гербе и

флаге УССР. Второй раздел состоял из подразделов: - организация центральной власти - организация советской власти.

Конституція УРСР 1937р.

На основі союзної конституції XIV Всеукраїнський з'їзд Рад ЗО січня 1937 року затвердив третю Конституцію республіки, яка тепер офіційно називалась Українська Радянська Соціалістична Республіка (УРСР). Найвищим органом державної влади УРСР стала Верховна Рада, до компетенції якої належали: затвердження народногосподарських планів і державного бюджету, керівництво всіма галузями народного господарства і соціально-культурного розвитку, встановлення відповідності до законодавства СРСР місцевих податків, зборів і неподаткових доходів, законодавство про працю, організація суду, надання прав громадянства УРСР тощо. У період між сесіями Президія Верховної Ради, яка видавала накази, тлумачила закони республіки, контролювала роботу уряду, скасовувала рішення обласних Рад у разі їх невідповідності законам, скликала сесії Верховної Ради, могла проводити референдуми та ін.

Конституція УРСР 1978 р.

Четверта Конституція УРСР була ухвалена на позачерговій сьмій сесії Верховної Раді 20 квітня 1978 року. У преамбулі цієї Конституції записано слідуюче: “Народ Української Радянської Соціалістичної Республіки:керуючись ідеями наукового комунізму,усвідомлюючи себе невід’ємною частиною всього радянського народу, зберігаючи спадкоємність конституційного розвитку нашої країни, ідей і принципів Конституції Української РСР 1919 року, Конституції Української РСР 1929 року і Конституції Української РСР 1937 року та у відповідності з Конституцією (Основним Законом) Союзу Радянських Соціалістичних Республік 1977 року, яка закріпила основи суспільного устрою і політики СРСР, встановила права, свободи і обов’язки громадян, принципи організації і цілі соціалістичної загальнонародної держави, приймає і проголошує цю Конституцію.”

Саття 1. Конституції 1978 року визначала Українську Радянську Соціалістичну Республіку як соціалістичну загальнонародну державу, котра виражає волю і інтереси робітників, селян та інтелегенції, трудящих будь-яких національностей. В Конституції 78 року підкреслювалось, що УРСР є суверенна радянська соціалістична держава, яка з метою успішного будівництва комуністичного суспільства, зміцнення економічної і політичної єдності, гарантування безпеки і оборони країни в результаті вільного самовизначення її народу на основі добровільності і рівноправності разом з іншими радянськими соціалістичними республіками входить до складу Союзу РСР. Відповідно до Статті 6 Конституції 78 року керівною і направляючою силою радянського суспільства, ядром його політичної системи, державних і громадських організацій є комуністична партія Радянського Союзу.

Конституція УСРР 1929р.

53 15 травня 1929 р. XI Всеукраїнський з'їзд рад затвер¬див нову Конституції УСРР. Вона складалася з 82 ста¬тей і 5 розділів: 1. Загальні положення; 2. Про устрій радянської влади (цей розділ складався з двох частин: одна була присвячена центральним органам влади, ін¬ша — місцевим); 3. Про виборчі права; 4. Про бюджет Української СРР; 5. Про герб, прапор і столицю Україн¬ської СРР.

Розділи про виборчі права і про бюджет були запро¬ваджені в Конституцію вперше. Новою була і стаття про столицю Української СРР. Статті 2 і 3 Конституції ви¬значали правовий статус УСРР щодо союзного центру. Суверенні права України порівняно з Конституцією УСРР 1919 року були значно звужені. Як і раніше, за нею признавалося право на власне законодавство і управ¬ління, але за умови визнання верховенства загальносо¬юзних актів.

Ст. 18 підтвердила створення у складі УСРР Молдав¬ської АСРР. Без змін залишилася система найвищих органів влади і управління. Конституція 1929 р. встано¬вила нову періодичність скликання з'їздів рад

МІСЦЕВІ ОРГАНИ ВЛАДИ ЗУНР