- •3 Універсал уцр.
- •4 Універсал уцр.
- •26 Декабря 1918 года принимается Декларация,в которой Директория объявила себя верховной властью,установленной силой
- •24.07; 30.08; И 17.10.1918 г.-ряд законов о спекуляции(о борьбе с ней).Закон"о лесах"от 10.01.1919г.
- •1 Ноября 1918 г. Унр объявила о ликвидации на всей территории государства старых органов местной власти и управления
- •14 Февраля 1919г. Директория утвердила временный закон "о порядке внесения и утверждения законов в унр" в кот.
- •1924 Року затверджено Основи судоустрою срср і союзних республік, 1927-го — нкю запроваджено інститути стажистів і практикантів. Положення про
1924 Року затверджено Основи судоустрою срср і союзних республік, 1927-го — нкю запроваджено інститути стажистів і практикантів. Положення про
комісії захисників 1922 р. передбачало право членів ко-
легії вести практику індивідуально, у приватних кабінетах,
разом з тим зобов'язувало їх чергувати у юридичних кон-
сультаціях2. Таким чином, невідома дореволюційній адво-
Організація судових та правоохоронних органів
катурі функція організації юридичної допомоги населен-
ню одержала обов'язковий характер.
Індивідуальна форма діяльності адвокатів відповіда-
ла суспільно-політичним умовам того часу, зокрема умо-
вам нової економічної політики. Однак у подальшому все
більше визначалась необхідність іншої форми цієї діяль-
ності1. У зв'язку з цим адвокатські кабінети почали само-
ліквідовуватися, а юридичні консультації — поступово
перетворюватися в основну організаційну форму діяль-
ності адвокатури.
Наступним етапом встановлення нагляду за адвокату-
рою з боку держави та обмеження її незалежності було
створення у 1937 р. у структурі НКЮ УРСР відділу судо-
вого захисту і юридичної допомоги населенню, на який
покладалось здійснення загального керівництва, нагляду
за діяльністю колегій захисників, підпорядкованих НКЮ.
Положення про адвокатуру СРСР 1939 р. передбачило
організацію адвокатури у вигляді обласних, крайових, рес-
публіканських колегій адвокатів. (Ця організаційна побудо-
ва колегій залишається незмінною й до теперішнього часу.)
Загальне керівництво їх діяльністю здійснювалось НКЮ
СРСР через НКЮ УРСР та обласні управління юстиції.
Положенням були скасовані колективи захисників,
Утворення радянської міліції.
На основании декрета Временого работе крестиянского « Об организации власти на местах» при воено революционных комитетах были созданы отделы народной милиции, которые проводили борьбу с грабежами и хулиганствами, поддерживали революционный порядок и действовали на общественных началах. 5.02 1919г декрет об организации советской милиции на штатной основе. Постепенно создавались уголовный розыск, общая, судебно – уголовная, промышленная, железно дорожная, речная и морская милиция. Организация и деятельность общей милиции регламентировалась Инструкцией об организиции рабочей крестьянской милиции. Главная задача милиции – борьба с преступностью, охрана общественного порядка. Всю систему милиции возглавляло Главное управление советской милиции НКВД У. На местах – местные управления милиции. На роботу принимались лица достигшие 21 год и имели рабочье крестьянское происхождение.
УТВОРЕННЯ РАДЯНСЬКОЇ СИСТЕМИ В УКРАЇНІ(1917-1921РР.)
Ликвидация судебной системы и других правоохранительных органов была составной частью большевицкой программы.
Постановление Народного Секритариата Украины о введении народного суда от 4 января 1918года.Главное звено судеб-
ной системы-народные суды уездов и городов,создавались участковые,уездные и городские народные суды.Постановление
и решение народного суда были окончательными и не подлежали аппеляционному и касационному обжалованию.Постановление
от 4 января 1918-создание революционных трибуналов.Постановление Народного секритариата от 20 января 1918-изымание
из компетенции народного суда:
-жилищных вопросов
-земельных вопросов
-дел о соц.страховании
-трудовых споров.
Временное положени "о народных Судах и революционных трибуналов УССР" от 20 февраля 1919г;Декрет СНК УССР об утверж-
дении Верховного Касационного Суда от 16 апреля 1919 г.
центральное место в судах УССР -революционные трибуналы-по одному на губернию(не менее 15 человек);предварительное
следствие-народные иследователи;создавались коллегии обвинителей и коллегии правозащитников.Компетенция трибуналов:
-дела о контрреволюционных преступлениях
_госизмене
-шпионаже
-должностные преступления
-спекуляция и др.
в 1920 году трибуналам передали дела о бандитизме,разбоях,грабежах,воровстве и др.
Ликвидация уездных и городских народных судов.На основе участковых судов-Единый Народный Суд.Положение СНК Усср о
народных судах от 26.10.1920г.создание губернских советов народных судьев:
-председатель
-его замы
-от 2 до 5 членов
Для заняти должности Народного Судьи нужно было:стаж политработы.Народный суд рассматривал дела об изнасиловании,
посягательства на жизнь,телесных повреждений,разбои и др.
В Красной Армии для борьбы с военными преступлениями создавались Революционные военные трибуналы.
Утворення української центральної ради, її склад та діяльність.
22 березня 1917 УЦР видала першу відозву «До українського народу», а коли 27 березня 1917 керування перебрав М. Грушевський, стала дійсним дійовим центром українського національного руху. Але щойно після скликання Всеукраїнського Національного Конгресу УЦР перетворилася на своєрідний парламент, складений з 150 чоловік, обраних від українських політичних партій, професійних і культурних організацій та делегатів від губерній. На конгресі обрано нову президію УЦР: голова М. Грушевський, заступники голови — С. Єфремов і В. Винниченко. Для ведення поточної праці УЦР обрала виконавчий комітет УЦР (офіційна назва Комітет Центра УЦР заснована у Києві 4 березня 1917 з ініціативи Товариства Українських Поступовців за участю українських політичних партій, українських військовиків, робітників, духовенства, кооператорів, студентства, громадських і культурних організацій (Українське Наукове Товариство, Українське Педагогічне Товариство, Товариство українських техніків і аґрономів тощо). Головою УЦР заочно обрано М. Грушевського, якого тимчасово заступав В. Науменко, а товаришами голови: Д. Антоновича і Д. Дорошенкальної Ради), який згодом перейменовано на Малу Раду. Вона складалася з членів президії й секретарів УЦР та з двох представників від політичних фракцій. Всі важливі справи наперед вирішувалися на засіданнях Малої Ради, а пізніше оформлені проекти затверджував пленум УЦР. За час її існування відбулося 9 пленарних сесій. При кінці липня 1917 УЦР нараховувала формально 822 депутатів (за інформацією П.Христюка; за даними мандатної комісії VI Загальних зборів УЦР - 798, І.Нагаєвський називає цифру 848). Члени УЦР належали до таких груп: Всеукраїнська Рада сільських депутатів — 212, Всеукраїнська Рада військових депутатів — 158, Всеукраїнська Рада робітничих депутатів — 100, представники неукраїнських рад робітничих і солдатських депутатів — 50, Української соціалістичної партії — 20, Російської соціалістичної партії — 40, Єврейської соціалістичної партії — 35, Польської соціалістичної партії — 15, представники від міст і губерній — 84, представники професійних, просвітніх, економічних і громадських організацій та інших меншостей (молдаван, німців, татар, білорусів) — 108. З цих 822 чоловік обрано Малу Раду в числі 58 чоловік, в якій національні меншості здобули 18 місць.
Утворення Укрїнської Народної Республіки.
УКРАЇНСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА (УНР) - назва української держави у 1917-20. Утворення УНР у федеративному зв'язку з Російською державою проголошено III Універсалом УЦР 7(20).11.1917 на землях Наддніпрянської України. Після захоплення влади більшовиками і початку агресії радянської Росії проти України Центральна Рада 9-11 (22-24).1.1918 проголосила самостійність УНР. У лютому 1918 УНР уклала Берестейський мир 1918 і була визнана країнами Четверного Союзу як незалежна держава. Своєрідним каталізатором подій наприкінці 1917 р. став Маніфест РНК до українського народу з ультимативними вимогами до Центральної Ради, який надійшов до Києва радіотелеграфом 3 грудня. У цьому документі, підписаному В. Леніним та народним комісаром закордонних справ Л. Троцьким, з одного боку, визнавалася УНР, а з іншого — робилися грубі втручання у її внутрішні справи.
Фрмування надзвичайних каральних органів влади в УРСР у 30 роки.
НКВД УССР выполнял следующие функции: руководство по управлению комунальной службы, милиций, местами лишения свободы, уголовным розыском и др.. 15.12.30 НКВД был ликвидирован, его функции были переданы др. Управлениям - значительное усиление роли ОГПУ СССР; ОГПУ ликвидируется, а в место него создается Главное управление гос безопасности которое входило в состав НКВД УССР (структура: управление гос безопасностью, пограничности, внутр. охраны, исправительно трудових лагерей и трудових поселений, пожарной охраны) НКВД УССР подчинялся НКВД СССР.НКВД стал внеконституционым органом , так как был окончательно выведен из-под гос контроля. Февраль 1930 – создание «троек» карательные внесудебные органы, состав: начальник управления УГП, обласной прокурор, 1 секретар обкома.