- •Розділ і. Теоретичні засади регіональної економіки
- •Тема 1. Предмет, метод і завдання дисципліни "Регіональна економіка"
- •Визначення предмету курсу
- •1.2. Місце курсу в системі наукових дисциплін
- •1.4. Методи і методологічні основи курсу "Регіональна економіка"
- •1.5. Завдання і структура курсу "Регіональна економіка"
- •Тема 2. Закономірності, принципи і фактори розміщення продуктивних сил та формування економічних регіонів. План викладу матеріалу
- •2.1. Економічні закони і закономірності розміщення виробництва, їх об'єктивний характер
- •2.2. Основні закономірності розміщення продуктивних сил.
- •2.3. Найважливіші принципи розміщення продуктивних сил.
- •2.4. Визначальна роль економічних і соціальних факторів у розміщенні виробництва
- •2.5. Вплив науково-технічного прогресу на розміщення продуктивних сил
- •2.6. Основні напрями формування та удосконалення територіальної організації виробництва
- •Тема 3. Економічне районування та територіальна організація господарства. План викладу матеріалу
- •3.1. Економічне районування як науковий метод територіальної організації народного господарства.
- •Економічний район, його головні ознаки, районоутворюючі фактори
- •3.3. Принципи економічного районування
- •Форми територіальної організації продуктивних сил економічних районів
- •3.4. Економічне районування і його практичне значення
- •Особливості районування та сучасна мережа економічних районів
- •3.6. Територіальна структура виробничо-територіального комплексу економічного району
- •Тема 4. Регіони у системі територіального поділу праці План викладу матеріалу
- •4.1.Територіальний поділ праці – основа формування
- •Економічних районів
- •4.2. Спеціалізація економічних районів та методики її оцінки
- •Тема 5. Сутність, мета і завдання регіональної економічної політики План викладу матеріалу
- •5.1. Сутність державної регіональної економічної політики
- •5.2. Об’єкти і суб’єкти державної регіональної політики
- •5.3. Основні цілі державної регіональної економічної політики
- •5.4. Завдання державної регіональної економічної політики
- •5.5. Наукове обґрунтування регіонального розміщення продуктивних сил
- •Тема 6. Механізм реалізації регіональної економічної політики План викладу матеріалу
- •6.1. Поняття і сутність механізму реалізації державної регіональної економічної політики
- •6.2. Цiльова організаційно-правова база реалізації регіональної економічної полiтики
- •6.3. Основні важелі та ключові елементи механізму реалізації регіональної економічної політики
- •Розділ II. Економіка україни як цілісна соціально-економічна система
- •Тема 7. Господарський комплекс України, його структура і трансформація в ринкових умовах План викладу матеріалу
- •7.1. Економіка України як єдиний народногосподарський комплекс
- •7.2. Структура економіки, її сутність та поняття
- •7.3. Регіональні особливості галузевої структури економіки
- •7.4. Реструктуризація регіональної економіки в умовах ринку
- •Тема 8. Природний та ресурсно-трудовий потенціал економіки України План викладу матеріалу
- •8.1. Природно-ресурсний потенціал та його структура
- •8.2. Кількісна і якісна економічна оцінка природних ресурсів та природних умов
- •8.3. Балансові, промислові, геологічні та прогнозні запаси сировини і палива (корисних копалин)
- •8.4. Населення і трудовий потенціал України
- •8.4.1. Чисельність, склад і структура населення України.
- •8.4.2. Відтворення людського потенціалу країни та його регіональні особливості
- •8.4.3. Міграційні процеси та їх види
- •8.4.4. Особливості формування та розселення сільського та міського населення
- •8.4.5. Зайнятість населення та державна політика зайнятості
- •Тема 9. Міжгалузеві комплекси та регіональні особливості їх розвитку План викладу матеріалу
- •9.1. Міжгалузеві комплекси, їх сутність, структура та значення
- •9.2. Процеси інтеграції та підвищення ролі регіонів
- •9.3. Динаміка та ефективність структурної трансформації економіки
- •Тема 10. Економіка України як регіональна система та її розвиток у ринкових умовах План викладу матеріалу
- •10.1. Методологічні основи і сутність регіональної економіки
- •10.2. Основні передумови регіонального економічного розвитку
- •10.3. Економічна система регіону як ланка єдиного господарського комплексу
- •10.4. Територіальна диференціація регіонів за рівнем розвитку продуктивних сил
- •10.5. Проблеми соціально-економічного розвитку регіонів
- •Тема 11. Особливості розвитку продуктивних сил регіонів України (на прикладі Донецького регіону) План викладу матеріалу
- •Місце і роль економіки Донецького регіону в розвитку економіки країни.
- •Природно-ресурсний, виробничий і трудовий потенціал регіону
- •Територіальна і галузева структура господарства регіону
- •Проблеми та напрями розвитку і розміщення продуктивних сил регіону
- •Тема 12. Міжнародні економічні зв’язки України та її інтеграція в європейські та інші світові структури План викладу матеріалу
- •12.1. Міжнародний поділ праці, його суть і значення у формуванні зовнішньоекономічних зв'язків
- •12.1.2. Механізм зовнішньоекономічної діяльності України: сутність та принципи формування
- •Зовнішньоторговельна діяльність України на сучасному етапі
- •12.4. Економічні зв'язки України з країнами снд
- •12.5. Зміст і форми міжнародної економічної інтеграції
- •12.6. Інтеграція України у сучасну світогосподарську систему
- •12.7. Гармонізація законодавства України з законодавством єс
- •Розділ іv. Економіка природокористування та охорони навколишнього природного середовища.
- •Тема 14. Наукові засади раціонального природокористування. План викладу матеріалу
- •14.1. Еволюція економічних принципів природокористування
- •14.2. Еколого-економічні засади раціонального природокористування
- •14.3. Напрями раціонального природокористування в галузях народного господарства
- •Тема 15. Економічний моніторинг та система екологічної інформації План викладу матеріалу
- •15.1. Стан навколишнього природного середовища в Україні
- •15.2. Правові аспекти охорони навколишнього природного середовища
- •Тема 16. Економічний механізм природокористування та охорони навколишнього середовища План викладу матеріалу
- •16.1. Економічний механізм управління природоохоронною діяльністю
- •16.2. Міжнародні природні ресурси та співробітництво у галузі охорони навколишнього природного середовища
- •Економічний механізм природокористування.
- •Тема 17. Економічна та соціальна ефективність упровадження природоохоронної діяльності.
- •17.2. Державна програма охорони навколишнього природного середовища
- •17.3. Стратегічні напрями розвитку галузей народного господарства та забезпечення охорони природно-ресурсного потенціалу
- •17.4. Ефективність заходів з охорони навколишнього природного середовища
- •17.5. Збалансоване використання і відновлення природних ресурсів
- •Література
17.4. Ефективність заходів з охорони навколишнього природного середовища
Природоохоронні заходи мають на меті поліпшення стану навколишнього середовища та створення відповідних умов для цього. Основними ознаками природоохоронних заходів є:
- підвищення екологічності продукції, що випускається підприємствами для суспільного і особистого споживання;
- зниження споживання природних ресурсів на одиницю продукції, що випускається та здійснення ефективної господарської діяльності;
- зменшення забруднення природних комплексів викидами, стоками, відходами, фізичними випромінюваннями;
- поліпшення стану середовища існування людей.
Обгрунтування та оцінка природоохоронних заходів є основою економічного методу управління охороною навколишнього природного середовища. Оцінка ефективності природоохоронних заходів здійснюється за соціальними, економічними та еколого – економічними результатами.
Соціальні результати природоохоронних заходів полягає:
- поліпшенні фізичного розвитку населення;
- скороченні захворювання людей;
- зростанні тривалості життя і періоду активної діяльності;
- поліпшенні умов праці і відпочинку;
- підтримці екологічної рівноваги, включаючи збереження генетичного фонду;
- збереженні естетичної цінності природних і антропогенних ландшафтів,пам’яток природи, заповідних зон і інших охоронних територій
Економічні результати природоохоронних заходів передбачають:
- скорочення збитків, що завдаються природі;
- економію витрат природних ресурсів;
- з ниження забруднення навколишнього середовища;
- зростання продуктивності фауни:
- підвищення працездатності людей і їх життя.
Еколого-економічні результати передбачаюсь:
- зниження негативних впливів на природу та покращення стану флори і фауни;
- зниження витрачання природних ресурсів;
- зменшення збитків, що завдаються навколишньому середовищу забрудненнями.
Оцінка економічної ефективності природоохоронних заходів здійснюється за такими показниками:
1) Загальна економічна ефективність витрат (Е) на природоохоронні заходи:
де Е – економічний ефект і-го виду діяльності на j – му об’єкті;
m – кількість видів діяльності на j – му об’єкті;
В – витрати на природоохоронні заходи.
2) Порівняльна економічна ефективність використовується при виборі варіанту оптимального технічного рішення (В). Порівняння здійснюється з витратами на спорудження та експлуатацію природоохоронних об’єктів:
де С – експлуатаційні витрати на утримання природоохоронних споруд(собівартість);
К – капітальні вкладення в природоохоронні заходи;
Н – нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень (від дорівнює 0.1 – 0.15 від залежності від галузі.
3) Чистий економічний ефект від природоохоронних заходів визначається за формулою:
4) Економічна ефективність капітальних вкладень:
де ∆П – економічний збиток, якого вдалося уникнути внаслідок впровадження природоохоронних заходів.
5) Показник зниження негативного впливу господарської діяльності на навколишнє природне середовище:
де ∆В – зниження величини негативного спливу на навколишнє середовище.
6)Покращення стану навколишнього середовища внаслідок проведення природоохоронних заходів:
де ∆В – покращення стану навколишнього середовища.
Комплексний аналіз впливу сучасного виробництва на стан навколишнього середовище і існуючих методів його оцінки показує, що найбільш розповсюджені методи визначення впливу виробничих процесів на навколишнє середовище спираються на натуральні показники. Це – концентрація шкідливих домішок у середовищах і маси шкідливих речовин, які потрапляють у навколишнє середовище протягом року. Оцінюється ступінь їхньої відповідальності нормам (ГДК, ГДВ, ГДС тощо).
Кількісні оцінки можуть мати вигляд інтегральних показників навантаження (наприклад, індексів забруднення). Очікувана тривалість життя – один із припустимих критеріїв для оптимізації рівня безпеки. Цей критерій має необхідне представництво, оскільки саме на очікувану тривалість життя впливають техногенні і природні процеси. Проведені окремими вченими дослідження доводять недоцільність єдиного узагальнюючого еколого – економічного показника для оцінки наслідків природокористування.
Як економічний показник оцінки впливу виробничого об’єкта на навколишнє середовище часто застосовують кількісну характеристику економічного збитку, що спричиняється в результаті забруднення.
Для проведення аналізу встановлення доцільності і прийняття для суспільства рівня безпеки та ризику виникає необхідність у здійсненні багатокритеріального аналізу умов і шляхів сталого розвитку. Під сталістю розуміється збереження вихідних параметрів «Людина – природа». Як критерії сталого розвитку і безпеки, як правило, сприймають таки параметри6 валовий національний дохід (ВНД), якість життя, здоров’я людини.
Пошук ефективних рішень приводиться з урахуванням витрат на підвищення надійності і безвідмовності технічних систем і якості продукції, що виготовляється, та соціальних ефектів. Суть методу полягає в зіставленні й аналізі двох величин:
- витрат на забезпечення надійності і безвідмовності;
- економічного й інших збитків у вартісному виявленні.
Рівень безпеки, що відповідає тому чи іншому стану суспільства, його науково – технічним і економічним можливостям, має стохастичну (випадкову) природу і визначається низкою випадкових явищ. У загальному випадку він характеризується:
Імовірністю виникнення техногенних аварій, катастроф, небезпечних природних явищ і можливим збитком під час цих подій;
Ступенем негативного впливу на людину і навколишнє середовище техногенних і природних процесів;
Імовірністю переростання екологічної обстановки в кризу і катастрофічну.
Зазначені вище вірогідні характеристики, відповідно до прийнятих уявлень, по суті відображають ризик виникнення певних подій: у першому випадку – ризик техногенних аварій, катастроф і небезпечних природних подій, у другому – ризик здоров’я людини, негативних змін у навколишньому середовищі тощо за не екстремальних умов, а третьому – ризик виникнення надзвичайної ситуації екологічного характеру.
Визначання рівня прийнятої безпеки і ризику є складним завданням, що вимагає проведення наукового аналізу економічних, соціальних, екологічних, демографічних та інших факторів.
Для балансу між пріоритетами екологічного і економічного характеру вводять категорію. Соціально прийнятного ризику, що визначає, який рівень ризику гарантує екологічну безпеку.
Концепція соціально прийнятного ризику як засобу пошуку балансу між стратегіями економічного і екологічного розвитку передбачає можливий прийнятий рівень екологічного ризику за рахунок підвищення рівня соціально – економічного добробуту населення за умови, що витрати на рівень екологічного ризику не перевищуватимуть рівень соціально прийнятого ризику.