- •Міністерство освіти і науки україни
- •Економіка та планування виробництва
- •Новоград-Волинський
- •Загальні положення
- •1.Формування собівартості продукції та послуг
- •3.1 Характеристика програмного продукту “Програма роботи з cd та dvd-дисками в середовищі ос Windows xp sp3” та процесу його створення
- •3.2 Визначення трудомісткості створення програмного продукту “Програма роботи з cd та dvd-дисками в середовищі ос Windows xp sp3”
- •3.3 Визначення чисельності виконавців проектних робіт
- •3.4 Розподіл трудомісткості проектних робіт.
- •3.5 Витрати на оплату праці.
- •3.6. Відрахування на соціальні заходи
- •3.7 Витрати на утримання та експлуатацію обладнання
- •3.8. Загальновиробничі витрати
- •3.9. Кошторис витрат на розробку програмного продукту і ціна програмного продукту
- •Література
3.8. Загальновиробничі витрати
Загальновиробничі витрати також відносяться до непрямих витрат і визначаються пропорційно основній заробітній платі за формулою 3.14.:
Взаг.вир = Зосн * (Пзах.витр/100), грн (3.14)
де Взаг.вир - загальновиробничі витрати;
Пзаг.вир - процент загальновиробничих витрат (на базовому підприємстві приблизно 80%)
Взаг.вир = 1814,02 * (80/100) = 1451,21 (грн)
3.9. Кошторис витрат на розробку програмного продукту і ціна програмного продукту
Кошторис виробництва — це витрати підприємства, зв'язані з основною його діяльністю за певний ний період, незалежно від того, відносять їх на собівартість продукції в цьому періоді чи ні. Отже, кошторис виробництва і собівартість загального обсягу продукції, як правило, не збігаються. Кошторис виробництва складають за економічними елементами.
Матеріальні витрати як елемент кошторису складаються з витрат на:
сировину й основні матеріали, які є матеріальною субстанцією продукції;
вироби, що їх треба купити для укомплектування продукції (двигуни, прилади тощо);
покупні напівфабрикати (штамповки, відливки, поковки та ін.);
виробничі послуги сторонніх підприємств і організацій, необхідні для виготовлення продукції;
допоміжні матеріали, які використовуються в технологічному процесі (кріпильні деталі, фарби, інструмент і т.п.) або потрібні для його обслуговування (ремонту, експлуатації устаткування та ін.), на господарські та управлінські потреби (утримування будівель, канцелярські товари тощо);
паливо та енергію зі сторони (електроенергію, пар, паз тощо). Витрати на власне виробництво енергії включаються в кошторис за окремими елементами;
пошук і використання природної сировини (відрахування на геологорозвідувальні роботи, рекультивацію землі, плата за деревину та ін.).
Кошторисні витрати на розробку, налагодження і впровадження програмного продукту зводяться в таблиці 3.4.
Таблиця 3.4 Кошторис витрат на розробку програмного продукту
№ п/п |
Елементи витрат |
Показник |
Сума, грн |
1. |
Витрати на оплату праці |
Воп |
2358,22 |
2. |
Відрахування на соціальні заходи |
Всоц.зах |
920,17 |
3. |
Витрати на утримання та експлуатацію |
ВУЕО |
107,85 |
4. |
Загальновиробничі витрати |
Взаг.вир |
1451,21 |
Повна собівартість програмного продукту |
Сп |
4837,45 |
Визначивши собівартість програмного продукту можна встановити лімітну ціну на цей продукт. Лімітною називають ціну, яку виробник встановлює на свій продукт з мінімальною нормою прибутку (рентабельність близько 10%), нижче якого виробництво може вважатись невигідним.
Лімітна ціна програмного продукту визначається за формулою 3.15.
Цл = Сп + П , грн (3.15)
де П - запланований мінімальний (лімітний) прибуток, що визначається за формулою 3.16.
П = (Сп + R)/100%, грн (3.16)
де R - запланований рівень рентабельності, тобто норми прибутку (в нашому випадку мінімальний рівень прибутку 10%).
П = (4837,45 * 10)/100 = 483,74(грн)
Цл= 4837,45 + 483,74 = 5321,19(грн)
Отже, ціна нашого програмного продукту повинна складати, як мінімум, 5321,19 грн.