- •1. Методика літератури у взаємодії педагогічної, психологічної і філологічної наук
- •3. Творчий характер методики літератури, роль учителя в її розвитку
- •2Сухомлинський в.О. Вибрані твори: в 5-ти томах.-к.: Радянська школа, 1977. -т. 4.-с. 404-405.
- •4. Традиції і новаторство методики літератури
- •5. Наукові і прикладні функції методики літератури
- •3Бондарєв Юрий. Мгновения. -м.: Молодая гвардия, 1977. -с. 335.
- •1Б он дар є в ю р ий. Мгновения. - м.: Молодая гвардия, 1977. - с. 335. 2 Там само!-с. 294.
- •2. Наукове обґрунтування змісту предмета, характеристика навчальної програми
- •1. Вивчення художнього твору
- •I лювання, в разі потреби дати свої;
- •1Г о р ь к и й м. Собрание сочииений: в 30-ти томах. - т. 25, - Сс. 117-118.
- •1 К о р с т н . О. Очерки по методике анализа художественного произведения. - м.: Учпедгиз, 1968.-с.І72.
- •2. Розкриття біографії письменника в єдності з його творчістю
- •0 Форми вивчення біографічного матеріалу в середніх класах
- •1 Методика преподавания литературн/ Под ред. З.Я.Рез. - м.: Просвещение, 1977.-с.174.
- •3. Огляд літературного періоду
- •4. Засвоєння понять з теорії літератури
- •5. Система позакласного читання
- •6. Факультативні заняття з літератури *
- •8. Літературно-краєзнавчі екскурси.
- •Ш Навчальні семінари
- •2Бабанский ю.К. Оптимизация учебно-воспитательного процесса. М.: Просвещение, 1982.
- •2. Сучасний урок літератури в школі
- •5 С у хо м л и н с ь к и й в. О. Вибрані твори. -т.4, к.: Рад.Школа, 1977. - с.580.
- •3. Новаторські форми занять. Активізація творчої діяльност учнів у процесі вивчення літератури ,
- •2Римаренко в.Є. Семінарські заняття в школі. - к.: Рад. Школа, 1981. - с.25.
- •4. Зв'язок уроків з іншими формами літературних занять
- •5 Поєднання уроків літератури з позакласного роботою - важливий засіб зв'язку навчання з життям.
- •5. Вивчення літератури у профільних гуманітарних класах еі| - умовах диференційованого навчання
- •1 Школи з поглибленим вивченням предметів було введено Постановою Ради Міністрів срср 20 листопада 1966 р.
- •6. Технічні засоби на літературних заняттях
- •1. Розвиток усного і писемного мовлення на уроках літератури
- •Ш ц ' Литература в школе. - 1974. - № 1. - с.22.
- •3. Критерії оцінювання і система обліку знань, умінь і навичок учнів
- •1. Міжпредметні зв'язки у процесі вивчення літератури
- •2 Система зстетического воспитания школьников. Под ред. С.А.Герасимова.-м Педагогіка, 1983.-с.53.
- •1 О музьіке и музикантах. - л.: Музика,-1969. - с. 41.
- •1 Система зстетического воспитания школьников/ Под ред. С.А.Герасимова. Педагогика, 1983. - сі37.
- •1) Які одиниці літературного процесу'зіставляти для встановлення загаль-г
- •2) Він повинен бути підпорядкований двом цілям виявлення спільного н ім) взаємозв'язок літератур як теоретико-літературне поняття, фундамен
- •Тому цілком очевидно, що у 'визначенні умов проведення порівняльних студій, необхідно керуватися такими критеріями:
- •Художній світ твір (зміст) текст
- •Твору. Мовний рівень є власне текстовим рівнем. П. Образний і жанрово-композиційний рівень. Ш. Проблемно - тематичний рівень.
- •1 Феноменологічний метод
- •VII. Тематика засідань методичного об'єднання
- •II. Облік відвідування занять та проведеної роботи
- •5. Науково-практичні конференції та педагогічні читання вчителів-словесників, семінари методистів
- •7. Удосконалення кваліфікації і підвищення майстерності'' вчителя літератури
- •8. Вивчення, узагальнення і поширення передового досвіду вчителя літератури
- •10. Науковий аналіз роботи та методична допомога вчителеві
- •11. Облік праці та звітність учителя літератури
- •Тут же учням даються поради, як писати відгук про книгу.
- •Як показує передовий досвід учителів, доцільно провести з учнями конференції на такі теми:
- •Як читали книги великі люди.
- •Культура читання.
- •Як треба читати книгу.
- •Як вести записи про прочитану книгу.
- •Можна провести й конференції для батьків на такі, скажімо, теМи:
- •Книга у духовному житті людини.
- •Бесіда про культуру читання.
- •'Маршак ся. Воспитание словом. - м.: Советский писатель, 1964. - с.99.
- •3. Робота учнів з довідниковою літературою
- •4. Анотації, відгуки, рецензії учня на прочитану книжку
- •5. Бібліотечно-бібліографічна освіта учнів
- •План бесіди
- •1. Історичні традиції зв'язку письменників з учительською діяльністю, школою
- •3. Письменники про вчителів та їх працю
- •1. Історичний досвід створення шкільного підручника з літератури
- •2. Зміст, структура і навчально-виховні функції шкільного підручника з літератури
- •'Зуев д. Д. Школьнмй учебник. - м.: Педагогика, 1981.-с.94.
- •Та біографічних нарисів, оглядових, літературно-критичних, аналітико-синтетичних і теоретико-літературних статей.
- •3. Роль учителів, учених, письменників у створенні шкільного підручника
- •4. Прогнозування підручника з літератури для школи майбутнього
- •6. Наочні посібники і засоби їх демонстрування
- •7. Навчально-методичний комплекс з предмета літератури
- •1 Коржупова а.П. Наочність на уроках української літератури. - к.: Рад.Школа,1965. - с.28.
- •1. Навчальний кабінет літератури, його обладнання і принципи роботи
- •2, Ефективність уроку у кабінеті літератури
- •Життя митця для національного та морально-етичного виховання школярів. У певній мірі сприяє цьому проведення занять у літературному кабінеті.
- •До творчості письменника, поповнити їхні знання новими фактами з його життя, викликати захоплення його життєвим подвигом, розвивати в учнів навички самостійної роботи з допоміжною літературою.
- •3. Наукова організація праці учнів у кабінеті літератури й бібліотеці
- •1 Г л у х о в а г.А. Позакласна робота як засіб піднесення ефективності уроку. -к., Рад. Школа, 1983. - с.7-18 (Народна освіта. Бібліотека передового досвіду).
- •4. Самостійна робота учнів у кабінеті літератури
- •'Прессман л.П.Кабинетлитературн.2-еизд.М.:Просвещение,1983.-с4.
- •5. Бібліографічна робота кабінету літератури та бібліотеки
5 Поєднання уроків літератури з позакласного роботою - важливий засіб зв'язку навчання з життям.
■ Форми позакласної роботи
Позакласна робота, яку проводять учителі, надзвичайно різноманітна. Так, скажімо, велике освітньо-виховне значення мають літературні гуртки або секції художнього читання, драматичні, літературознавчі, творчі, літературно-краєзнавчі тощо.
Форми позакласної роботи, під час яких реалізується те, що учні здобули на заняттях гуртків, теж бувають різними. Це літературні вечори, екскурсії, зустрічі з письменниками^ людьми різних професій, учасниками героїчних подій, читацькі конференції, диспути.
Тема літературного вечора вибирається відповідно до визначних дат, а також присвячується тим письменникам, для вивчення творчості яких мало відводиться годин за програмою. Сам вечір - це лише короткочасна подія, а підготовка до нього - це процес. Деякі керівники шкіл і учителі літератури недооцінюють підготовку до вечора. Бувають випадки, коли учителі беруть Для участі у вечорі кілька талановитих учнів, які підготують номери художньої самодіяльності, а один прочитає доповідь. Така організація не потребує: довготривалої підготовки, зате ліквідує масовість, колективний характер® заходу. Підготовка до вечора допомагає учителю більш дізнатись про своїх! учнів, відкрити в їхніх характерах нові риси, уподобання. Для багатьох учнів'; позакласні заняття з літератури є стимулом і засобом підвищення успішності; І Програмна різновидність літературних вечорів збагачує види позач§ класних занять, дозволяє перетворити вечір у важливу ланку в системі! навчально-виховної роботи з літератури. Типи літературних вечорів можна,! встановити за тематикою, яка визначає їх основний зміст та ідейно-естетичну | спрямованість. Залежно від тематики вечорів виділяємо такі їх типи:
вечори, присвячені окремим письменникам; і
вечори, присвячені окремим літературним творам;
вечори за літературним матеріалом певного історичного періоду, $
вечори, які зв'язують літературу з іншими видами мистецтва; і
вечори, побудовані на матеріалі певного літературного жанру; |
вечори етичної тематики; |
літературно-краєзнавчі вечори. 1 Найбільш поширені в школах вечори, присвячені окремим письменникам,1!
Бажано проводити їх на такі, скажімо, теми: "Леся Українка під час роботи^ над драмою "Одержима", "Тарас Шевченко працює над поемою "Сон". Змкн| товними будуть вечори, присвячені окремим літературним творам, як-оШ "Лісова пісня" Лесі Українки, "Тигролови" Івана Багряного і т.д. ВеликЦ' виховні можливості закладені у проведенні вечорів за літературним матері* адом певного періоду, наприклад: "Розстріляне відродження", "Літературу української діаспори (50-і роки)". Вечори, темою яких є зв'язок літератури^ іншими видами мистецтва, мають велике значення в естетичному вихованн| учнів. Це такі: "Шевченко і музика", "Шевченко -художник", "Мистецтва у житті О.Довженка" тощо.
Літературно-краєзнавча робота є основою літературно-краєзнавчихі вечорів на такі теми: "Наші письменники-земляки", "Шевченко на засланні'^ "Тичина і Асєєв", "Леся Українка на Поділлі", "Б.Антоненко-Давидович і? Сумщина". ' *
Практикуються в школах .вечори з етичної тематики. Мета цих вечорів - висвітлення таких морально-етичних категорій, як "краса душі", "краса подвигу", "краса природи".
Літературні вечори за їх програмою поділяються на вечори запитань и відповідей, літературних ігор, художнього читання. Ігри можуть бути за текстом одного або декількох авторів. Запитання і відповіді поглиблююті знання і вміння учнів, виробляють у них кмітливість, розвивають мислення 1 пам'ять. Запитання можна добирати з біографії письменника, з різних проблем закладених у художніх творах. Відповіді супроводжуються художнім читанням, музикою, демонстрацією фотографій, ілюстрацій. Запитання готують два паралельних класи. Вчитель їх перевіряє. Обсяг літературного матеріалу суворо визначений. Учитель тримає в таємниці усі запитання.
До вечорів художнього читання добирається певна тематика віршів, прози, визначаються читці. Він може бути організований як концерт для батьків, шефів, молодших школярів.
Вечори розширеної програми складаються з доповіді і концерту або лише з самого концерту, номери якого поєднані текстом-коментарями ведучого. Дуже добре проходять вечори, які включають літературну композицію, п'єсу, виставу, літературні ігри. Бажано, щоб зміст доповіді органічно переплітався, якщо це можливо, уривками із творів самих учнів. На закінчення ставиться п'єса, уривок з драматичного твору. Виставка на вечорі - це частина програми. Тут роботи учнів, рукописи письменників, критичні статті, коментарі. Перед початком вечора проводяться ігри, які відповідають його темі. Учні розгадують кросворди, загадки. Підводяться підсумки, вручаються призи переможцям.
Пробудити інтерес до літературних вечорів, зробити їх формою масових позакласних заходів, захопити його підготовкою не лише окремих любителів літератури, але всіх учнів - справа нелегка, особливо в старших класах. Зрозуміло, що першою умовою організації масових позакласних занять з літератури є виявлення інтересу, любові до мистецтва слова на уроках.
Найпереконливіші слова педагога, так як і споглядання найкращого вечора, підготовленого чужими руками, не вплине на учнів так, як особиста причетність до нього.
Велике значення в морально-естетичному вихованні учнів мають відзначення пам'ятних дат. Воно не повинно зводитись до парадних засідань. Підготовка до ювілейних дат письменників активізує учнів, розвиває їх самодіяльність, ініціативу, привчає до самостійної праці, сприяє формуванню моральних якостей громадянина України. Життя і діяльність письменника, з яким зв'язана пам'ятна дата, є благодатним матеріалом для морального, естетичного виховання старшокласників. Такі вечори і підготовка до них впливають на виховання характеру, розвивають наполегливість, ініціативу, Виховують почуття колективізму, любов до літератури як мистецтва слова. Підготовка до таких дат - це проведення різноманітних видів і форм позакласної роботи, в яких беруть участь різні гуртки, класи, учні, учителі, бібліотекар і*ощо. Готуються учні до цього вечора заздалегідь. Складається план підготовки, з яким ознайомлюються усі вчителі школи, добирається відповідна дітература, яку повинні опрацювати учні, список критичних статей, оформляється виставка. Добираються завдання до вікторини, які містять питання
нен мати пізнавальне і виховне значення, відповідати віковим особливостям, бути доступним для шкільного виконання. Дуже важливо розподілити ролі учасникам. Для цього вчитель має знати нахили, здібності усіх членів гуртка. Робота за ролями проводиться спочатку індивідуально, потім колективдо. ,
Заняття гуртків, проведення конференцій, диспутів, екскурсій, вечорів допомагають розв'язувати серйозні виховні і освітні завдання. З їх допомогою і ми ідейно спрямовуємо естетичне виховання учнів, ґрунтовно поглиблюємо > і розширюємо знання учнів. Повноцінне використання усіх форм позакласної роботи в освітньо-виховних цілях вимагає вдумливої розробки методики підготовки і проведення цього виду шкільної роботи !
Одна з великих переваг системи позакласної роботи з літератури полягає в тому, що вона дозволяє організувати масову роботу з учнями, зобов'язує школу піклуватись про всебічний розвиток своїх учнів.
Великі можливості закладені у позакласній роботі для здійснення таких * актуальних "завдань, як зв'язок класної й позакласної роботи з літератури, і відповідність цієї роботи віковим особливостям учнів. Добре поставлена, І цікава позакласна робота дає найбільші пізнавальні і виховні наслідки тоді; ч коли вона органічно пов'язана з роботою в класі, коли вчитель використовує \ вивчене в класі, спирається на нього. Це, в свою чергу, стимулює підвищення; інтересу до вивчення програмових творів, доповнює їх матеріалом з життяі|
т