1.1.10. Питання охорони праці в проектній документації

Основні вимоги до будинків і споруд для теплоенергетичних установок.

Промисловими будівлями називаються приміщення, в яких розміщується обладнання, призначене для виробництва і створення необхідних умов праці для обслуговуючого персоналу.

Промислові будівлі розділяють за призначенням на виробничі, допоміжні (електропідстанції, вентиляційні приміщення, лабораторії, склади і т. ін.) і обслуговуючі – побутові та адміністративно-конторські приміщення.

Згідно нормативних документів (СНиП та «Правил і норм техніки безпеки і промислової санітарії») всі підприємства розділяються за ступінню пожежної небезпеки на шість категорій ( А, Б, В, Г, Д і Е).

До вибухонебезпечних відносять виробництва, де можуть виникати вибухонебезпечні суміші в об’ємі більшому 5% об’єму приміщення.

Категорія А – вибухопожежонебезпечні виробництва, де застосовують горючі гази та рідини з температурою спалаху пари до 28°С.

Категорія Б – такі, де застосовують горючі гази з нижньою межею вибухонебезпечності більше 10% до об’єму повітря, а також рідини з температурою спалаху пари 28-61°С.

Категорія В – вибухопожежонебезпечні виробництва в яких обробляються горючі речовини.

Категорія Г – виробництва, де негорючі речовини і матеріали знаходяться в гарячому або розплавленому стані і процеси обробки яких супроводжуються виділенням іскор, полум’я, променевого тепла.

Категорія Д – негорючі матеріали в холодному стані.

Категорія Е – вибухонебезпечні виробництва, в яких може бути тільки вибух, що не приводить до пожежі (балон із стисненим повітрям).

Будівлі для кожної категорії повинні будуватись із відповідних будівельних матеріалів.

Згідно ДБН В1.1-7-2002 будівельні матеріали і конструкції будівель поділяються на:

- ті, що згоряють;

- важкозгоряючі;

- незгоряючі.

Важкозгоряючі, це такі, що самостійно не горять і не розповсюджують горіння по поверхні (композиції із згоряючих і незгоряючих матеріалів).

При проектуванні будівель і споруд для пожежно-вибухонебезпечних виробництв потрібно уникати використання підвальних приміщень, де можуть накопичуватись гази та пари, важчі за повітря.

Вибухо-пожежнонебезпечні приміщення повинні бути відділені від приміщень з нормальними умовами цегляними або залізобетонними стінами.

Зовнішні огороджувальні конструкції будівель виробництв категорії А, Б, Е необхідно проектувати легкоскидними на випадок виникнення вибухової хвилі.

Площа цих конструкцій приймається для виробництв категорій А і Е > 0,065м², а для Б > 0,05м² на кожний м³ приміщення (сюди відносяться вікна, двері, обшивка стін із шиферу, листів алюмінію або кровельного заліза).

У вибухо-пожежнонебезпечних приміщеннях повинно бути не менше двох виходів для обслуговуючого персоналу.

Будівництво промислових будинків і споруд ведеться з окремних елементів в основному виконаних із бетону і стальної арматури.

Такими елементами є:

Каркаси, колони, стінові перегородки, перекриття, сходові марші, підкранові балки, естакади і т.ін.

Каркас промислової будівлі складається із несучих колон, які підтримують всі інші елементи будівлі і передають навантаження на фундамент.

Відстань між колонами в повздовжніх рядах називається кроком колон, який дорівнює 6м.

В залежності від призначення промислової будівлі відстань між осями колон в поперечному напрямку вибирається кратним 6 м і складає 6, 12, 18, 24 м і т.д. В промислових будівлях висоту одноповерхових приміщень приймають рівною 6,0; 7,2; 8,4; 9,6; 10,8; 12,6; 14,4 та 18,6м.

При виконанні креслень в СПДБ кожній споруді надають самостійну систему позначень координаційних осей, які наносять тонкими штрихпунктирними лініями, позначають арабськими цифрами і великими літерами українського алфавіту (за винятком літер З, E, І, Ї, Й, О, Х, Ц, Ч, Щ, Ь) в кружках діаметром 6-12мм.

Цифрами позначають осі по стороні споруди з більшою кількістю осей.

Позначення осей, як правило, наносять по лівій і нижній стороні будинку і споруди.

Елементи, які відносяться до будівлі на кресленнях виконуються тоненькими лініями. Обладнання – жирними.

В приміщеннях, обладнаних мостовими кранами, висота від підлоги до головки підкранової рейки нормується в залежності від положення головки рейки:

Висота приміщення, м	Відмітка головки рейки, м
8,4	6,15
9,6	6,95
10,8	8,15
12,6	9,65

Вказані висоти ув’язуються з розмірами і конструктивними вимогами мостового крана.

При розміщенні теплоенергетичного устаткування у багатоповерхових будівлях, висоту першого поверху приймають рівною 7,2м, а наступні поверхи можуть мати висоту 3,6; 4,8; 6м в залежності від типу обладнання, яке буде монтуватись.

Залізобетонні каркаси виконують із збірних елементів, які виготовляються за типовими кресленнями. До переліку цих елементів відносять:

Колони – основні несучі елементи каркасу.

Фундаменти – будуються на природній основі ґрунту, або на штучній. Глибина закладки фундаменту повинна прийматись нижче рівня промерзання ґрунту на 0,2м. Значення допустимого тиску на ґрунт визначається в залежності від типу ґрунту і становить:

- пісок, тверді ґрунти – до 250Па;

- супсь, суглинок – до 200Па;

- глина – не більше 100Па.

Стіни каркасних будівель виконують із цегли, блоків і панелей, листових матеріалів. Діляться на зовнішні і внутрішні.

Цегла – 250120 мм (стіни в ½ цегли (120 мм), одну цеглу (250 мм), і в 1½ цегли (250+130)).

Фундаментні балки кладуть між колонами на виступи основних фундаментів. На них споруджуються стіни.

Ригелі (обв’язувальні балки) застосовуються для спорудження стін, а також панелей міжповерхових перекриттів.

Ферми і несучи конструкції покриття будівель ставлять безпосередньо на головку колони.

Залізобетонні ферми при прольотах 12 і 18м виготовляють суцільними, а при більших прольотах – решітчастого типу. По верхньому поясу стропильних ферм кладуть прогони, по яких споруджують покрівлю.

Покрівля – залізобетонні плити із гідроізоляційним покриттям руберойдом. Промислові будівлі для парових котлів, печей, сушарок мають холодну покрівлю із хвилястого шиферу по дощатому настилу.

Сходи – діляться на основні, службові, аварійні і пожежні.

- основні – сполучення між поверхами;

- службові – обслуговування технологічного обладнання розташованого на різних відмітках;

- аварійні – приетажні для евакуації людей і встановлюються зовні будівель з вихідними площадками на кожному поверсі.

Вікна – площа 35-50% площі зовнішніх стін в промислових будівлях, площа вікон повинна бути на рівні 12-20% площі підлоги.

Ворота – виконують на 1-му поверсі для проїзду автотранспорту і транспортування обладнання при монтажних роботах і ремонтах (розміри 33, 34м)

Двері – призначені для входу і виходу людей на кожному поверсі в місцях сходових кліток, коридорів і вихідних сходів. В приміщеннях із вибухопожежно небезпечними установками і виробництвами двері виготовляються із неіскристого металу.