Підсумок

Римська цивілізація складалася, як і інші стародавні, на основі об'єд­нання різних племен: латинян, сабінян, етрусків, італіків, населення гре­цьких колоній у південній Італії. Боротьбу із сусідами, війни з ними, вів саме Рим, що поступово виріс у великий центр із залежними від нього областями, а пізніше — провінціями на величезній території Європи, Близького Сходу, Африки. Утворилася велика агресивна держава, схильна до постійного збільшення.

Римська культура формувалася не як арифметична сума свого і запозиче­ного у етрусків чи греків, але як результат постійної боротьби у сфері культу­ри за збереження власного обличчя в умовах могутнього впливу сусідніх,

більш розвинених культур.

Головним напрямом розвитку римської культури було вдосконалювання політичних і правових відносин. Стан громадянина для римлянина стає пред­метом особливої гордості. Він становить основу ідеалу людини, її основних чеснот.

Художня культура Риму продовжує й завершує історію античної худо­жньої культури доби еллінізму. Високий рівень елліністичної цивілізації не викликав її орієнтації на споживацькі інтереси. Надлишки життєвих ресурсів — коли вони існували — використовували або для повсякденних потреб, або перетворюючи їх на художні й релігійні цінності.

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ

Яка роль культури греків у житті римського суспільства?

Як відбувалося формування римської інтелігенції (ІІІ-ІІ ст. до н. є.)?

Право як феномен римської культури.

Римський скульптурний портрет.

Римський міф у творчості Вергілія.

Які були умови для розвитку мистецтва у добу Принціпата?

Місце науки у культурі пізньої Імперії.

Які особливості культури римських провінцій?

Література

Арган Дж.К. История итальянского искусства. В 2 т. — М., 1990 — Т.1: Античность.

Средние века. Раннєє Возрождение. — 319 с.

Бобровникова Т.А. Повседневная жизнь римского патриция в зпоху разрушения

Карфагена. - М., 2001. - 493 с.

Буданова В.П. Варварский мир зпохи Великого переселення народов. — М., 2000.- 540 с.

Бьічков В.В. Зстетика поздней античности (II—111 вв.). — М., 1981. — 326 с.

ВинничукЛ. Люди, нравьі и обьічаи Древней Греции и Рима/ Переводепол. В.К.

Ронина.-М., 1988- 495 с.

Власов С. Константан Великий. - М, 2001. - 310 с.

Вулих Н.В. Овидий. - М., 1996. - 281 с.

Вулих Н.В. Римский классицизм: Творчество Вергилия, лирика Горация. — СПб.,

2000. - 266 с.

Гиро П. Частная и общественная жизнь римлян / Пер. с фр. — СПб., 1995. — 592 с.

Грант М. Цивилизация Древнего Рима. - М., 2003. - 397 с.

Гревс И.М. Тацит. - М; Л., 1946. - 249 с.

Грималь П. Сенека, или Совесть империи / Пер. с фр. - М., 2003. - 350 с.

Грималь П. Цицерон / Пер. с фр. - М., 1991.-544 с.

Древние цивилизации: Избр. ст. из журнала «Вестник древней истории». — М.,

1997. -Вьіп.2: Древний Рим. - 766 с.