- •Змістовий модуль 4. Облік товарно-матеріальних запасів
- •4.1. Поняття, склад товарно-матеріальних запасів, завдання їх обліку та оцінка
- •4.2. Визначення вартості запасів
- •4.3. Системи обліку товарно-матеріальних запасів
- •4.4. Методи оцінки вибуття запасів
- •Порівняння методів оцінки
- •4.5. Відображення товарно-матеріальних запасів у фінансовій звітності
4.5. Відображення товарно-матеріальних запасів у фінансовій звітності
Визначена із застосуванням розглянутих методів вартість (собівартість) товарно-матеріальних запасів на кінець звітного періоду, як правило, і вказується у Балансі. Однак бувають випадки, коли у зв'язку з пошкодженнями, застарілістю або зниженням рівня цін ринкова вартість запасів падає нижче собівартості. Тоді компанії повинні надавати інформацію про товарно-матеріальні запаси за правилом нижчої оцінки, виходячи з принципу обачності. Відповідно до загальноприйнятих принципів бухгалтерського обліку і звітності запаси оцінюються і відображаються у фінансовій звітності за меншою з двох вартостей: за собівартістю або за чистою реалізаційною вартістю.
При зростанні цін товарно-матеріальні запаси відображають за вартістю їх придбання (собівартістю). Але при зниженні цін з будь-яких причин ринкова ціна запасів може впасти нижче їх собівартості, і тоді виникає потенційний збиток, який має бути показаний в даному періоді списанням вартості запасів до їх ринкової ціни. У звітності товарно-матеріальні запаси відображаються за вартістю, що не перевищує реалізаційної. Чиста реалізаційна вартість — це ціна, за якою передбачається реалізувати товари, за вирахуванням витрат на підготовку до продажу та реалізацію Якщо чиста реалізаційна вартість досягає значення, меншого вартості придбання запасів, різниця (збиток від утримання запасів) може показуватися двома методами-прямим та непрямим. У першому випадку ринкова вартість запасів просто заміщує їх собівартість і різниця прямо списується на собівартість реалізованих товарів. У другому — створюється контрактивний коригуючий рахунок «Знижки від зниження ринкової вартості запасів», а також рахунок «Збиток від зниження ринкової вартості запасів». Прямий метод набув більшого поширення, а непрямий використовується при значній сумі збитку.
Існує три основних методи застосування правила нижчої вартості:
1) за видами запасів (постатейний метод) — собівартість і ринкова вартість порівнюються по кожному виду або одиниці запасів, знаходиться менша величина, і ці одиниці додаються; 2) за основними товарними групами — найменша вартість визначається за товарними групами; 3) за загальною величиною запасів — менша величина, яка використовується для оцінки запасів, визначається шляхом порівняння собівартості та ринкової вартості всіх запасів.
Згідно з МСБО 2 у фінансовій звітності стосовно товарно-матеріальних запасів має розкриватись: • облікова політика, прийнята підприємством для оцінки запасів; • загальна балансова вартість товарно-матеріальних запасів; • балансова вартість запасів, відображених за чистою реалізаційною вартістю; • сума сторнування будь-якого часткового списання, що визнається як дохід; • балансова вартість запасів, переданих як застава для забезпечення зобов'язань.