(В) Непрямий економічний вплив:

• Культура і мистецтво соціально вигідні, так як вони акумулюють і транслюють якісь базові цінності суспільства, образи, які, крім іншого, використовуються в комерційній та некомерційної діяльності. Такі сучасні технології бізнесу і менеджменту, як реклама, public relations, робота з персоналом, реінжиніринг корпорацій, формування корпоративної культури та фірмового стилю, неможливі без використання традиційних форм соціально-культурної діяльності, без співпраці з установами та організаціями сфери культури.

• Взаємовигідне, взаємостимулююче співробітництво ділового світу і сфери культури, комерційної і некомерційної, але соціально значимої сфер, їх соціальне партнерство виявляється найважливішим механізмом й інструментом формування громадянського суспільства, здатного до саморозвитку.

• Культура і мистецтво підвищують цінність навколишнього середовища, наприклад прикрашаючи товари, приміщення, будівлі, включаючись в оформлення міста, матеріального середовища виробництва та відпочинку.

(Г) Непрямий соціальний вплив:

• Культура і мистецтво збагачують соціальне середовище, просочуючи її різними привабливими подіями.

• Вони виступають джерелом цивілізаційного впливу і соціальної організації, стимулюють творчість, підвищуючи здатність суспільства до сприйняття і пошуку нового, подолання застарілих стереотипів свідомості і поведінки.

• Культура і мистецтво - колективна пам'ять суспільства, невичерпне джерело культурно-історичної спадщини та творчих ідей для майбутніх поколінь.

• Вони покращують і урізноманітнюють життя, підвищують ступінь соціалізації особистості, сприяючи профілактиці і скорочення девіантної та асоціальної поведінки.

• Велика роль культури і мистецтва в освіті та вихованні підростаючого покоління, вплив на інтелектуальний і емоційний розвиток дітей.

• Зростає роль культури і мистецтва в соціальній комунікації, в тому числі - з використанням сучасних технологій.

З урахуванням усіх зазначених зв'язків між культурою і розвитком можна сказати, що культура є системоутворюючим фактором консолідації (об’єднання) та розвитку суспільства в національному та регіональному масштабі.

Так, у Стратегічному плані розвитку Санкт-Петербурга і Програмі розвитку культури міста відзначається, що економіка, міжнародна роль Санкт-Петербурга пов'язані з його позиціями на ринку культурних і туристичних послуг. Послуги у сфері культури та туризму можуть внести вирішальний внесок у зростання експорту міжнародних послуг міста в цілому. Вже в даний час у загальноміській структурі експорту послуг провідне місце займає готельно-ресторанний сервіс (49%), що спирається передусім на привабливість культурного життя міста, а по 9% доводиться безпосередньо на послуги зв'язку, організації відпочинку, культурних і спортивних заходів.

Пам'ятки культури і події культурного життя є найважливішою складовою маркетингу туризму, чинником інвестиційної політики, найважливішу роль в якій відіграє формування і просування привабливого образу міста. В даний час Санкт-Петербург щорічно приймає понад півтора мільйона гостей з практично всіх країн світу. Їх обслуговуванням, з урахуванням інфраструктури, зайнято близько 100 тис. чоловік. Тому розвиток сфери культури виступає найважливішим додатковим фактором як загальної інвестиційної привабливості міста, так і реалізації конкретних інвестиційних проектів, потужним каталізатором ділової активності в місті.

Йдеться про особливий, унікальний ресурс міста - про петербурзькому духовному просторі, культурному і духовному кліматі міста, пов'язаних з високим рівнем інтелектуальної культури, інтенсивному, творчому прилученні до культурних год цінностей, активної громадянськості, особливим стилем спілкування.

У нинішніх умовах уперше в історії міста культура з вторинного феномена стає центральним містоутворюючим комплексом. Саме наявність потужного культурного потенціалу робить перспективним розвиток міста як центру науки, освіти, туризму та комунікації. Без підтримки і розвитку культури малореальними виявляються плани соціально-економічного розвитку міста.

Миколаїв — значний культурно-просвітницький осередок Південної України. У Миколаєві діють 58 закладів культури, що перебувають на обліку в комунального міського господарства. З-поміж них три театри, музеї, міський культурний центр і 4 будинки культури, 10 шкіл естетичного виховання, клубні установи, міські парки культури і відпочинку та Миколаївський зоопарк, культурно-ігровий комплекс «Дитяче містечко «Казка»», розгалужена мережа з 35 бібліотек тощо.

Театри і музика

Художній російський драматичний театр

кінотеатр «Юність»

Обласний краєзнавчий музей

Пам'ятник Тарасу Шевченку в парку його імені

Миколаївські театри:

Академічний український театр драми і музичної комедії;

обласний театр ляльок;

Художній російський драматичний театр.

У місті працює обласна філармонія, також на комунальному балансі перебувають муніципальный театр-студія естрадної пісні, Муніципальний камерний оркестр тощо.

Кінотеатри

«Юність»;

«Піонер

«Батьківщина»

«Мультиплекс»

Музеї

Миколаївські музеї:

Обласний краєзнавчий музей;

Музей підпільно-партизанського руху в роки Великої вітчизняної війни;

Художній музей імені Василя Верещагіна;

Музей історії суднобудування і флоту;

Музей телескопів — наприкінці 2000-х років реалізується ідея зі створення такого закладу при Миколаївській астрономічній обсерваторії. Його експозиція має включити унікальну колекція приладів, зібраних за майже 200-літню історію обсерваторії — тут будуть технічні засоби за спогляданням зорь від XIII сторіччя до сьогодення. Поруч з обсерваторією, у дерев'яному павільйоні, відвідувачі майбутнього музею зможуть побачити меридіанне коло Репсольда (воно призначене для вимірювання координат небесних світил і визначення поправок до часу), окрім того, до експозиції потраплять великий зеніт–телескоп, зоряний інтерферометр, два сонячних телескопи, коронограф, великий радіотелескоп віялової системи, а також телескоп, який півтора століття вважався найбільшим у світі (він був створений у Росії, а в середині ХХ століття його перевезли до Миколаєва і модернізували, за його допомогою науковці спостерігали за небесними тілами аж до 2002 року)^[18].