Правила переносу слів

Правила переносу слів поділяються на дві групи: орфографічні та технічні.

Орфографічні правила:

1. Слова переносяться з рядка в рядок за складами: за-кон, пра-во, дер-жа-ва, кон-вен-ція, про-по-зи-ція, уні-вер-си-тет, ака-де-мія.

2. Не можна розривати буквосполучення дж, дз, що позначають один звук. Слід переносити за-твер-дже-ння, пого-дже-ння, на­род-жен-ня. Якщо вони не становлять одного звука, то можна розривати: над-звичайний, від-значити.

3. Одна літера не переноситься і не залишається у попередньо­му рядку: а-кадемі-я, у-ніверситет, мрі-я, ши- я, а-гент, а-лібі тощо.

4. М'який знак і апостроф не відокремлюються при переносі (тоб­то залишаються у попередньому рядку): пам'-ять, ув'-яз-не-ний, віль-ний тощо.

5. У складних словах не слід залишати у попередньому рядку час­тину другої основи, якщо вона не становить складу. Слід пере­носити: вище-сказаний, біло-сніжний, загально-вживаний, далеко­глядний, високо-оплачуваний, законо-проект, право-творчий, документо-знавство тощо.

6. Не розриваються абревіатури, утворені з початкових букв: КНУВС, ЧАЕС, ГУПО, УМВС, СБУ, ННІПККМ, УБОЗ, УМВС, Мінфін, Мін'юст, юрфак тощо.

Технічні правила:

1. Не можна переносити прізвище, залишаючи у попередньому ряд­ку ініціали.

2. Не можна переносити скорочення від цифр, яких вони стосують­ся: року, статті, століть, кілограмових чи метричних мір. Слід писати в одному рядку: 2004 р.; ст. 10; 20 кг; XXI ст.; 2006 - 2008рр.

3. Не можна розривати умовні графічні скорочення, наприклад: р-н, х-ка, сусп-во, д-ва, в-во, гр-н, гр-ка.

5Засоби милозвучності української мови

Звуки у мовному потоці поєднуються не будь-як, а за певними влас­тивостями даної мови правилами та законами. Звуки у словах та речен­нях організовуються так, щоб їх було легко вимовляти і щоб вони були розбірливі для того, хто слухає. Це одна із найважливіших умов мило­звучності мови.

Українська мова уникає збігу голосних та приголосних звуків. Найуживанішими засобами милозвучності є чергування у - в, і - й, які виступають як сполучник, прийменник або як перша літера слова.

У вживається:

1. Між приголосними: Законодавець зробив перший крок у цьому на -прямі, але потрібний ще один крок для визнання права інтелекту­альної власності на будь-який об'єкт, створений у зв'язку з вико­нанням трудового договору. Іспит у вигляді диктанту.

2. Після голосної перед приголосною для виразнішої вимови: УМВС України у Київській (Рівненській, Полтавській, Закарпатській, Кі­ровоградській, Львівській) області (але в Одеській області).

3. Перед приголосними в, ф, хв, лв: Курсант завжди мас бути у формі'. Диктант при вступі абітурієнти пишуть у всіх вищих на­вчальних закладах України.

4. Після паузи перед приголосними: Не випадково у процесі мовлення ...; Робота у правоохоронних органах...; Ці слова закріпилися у мові...

5. На початку речення: У стадії досудового розслідування..., Уся сукупність прав та гаран­тій..., У судовому розгляді... У вступній частині за­значається коло завдань...У другій частині викладаються висновки. У спілкуванні з громадянами ввічливий. Усі 12 глав Книги четвертої ЦК України називаються... У посібнику викладені основні правила української орфографії.

В пишеться:

1. На початку речення перед голосною: В інших випадках..., В офіцій­ній обстановці...; В органах внутрішніх справ... тощо.

Між двома голосними звуками: Марина навчається в академії. Але в усіх випадках право інтелектуальної власності на об'єкт має належати творцеві.

3. Після голосного перед приголосним: Найбільше і найдорожче добро в кожного народу - це його мова...(Ii.Мирний).

4. Перед літерою на позначення голосного звука: 28 жовтня 1989 р. Верховна Рада України прийняла Закон про мови в Українській РСР.

І з и чергуються у тих самих випадках, що й у з в.

При уникненні важкого для вимови збігу приголосних: ввечері - уве­чері, вчений - учений, вже - уже, вранці - уранці, вдвох - удвох, всі - усі, впродовж - упродовж тощо.

Прийменники із, зі, з, із-за вживаються для уникнення зіткнення звука з з іншими приголосними, зокрема із шиплячими та свистячими: зі становищем, зі мною, згідно із законом, зі стажем, з досвідом роботи, із-за необачності, з необережності, із Києва, зі Львова, з Одеси тощо.