Послідовність виконання роботи

1. Користуючись проспектами, каталогами, літературою з технічними характеристиками і діючими автомобілем ГАЗ-53А, студенти вивчають класифікацію і загальну будову. Звертають увагу на розташування різних механізмів автомобілів. Вивчають їх техніко-експлуатаційні властивості

2. Вибирають два автомобілі вітчизняного і закордонного виробництва, визначають їх призначення та класифікацію.

3. Для вибраних моделей заповнюють за формою табл. 1.4, технічну характеристику автомобілів (максимальну кількість інформації слід почерпнути з довідкової літератури).

4. Дають відповіді на питання для самоконтролю.

Зміст звіту

1. Назва і мета роботи.

2. Зображення схеми автомобіля з відзначенням основних складових частин.

3. Технічна характеристика двох вибраних марок автомобілів у вигляді таблиці (Додаток А)

Питання для самоконтролю

1. Що таке автомобіль та за якими ознаками їх класифікують?

2. Що таке технічна характеристика автомобіля та які показники входять до неї?

3. Класифікація спеціалізованого рухомого складу.

4. Вантажі І групи та вимоги до них.

5.Вантажі II групи та вимоги до них.

6. Вантажі III групи та вимоги до них.

7. Вантажі IV групи та вимоги до них.

8. Вантажі V групи та вимоги до них.

9. Класифікація доріг.

10. Переваги і недоліки СРС перед іншими транспортними засобами.

11. Напрямки удосконалення конструкції СРС. .

12. Типаж фургонів

13. Типаж самоскидів

14. Роль і переваги автопоїздів в перевезенні вантажів.

15. Класифікація компоновочних схем автопоїздів.

16. Шляхи підвищення вантажопідйомних магістральних автопоїздів.

Рекомендована література [1,2,3]

Лабораторна робота №2 Визначення продуктивності транспортних засобів та експлуатаційних витрат перевезень

Мета роботи: оволодіти методикою визначення продуктивності транспортних засобів та експлуатаційних витрат перевезень; сприяти творчому пошуку для підвищення рівня використання потенційних можливостей транспортних засобів; навчитись визначати основні чинники, які впливають на технічну продуктивність транспортних засобів.

Тривалість заняття: 4 академічні години.

Обладнання робочого місця: колісні трактори Т-150К і МТЗ-82, двовісні тракторні причепи ПТС-Ф-60, 2ПТС-4-887А, автомобіль ГАЗ-53, ЗИЛ-130 довідкові та нормативні матеріали, плакати, метрівка, секундомір.

Місце проведення: ауд. 19П.

Загальні положення

Продуктивністю транспортних засобів називають транспортну роботу, виконану за оди­ницю часу (годину). Транспортна робота – це обсяг перевезень в тоннах (т), кілометрах пройденого шляху (км) або тонно-кілометрах (ткм). Продуктивність транспортного агрегату залежить від використання часу на корисну роботу (час руху з вантажем), швид­кості руху, завантаження агрегату, пробігу його з вантажем, ван­тажопідйомності і ступеня використання машини, які визначаються кількісною ознакою відповідних показників і вимірників, що фор­мують рівень продуктивності [3].

Вирішальний вплив на продуктивність транспортних засобів чинить фактор часу.

Нульовий (підготовчий) пробіг – це пробіг, який здійснює тран­спортний засіб для підготовки до початку роботи (шлях до місця ро­боти, на заправку, технічне обслуговування тощо). Технічна швид­кість – це середня швидкість пробігу за час руху, коли не врахову­ють час зупинок у дорозі, за винятком тих, що пов'язані з регулю­ванням вуличного руху (зупинки біля світлофорів, переїздів тощо).

Продуктивним часом під час роботи автомобіля є лише час руху його з вантажем, оскільки тільки в цей час здійснюється безпосередньо перевізна робота. Тривалість руху без вантажу, простої під навантажуванням і розвантажуванням, а також час на планові технічні обслуговування й ремонт є хоч і непродуктивними, але виробничо необхідними. Реш­та витрат часу повинна всіляко скорочуватися або ж усуватися зов­сім.

Для визначення ступеня використання часу роботи застосовують коефіцієнти використання робочого і календарного часу. Коефіцієнт використання робочого часу – це відношення тривалості руху транспорт­ного агрегату до тривалості пересування його в наряді.

Коефіцієнтом використання календарного часу називають відно­шення кількості діб, протягом яких за дорожніх та інших вироб­ничих умов може працювати агрегат даного типу, до кількості діб календарного року.

Статичним коефіцієнтом використання вантажопідйомності оці­нюють ступінь використання номінальної вантажопідйомності тран­спортного засобу. Цей показник визначають як відношення кількості фактично перевезеного вантажу до кількості вантажу, яку можна бу­ло б перевезти за ту саму кількість їздок (або за одну окрему їздку) за повного використання номінальної вантажопідйомності.

Кількість їздок (рейсів) за зміну можна визначити, знаючи три­валість роботи автомобіля чи іншого транспортного засобу на маршруті, а також тривалість однієї їздки (або одного рейсу).