4.4 Ілюстрації

Курсова робота повинна бути достатньо проілюстрована (схемами, графіками). Ілюстрації слід розміщувати у курсовій роботи безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше, або на наступній сторінці.

Ілюстрація позначається словом “Рисунок __”, яке разом з назвою ілюстрації розміщують після пояснювальних даних, наприклад, “Рисунок 3.1 – Схема розміщення”, нумеруються в межах розділу арабськими цифрами. Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, розділених крапкою, наприклад, наприклад, рисунок 3.2 – другий рисунок третього розділу.

Якщо ілюстрації створені не автором звіту, необхідно при поданні їх у звіті дотримуватись вимог чинного законодавства про авторські права.

Ілюстрації повинні бути розміщені так, щоб їх можна було зручно розглядати без повороту роботи. Якщо це неможливо, то ілюстрації розташовують так, щоб для їх вивчення можна було повернути роботу за годинниковою стрілкою.

На всі ілюстрації мають бути посилання у курсовій роботі. При посиланні на ілюстрацію варто зазначити її повний номер, наприклад: “(рис. 2.1)”, а повторні посилання на ілюстрацію необхідно давати зі скороченим словом “див.”, наприклад, “див. рис. 2.1”.

Посилання на ілюстрації звичайно роблять у такій формі “... на схемі (рис. 1.2) показано...” або “...як показано на рис. 2.1”. Доцільно пояснення щодо рисунка подавати перед ним.

Бажано наводити ілюстрації на окремих сторінках. Дозволяється також розміщати декілька рисунків на одній сторінці. Однак між ними має бути текстова частина. Не варто переобтяжувати ілюстрації інформацією. Так, на одному графіку повинно бути не більш чотирьох залежностей.

Після рисунка перед продовженням тексту роботи варто залишати один вільний рядок.

Зразок оформлення ілюстрацій наведено у додатку Г.

4.5 Таблиці

Цифровий матеріал у роботі варто оформляти у вигляді таблиць.

В тексті повинен бути логічний підхід до таблиці, вказівки, для чого таблиця складається. Наприклад, “Для характеристики основних показників банківської діяльності складемо наступну таблицю” або ж “Для аналізу показників прибутковості банківської установи скористаємося даними табл. 2.1”.

Над лівим верхнім кутом таблиці розміщують напис “Таблиця” із зазначенням номера. Нумеруються таблиці в межах розділу арабськими цифрами (за винятком таблиць, наведених у додатку). Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, розділених крапкою, наприклад, таблиця 2.1 – перша таблиця другого розділу.

Кожна таблиця повинна мати змістовний заголовок, у якому відображається: найменування показників, що наведені в таблиці, найменування банківської установи (об’єднання), по якому наводяться дані в таблиці, і, нарешті, період, за який наводяться дані. Слово “Таблиця” і її заголовок починають із великої літери.

Заголовки граф і рядків таблиці повинні починатися з великих літер, підзаголовки – із малих, якщо вони самостійні. Заголовки вказуються в однині.

Слід уникати повторів тематичного заголовка в заголовках граф, одиниці виміру зазначати у тематичному заголовку, виносити до узагальнюючих заголовків слова, що повторюються.

Розташовуючи в графах цифрові дані, необхідно пам’ятати, щоб розряди цифр і коми перед десятковими дробами розміщалися на одній вертикалі. Кількість знаків після коми (включаючи нулі) у всіх числах повинна бути однаковою. Якщо в графі відсутні дані, варто ставити прочерк.

Невеликі таблиці варто розміщувати в тексті, великі – в додатках.

При переносі таблиці на іншу сторінку заголовок не повторюють, а повторюють лише головку і над ній розміщують слова “Продовження табл. 2.1”. В курсовій роботі не рекомендується розривати таблиці.

Таблицю з великою кількістю граф допускається поділяти на частини і розміщувати одну частину під іншою у межах однієї сторінки. Якщо рядки або графи виходять за формат сторінки, то в першому випадку кожної частини таблиці повторюється її головка, у другому – боковик. Якщо повторюваний у графі таблиці текст складається з одного слова, його допускається замінити лапками, якщо з двох або більш слів, то при першому повторенні його заміняють словами “Те ж”, а далі лапками. Ставити лапки замість повторюваних цифр, марок, знаків, математичних символів не допускається. Якщо цифрові або інші дані в якомусь рядку таблиці не наводяться, то в ньому ставлять прочерк.

Таблицю варто розміщувати зручно для читання без повороту роботи або з поворотом за годинниковою стрілкою.

Таблицю слід розташовувати безпосередньо після тексту, у якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. На всі таблиці мають бути посилання в тексті курсової роботи.

Перед таблицею обов’язково повинна йти характеристика (аналіз) її цифрових даних із посиланням на таблицю. При посиланні на таблицю вказують у дужках або без них скорочене слово “табл.“ і номер таблиці, наприклад: “Як свідчать дані табл. 2.1, ефективність банківської діяльності можна оцінити” або ж “Ефективність банківської діяльності можна оцінити (див. табл. 2.1).” Повторні посилання на таблиці варто давати зі скороченим словом “Див.”, наприклад: “див. табл. 2.1”.

Практикою економічних досліджень вироблені наступні вимоги до упорядкування й оформлення статистичних таблиць.

− Таблиця повинна бути по можливості невеликою за розмірами. Іноді більш доцільно побудувати дві-три невеликі таблиці, ніж одну велику.

− Назва таблиці, заголовки рядків підмета (те, до чого належать дані в графах таблиці) і граф присудка (власне дані) повинні бути сформульовані точно, коротко і ясно і, якщо потрібно, повинні мати одиниці виміру. У назві таблиці варто зазначити територію і період, до яких належать наведені дані. Не слід назви показників у таблиці супроводжувати інструктивними поясненнями, що розкривають їх зміст. Краще ці пояснення винести в примітки.

− Рядки підмета і графи присудка зазвичай розміщають за принципом від часткового до загального, тобто спочатку показують складові, а в кінці підмета або присудка підводять підсумки. Якщо наводяться не усі складові, а виділяються найбільш важливі з них, то спочатку показують загальні підсумки, а потім виділяють найбільш важливі їх складові частини. Для цього після підсумкового рядка дають пояснення “у тому числі”.

− При заповненні таблиці користуються наступними умовними позначеннями: якщо дане явище зовсім не спостерігається, ставлять тире, якщо відомості про дане явище відсутні, ставлять крапку або пишуть “немає даних”, якщо зведення є, але значення менше прийнятої в таблиці точності, ставлять 0,0.

− Округлення числа наводиться в окремих графах таблиць з однаковим ступенем точності (від 0,1 до 0,001 і т.д.). Коли показники у відсотках виражаються великими числами, наприклад, чотирицифровими, доцільно замінити їх виразом – “у стільки-то разів більше або менше”. Наприклад, 2490 % краще написати в 24,9 раза більше.

− Якщо наводяться не тільки звітні дані, але і дані, отримані в результаті розрахунків, доцільно про це згадати в таблиці або в примітках до неї.

− Таблиця може супроводжуватися примітками, в яких указуються джерела даних, більш докладний зміст показників і інші необхідні пояснення.

Після таблиці перед продовженням тексту роботи варто залишати один вільний рядок.

Зразок оформлення таблиць наведено у додатку Д