- •Змістовий модуль і. Передумови розвитку ділового туризму та виставкової діяльності тема 1. Історія виникнення й розвитку ділового туризму
- •1.1. Зародження ділового туризму в давні часи
- •1.1. Зародження ділового туризму в давні часи
- •4. Розвиток ремесла й торгівлі поставили перед необхідністю створювати схеми маршрутів.
- •Період античності
- •Походи й подорожі середньовіччя
- •Великі географічні відкриття й подорожі XV - xvі ст.
- •Відкриття й освоєння нових земель у центральній і південній америці
- •1.2. Діловий туризм на Русі
- •1.3. Передумови виникнення ділового туризму
- •1.4. Сучасні завдання, мета та поняття ділового туризму в Україні
- •Тема 2. Сучасний стан виставкової діяльності
- •2.1. Сутність і місце виставкової діяльності
- •2.2. Специфіка виставкової діяльності в туризмі
- •2.3. Стимуляція ділового туризму
- •2.1. Сутність і місце виставкової діяльності
- •2.2. Специфіка виставкової діяльності в туризмі
- •2.3. Стимуляція ділового туризму
- •Тема 3. Соціально-економічні основи ділового туризму і виставкової діяльності
- •3.1. Соціально-економічні та політичні передумови розвитку ділового туризму і виставкової діяльності.
- •3.3. Характеристика конгресно-виставкового туризму.
- •3.4. Інсентів-туризм
- •3.1. Соціально-економічні та політичні передумови розвитку ділового туризму і виставкової діяльності
- •3.2. Географія бізнес-поїздок
- •3. Характеристика конгресно-виставкового туризму
- •3.4. Інсентів-туризм
- •Змістовий модуль іі. Особливості ділового туризму та виставкової діяльності тема 4. Перспективи розвитку ділового туризму і виставкової діяльності в україні
- •4.1. Привабливість окремих районів України для ділового туризму.
- •4.2. Зовнішньоекономічні контакти України з іншими країнами.
- •4.1. Привабливість окремих районів України для ділового туризму
- •4.2. Зовнішньоекономічні контакти України з іншими країнами
- •Загальна інформація для іноземних туристів про Україну
- •Тема 5. Особливості організації ділових турів
- •5.1. Підприємства-організатори ділових турів.
- •5.2. Вимоги до організації бізнес-турів.
- •5.3. Виставковий маркетинг у туризмі
- •5.1. Підприємства-організатори ділових турів
- •5.2. Вимоги до організації бізнес-турів
- •5.3. Виставковий маркетинг у туризмі
- •Тема 6. Документообіг ділового туризму і виставкової діяльності
- •6.1. Оформлення документів до, під час та після ділової подорожі.
- •6.2. Вимоги до організації виставкової діяльності.
- •6.3. Реєстрація й оформлення участі у виставці.
- •6.1. Оформлення документів до, під час та після ділової подорожі
- •6.2. Вимоги до організації виставкової діяльності
- •6.3. Реєстрація й оформлення участі у виставці
- •За справками обращаться в компанию “Премьер экспо”
- •Тема 7. Безпека ділового туризму і виставкової діяльності
- •7.1. Правила поведінки в закордонних поїздках.
- •7.2. Міжнародний досвід у розробці безпеки туризму.
- •7.1. Правила поведінки в закордонних поїздках
- •7.2. Міжнародний досвід у розробці безпеки туризму
- •7.3. Поради іноземних компаній з організації бізнес-туризму подорожуючим
- •Подорож літаком
- •Реєстрація в аеропорті
- •Поїздки до країн третього світу
- •Проживання в готелях
- •І. Основна література
- •Іі. Додаткова література
- •Ііі. Нормативні матеріали мон і ДонНует імені Михайла Туган-Барановського
- •IV. Електронні ресурси
3. Характеристика конгресно-виставкового туризму
Конгресно-виставковий туризм є найбільш динамічним сегментом ринку ділових подорожей. Під конгресно-виставковим туризмом розуміють діяльність, пов'язану з організацією конгресів, виставок, ярмарків, конференцій й інших заходів. По статистиці ЮНВТО, частка конгресно-виставкового туризму в загальному обсязі ділових поїздок становить 10-12%. У світі росте інтерес до форумів, конференцій, симпозіумові, нарад, семінарів, а також виставкам й ярмаркам. Цілі участі в подібних заходах різні. Учені, бізнесмени, лікарі, діячі культури, туризму й інших галузей (будівництво, легка промисловість, сільське господарство тощо) охоче беруть участь у подібних заходах, щоб одержати свіжу інформацію, побачитися з колегами, обмінятися з ними думками й досвідом, провести переговори, відволіктися від звичної обстановки й прилучитися до пропонованої культурної програми.
Об'єднання конгресів і виставок указує на те, що це поняття родинні. Розходження проявляються на рівні невеликої специфіки, що стосується в основному складу груп і вимог, пропонованих до інфраструктури приймаючої сторони. Зокрема для виставкового туризму:
приймаючий регіон повинен мати міжнародну репутацію лідерів у науково технічних напрямках, що дозволяє їм залучати в першу чергу фахівців, а потім поступово розширювати коло відвідувачів;
ступінь економічного розвитку країни й особливо рівень розвитку нових технологій, транспортної інфраструктури, засобів зв'язку, готельної бази;
переваги від участі у виставці в конкретному регіоні, з огляду на вартість площ, перевезення встаткування, відрядження стендистів та інші витрати, до яких можна віднести вихід на новий ринок з високим споживчим потенціалом, налагодження зв'язків з новими вигідними партнерами, просування продукту підприємства на новому ринку.
Конгресний туризм являє собою різновид виставочного туризму. Виділяти конгресний туризм у невеликий підрозділ доводиться тому, що організація конгресних заходів, що має багато загального з організацією виставкової діяльності, пред'являє трохи інші вимоги до інфраструктури й організаторів:
конгресні заходу дрібніше за масштабом, ніж виставочні, але мають більше кваліфікований і вимогливий склад учасників;
по прибутковості конгресні заходу уступають виставкам, оскільки розраховані на меншу кількість учасників;
конгреси, особливо міжнародні, орієнтуються на ексклюзивне обслуговування, тим самим забезпечуючи завантаження кращих готелів міста (Конгрес- і конвент готелі, здатні одночасно прийняти до 2 тис. і більше учасників, стали звичним явищем в Америці, Китаї, Сінгапурі. У Європі середні цифри по цьому виді діяльності - 300 осіб на один захід, що скромніше, ніж середні показники в США й Азії (де зафіксовано більше 5 тис. учасників). Сектор попиту конгресного туризму ділиться в такий спосіб: в 55% випадків ініціаторами конгресів виступають компанії й підприємства, в 45% ‑ асоціації, федерації й громадські організації. По галузях економіки й промисловості основні замовники ‑ фармацевтична й автомобільна промисловість, фінансові, страхові, комп'ютерні структури. Середня тривалість конгресів становить 2 дні, що з урахуванням дороги й культурної програми збільшує перебування туристів у країні або місті до 4-5 днів. Статистика свідчить, що в останні роки організатори конгресного туризму зіштовхуються зі скороченням числа учасників при одночасному збільшенні середньої тривалості перебування);
у конгресного туризму має бути великий корпоративний замовник: уряд, окремі міністерства, великі корпорації й холдинги (Заходи, що організуються на урядовому рівні або за підтримкою урядових кіл, здатні в багато разів збільшити свою привабливість, а виходить, і коефіцієнт завантаження засобів розміщення. Тому багато організаторів конгресів намагаються заручатися підтримкою урядових кіл для залучення різного роду міжнародних зустрічей на свою територію);
час активізації конгрес туризму доводиться на осінь (Країни, що орієнтуються на рекреаційний туризм, такі як Туреччина, Греція, Іспанія, Італія, мають розвинену готельну мережу, розраховану на багатомільйонні потоки туристів. У період спаду активності рекреаційного туризму виникають більші проблеми із завантаженням готельної бази. Тому дані країни орієнтуються на організацію великомасштабних конгресів і конференцій в осінній період).
Незважаючи на триваючий ріст популярності азіатсько-тихоокеанського напрямку, основний обсяг ринку конгресного туризму припадає на Європу (80%), де зосереджені кращі професійні кадри, існує багата традиція проведення цих заходів. Перші три позиції по числу міжнародних симпозіумів і нарад міцно втримують США, Франція й Великобританія. Німеччина, що займає 4 е місце, відома своїми виставками і ярмарками. Їх популярність пояснюється сприятливою кон'юнктурою в багатьох галузях промисловості, підвищеним попитом на інвестиційні товари й розвитою інфраструктурою.
Найбільшими центрами конгресно-виставкової діяльності в є Амстердам, Барселона, Брюссель, Вашингтон, Відень, Женева, Копенгаген, Лондон, Мадрид, а також Париж і Страсбург. Крім того, щорічно державні й ділові особи з'їжджаються в Давос (Швейцарія), де проходять форуми по актуальних питаннях розвитку світового господарства. Названі міста мають відповідну матеріально технічну базу й мають у своєму розпорядженні широкі можливості для організації дозвілля іноземних гостей.
Конгреси й конференції проходять у конгрес центрах, готелях, театрах і концертних залах, університетах й інших навчальних закладах. В 1980-і рр. виникла й одержала поширення американська модель центра з'їздів – спеціально побудовані будинку, що складаються з великих залів, які можуть бути використані під виставки й одночасно для прийому учасників конференцій.
В останні роки міжнародні заходи всі частіше стали проводити в будинках, що мають історичне значення: у замках і нетрадиційних спорудженнях. Користуються популярністю заходи, що проводяться на бортах суден. Часто симпозіуми й конференції проходять у теплий час на березі морів й озер. Учасники таких заходів можуть не тільки працювати, але й у вільний час відпочивати на пляжі, купатися й загоряти.
Крім організації й проведення конференцій і семінарів, конгрес-туризм включає прийом делегацій, робочих груп, професійних й інших відвідувачів, а також надання широкого спектра додаткових послуг з харчування, розміщенню, організації культурної програми. У цьому ключі необхідно підходити до відбору засобів розміщення для організації конгресів і конференцій:
ємність номерного фонду, тобто місткість, має бути достатньою для того, щоб всі представники, що зібралися на конгрес проживали в одному готелі;
ділові гості віддають перевагу одномісному розміщенню.
Серед спеціальних заходів особливої уваги заслуговують туристські виставки й біржі. Вони проводяться протягом 30 років, їхнє число росте рік у рік. Тільки в Європі щорічно організується понад 200 міжнародних туристських виставок й бірж. Найбільшою є Міжнародна туристська біржа, що проходить у березні в Берліні. Також щорічно протягом 22 років наприкінці січня - початку лютого в Мадриді проводиться Міжнародна туристська виставка біржа ФІТЮР, особливість якої в тім, що вона визначає цінові й інші тенденції на ринку туризму в новому сезоні. По увазі фахівців й публіки до експозицій в різних країн, можна судити про перерозподіл туристських потоків, розвитку тих або інших центрів туризму.
Щорічно в середині листопада в Лондоні проходить Всесвітня туристська виставка, що призначена для встановлення прямих контактів між фахівцями з різних країн.
Міжнародна туристська біржа в Мілані відома по числу експонентів суперничає з Мадридською й Лондонською біржами, а по стендовій площі уступає тільки Берлінському ярмарку.
У п'ятірку самих великих туристських ярмарків нещодавно увійшла Московська міжнародна виставка «Подорожі й туризм» (МІТТ).
Виставочний рух набирає силу в усім світі. Збільшується число виставок й ярмарків, розширюються їх географія й коло учасників, стає більше різноманітної спрямованість. У цей час проводяться спеціалізовані виставки готельного й ресторанного господарства, спортивного, екологічного, пізнавального, лікувально-оздоровчого й конгресного туризму, ярмарки туристського й спортивного інвентарю тощо. За короткий строк цей сегмент туристського ринку став одним із самих великих і стабільних.