Змістовний модуль 1. Загальна теорія музеєзнавства

Тема 1. Структурні елементи музеєзнавства як наукової дисципліни

АНОТАЦІЯ:

Тема присвячується вивченню сутності музеєзнавства, пізнанню основного понятійного апарату дисципліни, пізнанню об’єкту, предмету та цілей вивчення музеєзнавства.

НАВЧАЛЬНІ ЗАВДАННЯ:

• вивчити структуру музеєзнавства;

• пізнати головні концепції;

• виділити предмет та об’єкт музеєзнавства, визначити цілі вивчення дисципліни;

• вивчити теорію музеєзнавства та її основні складові;

• визначити місце музеєзнавства у системі наук;

ФОРМИ КОНТРОЛЮ:

1.Тестування.

2.Усне опитування.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ТЕМИ:

Музеєзнавство як вчення про музеї виникло у XVIII ст. вслід за появою професійних державних музеїв. у II пол. XIX ст. - музеєзнавство формується як наука, тоді ж з'являється і сам термін (у зарубіжній літературі – «музеологія»).

Музеєзнавство як наукова дисципліна вивчає закономірності виникнення та розвитку музеїв, їх соціальні функції, форми та способи реалізації цих функцій на різних етапах суспільного розвитку.

Музеєзнавство включає теорію та історію музейної справи, музейне джерелознавство, музеографію та методику музейної справи.

Музеєзнавство належить до інтердисциплінарних наук. Воно інтегрувало елементи різних профільних історичних дисциплін, а також спеціальні та допоміжні дисципліни: історіографію, джерелознавство, археологію, етнографію, нумізматику, сфрагістику, палеографію. Сучасний розвиток музеєзнавства неможливий без взаємодії з теорією інформації, документалістикою, архівознавством, бібліотекознавством, педагогікою, психологією, соціологією. В останні десятиліття сформувалася така наукова дисципліна, як «музейна педагогіка».

Майбутнє музеєзнавства теоретики пов'язують із певною інформаційно-управлінською наукою, що охоплює лише проблеми культурної спадщини. Вона має координувати можливості бібліотек, музеїв, виставкових центрів, реставраційних служб, органів охорони пам'яток, архівів та інших установ і засобів масової інформації.

Об'єктом музеєзнавства є музей і музейна справа як суспільне явище у всіх їхніх проявах.

Предмет музеєзнавства становить коло об'єктивних закономірностей, що відносяться до процесів накопичення і збереження соціальної інформації - пізнання і передачі згаслих традицій, уявлень за допомогою музейних предметів, вивчає питання виникнення та розвитку суспільного функціонування музеїв.

Мета дисципліни - формування теоретичних знань та практичних навичок з основних принципів організації діяльності музеїв; організації обслуговування туристів; системи взаємодії з відповідними організаціями.

Завданням курсу є формування у студентів теоретичних і практичних знань про музеєзнавство як сферу знань, необхідну в професійній діяльності, а саме - ознайомлення з характером збірок найбільших музеїв світу та України, а також набуття практичних навичок щодо створення музею у певній установі, веденні фондової документації музею, побудові експозиції тощо.

До структури музеєзнавства входить: теорія музейної справи; історія музейної справи, включаючи музеєзнавчу історіографію; музейне джерелознавство; наукова методика всіх специфічних сторін діяльності музеїв і музеєзнавчого дослідження.

Оскільки структура науки органічно пов`язана з її предметом, то існуючі з цього питання розбіжності обумовлюють і різні уявлення про її структуру. Історія та історіографія досліджують історію появи музеїв, їх функціонування у різних історичних умовах, музейну політику, формування музейної мережі та організацію музейної справи, а також відображення всієї цієї проблематики у науковій літературі та історію самої науки.

Теорія музеєзнавства складається з чотирьох складових елементів:

1. Загальна теорія музеєзнавства пізнає об'єкт, предмет, метод і структурні елементи музеєзнавства, його місце в системі наукових дисциплін; розробляє науковий понятійний апарат; вивчає феномен музейного предмета і музею; досліджує проблеми, пов'язані з громадськими функціями музеїв, формуванням музейної мережі, класифікацією і типологією музеїв; розробляє наукові основи всіх специфічних музейних видів діяльності.

2. Теорія документування вивчає проблеми, пов'язані з комплектуванням музейних фондів, тобто з методологією та методикою відбору об'єктів дійсності в музейне зібрання.

3. Теорія тезаврування (від грец. Thesauros-скарб; запас) - це теорія науково-фондової роботи; вона пов'язана з процесом пізнання цінності музейних предметів і інформації, що міститься в них, тобто з дослідженням музейних предметів, їх обліком і збереженням.

4. Теорія комунікації вивчає музей, як один з комунікаційних інститутів, специфіку передачі інформації, проблему впливу музейних засобів і форм комунікації на різні категорії відвідувачів у процесі культурно-освітньої діяльності музеїв.

Музейне джерелознавство займається дослідженням музейних предметів під кутом зору, характерним для джерелознавчої дисципліни; розробляє теорію і методику виявлення, дослідження і використання музейних предметів і колекцій.