11. По цілям витрати держави можуть бути розділені на такі групи

- на політичні цілі: 1) витрати на забезпечення національної оборони і безпеки, тобто зміст армії, поліції, судів і т.п.; 2) витрати на зміст апарата керування державою;

- на економічні цілі: 1) витрати на зміст і забезпечення функціонування державного сектора економіки, 2) витрати на допомогу (субсидування) приватному сектору економіки;

- на соціальні цілі: 1) витрати на соціальне забезпечення (виплату пенсій, стипендій, посібників); 2) витрати на утворення, охорону здоров'я, розвиток фундаментальної науки, охорону навколишнього середовища;

12. З макроекономічної точки зору всі державні витрати поділяються на:

- державні закупівлі товарів і послуг (їхня вартість включається у ВВП);

- трансферти (їхня вартість не включається у ВВП);

- виплати відсотків по державних облігаціях (обслуговування державного боргу).

13. витрати бюджету – це видатки бюджету, надання кредитів з бюджету, погашення боргу та розміщення бюджетних коштів на депозитах, придбання цінних паперів.

14. доходи бюджету – це податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, плату за надання адміністративних послуг, власні надходження бюджетних установ).

15. сальдо бюджету – це різниця між доходами та видатками.

2.3 Регіональна фіскальна політика

1. регіональна фіскальна політика - це є інструментом усієї регіональної політики і вимагає її розробки і реалізації як самостійний інструмент впливу держави на соціально-економічний розвиток регіонів.

2. Основними задачами регіональної фіскальної політики є:

- оптимізація системи оподатковування з метою забезпечення інвестиційної привабливості регіону й інноваційного розвитку;

- підвищення впливу органів місцевої влади на формування дохідної бази місцевих бюджетів;

- стимулювання органів місцевої влади до кращої мобілізації фінансових ресурсів і нарощування податкової бази;

- створення можливостей для використання ринкових механізмів залучення додаткових засобів для соціально-економічного розвитку підвідомчих органам місцевої влади територій;

- упровадження нових механізмів і заходів контролю за використанням, формуванням і ефективним розподілом бюджетних ресурсів органами місцевого самоврядування;

- підвищення ефективності керування засобом місцевих бюджетів;

- розробка механізмів зацікавленості областей, що належать до дотаційних, спрямованих на збільшення податкових надходжень від загальнодержавних податків і зборів.

3. До принципів регіональної фіскальної політики відносять:

1. Принцип системності і внутрішньої цілісності;

2. Принцип територіальної справедливості;

3. Принцип обліку територіальних, соціально-економічних умов регіону;

4. Принцип регіональної рівнонавантаження;

5. Принцип достатності;

6. Принцип стабільності;

7. Принцип гнучкості оподатковування;

8. Принцип регіональної ефективності;

4. Бюджет місцевого самоврядування (місцевий бюджет) являє собою елемент бюджетної системи України. До складу місцевих бюджетів входять бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети, бюджети районні у містах та бюджети місцевого самоврядування.

5. Районний бюджет — це — план утворення і використання фінансових ресурсів, необхідних для забезпечення спільних інтересів територіальних громад сіл, селищ, міст районного значення, виконання місцевих програм, здійснення бюджетного вирівнювання.

6. Обласний бюджет — це план утворення і використання фінансових ресурсів, необхідних для забезпечення спільних інтересів територіальних громад, виконання місцевих програм, здійснення бюджетного вирівнювання.

7. Місцевий бюджет поділяється на поточний бюджет і бюджет розвитку. До поточного бюджету відносять частину доходів і видатків місцевого бюджету, яка утворюється використовується для покриття поточних потреб.

8. Зведений бюджет — це сукупність показників бюджетів, що використовуються для прогнозування та аналізу економічного та соціального розвитку держави.

9. Виділяють такі обмеження регіональної фіскальної політики

• законодавчі;

• економічні;

• соціальні.

10. Податковий потенціал регіону - це міра обсягу надходжень по регіоні, тобто це сума бюджетних платежів, що можуть бути зібрані в регіоні за умови середнього рівня податкових зусиль і однаковому складі податків і податкової ставки у всіх регіонах. Іншими словами, податковий потенціал - можливі доходи регіону.

11. Міжрегіональні зв'язки представлені на наступних основних рівнях:

1. на рівні окремих підприємств, організацій, фірм, громадян, що здійснюють зовнішньорегіональні економічні операції;

2. на рівні виробничих комплексів, окремих галузей виробництва і міжгалузевих комплексів;

3. на рівні регіонів.

2.4 Дискреційна фіскальна політика

1. Дискреційна фіскальна політика – це політика, що заснована на свідомому втручанні в податкову систему і зміні обсягу державних витрат з метою впливу на економічний ріст, безробіття й інфляцію. Приклади дискреційного втручання можна знайти в практиці будь-якого уряду.

2. Основними інструментами дискреційної фінансової політики є:

- суспільні роботи й інші програми, зв'язані з витратами;

- соціальні програми;

- урядові закупівлі;

- державні інвестиції;

- зміна витрат трансферного чи перерозподільного типу;

- керування податковим гнітом.

3. Дискреційна фіскальна політика поділяється на:

• стимулюючу, що збільшує сукупний попит за допомогою зростання державних витрат і зниження податків;

• обмежувальну, що стримує сукупний попит за допомогою зниження державних витрат і підвищення податків.

4. Інфляція - це грошовий феномен, виражений у стійкому і безупинному росту цін, викликаному надлишком грошової маси в обертанні. Іншими словами, ця проблема виникає в ситуації, коли касова готівка підприємців і споживачів (пропозиція грошей) перевищує реальну потребу (попит на гроші).