50. Методика підготовки та проведення семінарського заняття

Семінарське заняття – форма навчального заняття, при якій викладач організовує дискусію навколо попередньо визначених тем, до котрих студенти готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань (рефератів).

В педагогічній практиці виділяють такі типи семінарських занять:

- семінар з використанням евристичної бесіди:

- семінар-диспут:

- семінар з виступами студентів:

- міждисциплінарний семінар:

- комбіноване семінарське заняття:

- семінар-практикум:

Структура семінарського заняття

Тема:

Мета: освітня -

виховна -

розвиваюча –

Вид заняття:

Тип:

Наочність:

Міжпредметні зв”язки:

Хід заняття:

І.Організаційний момент

ІІ. Вступ

Актуалізація опорних знань студентів;

Мотивація пізнавальної діяльності студентів;

Повідомлення теми семінару:

План

1.

2.

3.

ІІІ. Основна частина. Обговорення питань, винесених на семінар

(послідовно обговорюються відповідно до плану)

ІV. Підведення підсумків семінару (викладач робить спільно із студентами загальні висновки, аналізує виступи студентів, оцінює їх)

V. Повідомлення теми наступного семінару, плану, рекомендованої літератури

Найцікавішим буде той семінар, який ставитиме перед студентами певну проблему і носитиме дискусійний характер.

Головна мета семінарського заняття полягає не в механічному повторенні теоретичного курсу (змісту лекцій), а в напруженій роботі думки, високій пізнавальній активності, виробленні практичних навичок застосування матеріалу.

То что серым, я считаю не обязательным!

Питання практичного характеру

10. Розробіть фрагмент заняття, що забезпечує «ситуацію успіху» для студента.

Як приклад. В одному із класів американської середньої школи з’явився психолог, щоб провести дослідження розумових здібностей дітей. Після відповідних тестів він оголосив імена тих, хто показав найвищий «коефіцієнт інтелектуальності». При цьому дослідник свідомо здійснив підробку: серед тих, кого він назвав «найрозумнішими», більше половини насправді мали середні або невисокі інтелектуальні можливості. Через рік, прийшовши в ту ж школу, психолог виявив, що всі ті, кому він створив репутацію «найрозумніших», є кращими учнями у класі. Адже про його підробку ніхто не знав! Отже, репутація розумників спонукала слабих школярів виявляти цікавість і старанність у навчанні.

Теорія. Ситуація успіху в навчальній діяльності створюється педагогом за допомогою ланцюжка таких послідовних дій: установка на діяльність (емоційна підготовка учня до розв’язання навчального завдання); забезпечення діяльності (створення умов для успішного розв’язання); порівняння одержаних результатів із передбачуваними (свідоме ставлення до результату своєї навчальної праці). Отож, якщо ситуація успіху створюється учителем послідовно і свідомо, її структура повинна враховувати всі названі компоненти.

Приклад. Наведемо приклад ситуації успіху на семінарі організація ЗТД теми: « Укладання та виконання зовнішньоекономічних контрактів». Після невеликого викладацького інструктажу студентам була запропонована така ділова гра: необхідно було описати і обіграти процес підготовки та ведення переговорів з іноземним інвестором. Вибирається декілька пар, один студент з пари буде інвестор, його завдання - після завершення переговорів сказати що сподобалось, а що ні в ході переговорів, і яке рішення прийме інвестор (прийме умови контракту чи ні). Завдання іншого студента – на діловому рівні прийняти інвестора та переконати що умови який він пропонує найкращі і з гідністю представити свою компанію.

Після проведення гри, викладач нагороджує учасників гри позитивними оцінками.