- •Методичні вказівки до проведення навчальної педагогічної практики студентів ііі курсу Перший-другий тиждень практики
- •Другий тиждень практики:
- •Характеристики на нього
- •1. Загальні відомості про учня.
- •2. Успішність учня.
- •3. Ставлення учня до навчання.
- •4. Загальний розвиток (учня).
- •5. Громадсько-політична спрямованість учня та риси його характеру.
- •6. Висновки щодо роботи з учнем.
- •Орієнтовна схема конспекту заняття
- •Орієнтовна схема аналізу заняття
- •Складання психолого-педагогічної характеристики учнівського колективу:
- •Орієнтовна схема конспекту виховного заняття
- •Форма щоденника можлива така:
- •Титульна сторінка
6. Висновки щодо роботи з учнем.
Позитивні і негативні моменти в навчанні і поведінці учня. Причини його неуспішності (якщо він не встигає). Індивідуальні особливості лцеїста, на які слід зважати в подальшій виховній роботі з ним. Конкретні заходи, що їх слід здійснювати ліцею і сім'ї для подальшого поліпшення навчання і виховання ліцеїста. Спроби студента-практиканта реалізувати ці заходи, результати цих спроб.
Матеріал педагогічної практики узагальнюється та викладається у звітній документації, що містить:
1. Індивідуальний план роботи практиканта.
2. Щоденник педагогічної практики.
3. Письмовий аналіз проведених занять із спеціальності.
4. Розгорнутий конспект залікового заняття із спеціальності.
5. Психолого-педагогічна характеристика на одного студента (учня).
6. Розгорнутий конспект виховного заходу на морально-етичну тему.
7. Проведення екскурсії з предмету на базі університету або в музеях міста Миколаєва.
У процесі підготовки до занять обов'язково потрібно:
1. Визначити рівні розвитку у студентів вмінь вчитися і мотивів навчальних дій.
2. Сформулювати мету заняття.
3. Здійснювати поелементний аналіз змісту навчального матеріалу заняття, виділивши поняття, правила, закони, теорії та прикладні знання, а також основні (міжпредметні) та специфічні для даного предмету уміння; дібрати додатковий навчальний матеріал; накреслити вид пізнавальної діяльності (репродуктивна, частково-пошукова, пошукова), в якій буде "працювати" кожний з виділених елементів зміст матеріалу, що вивчається.
4. Визначити методи, засоби і організаційні форми навчання, методи впливу куратора і групи на студентів.
5. Продумати характер фронтальної, групової, колективної та індивідуальної роботи студентів.
6. Накреслити методи контролю за діяльністю студентів і навчання їх самоконтролю і самоаналізу у процесі роботи.
Орієнтовна схема конспекту заняття
Спочатку практикант пише, з якого навчального предмету, в якому класі буде проводитися заняття. Повністю вказує своє прізвище, ім'я, а потім прізвище, ім'я та по батькові методиста і викладача.
Далі зазначається:
1. Тема заняття.
2. Його мета: освітня, виховна, розвиваюча, методична.
3. Обладнання заняття (з планом класної дошки: розміщення записів, наочних посібників, заміна їх протягом всього заняття).
4. Література.
5. Тип заняття.
6. План заняття.
7. Конспект з виділенням структурних частин.
Студент пише чорновий варіант заняття і зустрічається з викладачем і методистом. Підписується тільки чорновий варіант, узгоджений з усіма. Конспект у заключному вигляді має бути підготовлений за 2-3 дні до проведення заняття. Враховується не тільки зміст і якість конспекту, а й оформлення.
Орієнтовна схема аналізу заняття
1. Загальні відомості про заняття. Дата, клас, предмет, обладнання і ТЗН.
2. Організація заняття. Початок заняття. Підготовленість класу до заняття. Вміння вчителем мобілізувати увагу ліцеїстів на навчальну роботу, створення робочої обстановки у класі.
3. Тема і мета заняття. Донесення до учнів теми, мети і місце даного заняття в системі занять з теми, зв'язок з попереднім матеріалом.
4. Організаційна сторона заняття. Структура заняття. Відповідність структури заняття до його змісту і мети. Взаємозв'язок етапів заняття, види навчальної діяльності. Доцільність розподілу часу на лекції або на семінарському занятті. Зайнятість учнів роботою. Сполучення колективних, групових та індивідуальних форм роботи.
5. Зміст діяльності викладача і учнів на занятті:
а) ефективність використання здобутих знань, умінь та навичок;
б) виховання в процесі навчання;
в) ефективність використання життєвого досвіду ліцеїстів з метою розвитку у них пізнавальної активності і самостійності.
6. Відповідність використаних методів вивчення нового матеріалу меті, змісту заняття, віковим особливостям студентів, а також розв'язанню задачі розвитку самостійності і активності студентів у процесі засвоєння знань.
7. Роль і місце самостійної роботи на занятті. Місце підручника, використання наочності, характер питань і завдань.
8. Психологічні основи заняття. Розвиток пам'яті, уваги, мислення, уяви, активність сприймання ліцеїстів. Ритмічність заняття: чергування легкого матеріалу з важким, письмових видів діяльності з усними.
9. Доцільність дидактичних задач, що поставлені перед домашнім завданням студентів. Наявність, об'єм, характер домашніх завдань.
10. Індивідуальний підхід у процесі виховання:
- стиль роботи викладача, педагогічний такт, мовлення, кругозір, вміння тримати себе і керувати групою;
- оцінка знань і діяльності учнів на занятті;
- дотримання гігієнічних правил, умов підтримання працездатності учнів на занятті.
11. Висновки та пропозиції:
а) структура заняття, її цілісність, ефективність використання різних видів діяльності;
б) методи і засоби навчання, що використовуються на занятті, їх ефективність;
в) реалізація основних дидактичних принципів на занятті;
г) художня цілісність заняття, як вона досягається;
д) досягнення навчально-виховної мети заняття;
е) опитування і педагогічна оцінка на занятті;
є) зауваження, пропозиції.